Понад 150 львівських хірургів вимагають забезпечити ЛОКЛ ангіографом

Понад 150 львівських хірургів з Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) підписались під листом до Міністерства охророни здоров’я з вимогою забезпечити лікарню ангіографом – приладом для діагностики судин, вартість якого складає близько 25 млн грн. Ангіограф, який раніше працював у ЛОКЛ, належить благодійному фонду, однак уже більше місяця він остаточно вийшов з ладу – і тепер хірурги змушені оперувати хворих практично «наосліп».

У понеділок, 21 травня, завідувач кафедри №2 Львівського національного медуніверситету професор Ігор Кобза скликав на термінову нараду своїх колег-хірургів, журналістів і представників влади, аби знову привернути увагу до відсутності в Львівській обласній клінічній лікарні вкрай необхідного обладнання - ангіографа. Апарат лікарні вкрай необхідний, бо без нього неможливо проводити складні операції.

Професора Ігоря Кобзу підтримали судинні хірурги, кардіохірурги, трансплантологи. Вони зібрали понад 150 підписів на вимогу забезпечити лікарню державним ангіографом.

Без цього апарата, як твердять лікарі, неможливо чітко визначити стан коронарних артерій при ішемічній хворобі серця, від якої в Україні найбільше помирає людей, виявити патологію хребцевої артерії чи патологію дрібних гілочок судин нижніх кінцівок. Він конче потрібний кардіохірургам, трансплантологам. На ньому можна не лише обстежувати пацієнтів, перевіряти, як пройшла та чи інша операція, а й лікувати.

Ангіограф, який досі був в обласній лікарні, остаточно вийшов з ладу. Для Львівшини мають закупити два ангіографи, на які виділено майже 50 млн грн з державного і обласного бюджетів (50х50). Один залишать у Львові і скерують в Львівський обласний кардіоцентр, другий планують передати у міську лікарню Дрогобича, лікарі якої ще тільки будуть вчитися на ньому працювати. А ЛОКЛ, яка надає високоспеціалізовану допомогу, залишається без цього обладнання.

Керівник серцево-судинного центру лікарні, професор Ігор Кобза навів приклад, який доводить, що лікарні конче потрібне таке обладнання. Минулого тижня судинні хірурги прооперували 4-річного хлопчика, в якого було критичне звуження ниркових артерій. Через це права нирка зменшилася у розмірах, у ній практично був відсутній кровотік. Ця патологія призвела до того, що у хлопчика підвищився тиск (220/120 мм рт. ст.), він переніс інсульт.

При такій патології основний метод обстеження – ангіографія. Оскільки в лікарні ангіограф не працює, обстеження довелося проводити у приватних клініках.

Хлопчику провели дуже складну операцію – аутотрансплантацію, тобто, вийняли праву нирку, заморозили її, провели реконструкцію судин, а тоді нирку поставили на місце. Такої операції дитині такого віку на Львівщині ще не проводили. Лікарям вдалося врятувати і дитину, і нирку. Після операції, як каже професор Ігор Кобза, треба робити контроль – ангіографію, щоб дізнатися, як накладені анастомози, як іде кровотік тощо. Оскільки ангіографа в лікарні нема, дитині зробили обстеження на інших апаратах, але вони не дають такої повної картини, як ангіографія.

«Ігор Іванович навів лише один випадок, а у нас таких випадків, які вимагають ургентної невідкладної роботи, і вимагають обстеження як КТ-ангіографії, і ангіографії – сотні. У нас на засіданні асоціації була в.о. міністра охорони здоров’ я Уляна Супрун і питання забезпечення кардіохірургічних центрів, і зокрема львівського, були озвучені. Нам обіцяли багато, але ці питання не були розглянуті. Ми не кажемо, що такий апарат не треба поставляти в Дрогобич, Радехів чи інші містах. Але якщо говорити про пріоритети, у тій фінансовій ситуації, яку ми зараз переживаємо, то обласна лікарня повинна бути абсолютно поза конкурсом», - сказав віце-президент Асоціації серцево-судинних хірургів, кардіохірург, професор Любомир Кулик.

На цю зустріч лікарі запросили і представників облдержадміністації, обласної ради, керівництво департаменту охорони здоров’я ЛОДА, генерального директора лікарні. Прийшли лише директорка департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак і нещодавно перепризначений гендиректор ЛОКЛ Михайло Гичка, який очолює лікарню уже сім років.

Виявляється, усі за те, щоб в обласній лікарні, де надається високоспеціалізована допомога, був ангіограф, а палиці у колеса ставить нібито МОЗ, хоч жодного офіційного розпорядження щодо розподілу ангіографів ще не надходило. Прийнаймі так про це зараз розповідають і Михайло Гичка, і Ірина Микичак.

«Ми планували два ангіографи – один в обласну клінічну лікарню, другий – в обласний кардіоцентр. Але бачення МОЗ інше. Один ангіограф має піти в кардіоцентр, другий – в іншу лікарню в області – Дрогобич, Червоноград чи інше місто, яке ми запропонуємо. Свої аргументи МОЗ я виклала, але бачення МОЗ, зокрема, заступників міністра, є таке», - сказала Ірина Микичак.

За словами гендиректора ЛОКЛ Михайла Гички, він надіслав у МОЗ щонайменше шість листів з проханням залишити один ангіограф в обласній лікарні, але міністерство відмовило.

Дискусія, що розгорілася через відсутність в обласній лікарні вкрай необхідного обладнання – ангіографа, вийшла доволі гострою. Вихід із ситуації запропонував кардіохірург Олександр Лемішко.

Він запропонував скерувати в МОЗ спільного узгодженого листа, який підпишуть профільний заступник голови обласної ради, профільний заступник голови адміністрації, начальник департаменту охорони здоров’я ЛОДА, генеральний директор обласної лікарні і керівник серцево-судинного центру.

На його думку, якщо це буде спільний лист лікарського колективу і адміністрації, реакція на нього в МОЗ буде іншою.

Професор Ігор Кобза відповідного листа в МОЗ вже надіслав, але відповідь ще не надійшла. І він готовий підписати спільного листа, поїхати разом з директоркою департаменту охорони здоров'я ЛОДА в МОЗ, аби пояснити, наскільки важливим є ангіограф для обласної лікарні.

Ірина Микичак, Михайло Гичка також готові, як заявили, підписати спільного листа. Ірина Микичак запропонувала, аби під цим листом поставив свій підпис і ректор Львівського національного медуніверситету. На базі Львівської обласної клінічної лікарні працюють 12 кафедр медуніверситету.