Діти з інвалідністю провели день разом із пластунами у таборі в Наварії

У пластунський табір «Розвідники оксамитових морів», що розкинувся на березі озера в Наварії, завітали діти з інвалідністю з реабілітаційного центру «Джерело» та друзі спільноти. Впродовж цілого дня діти знайомилися, проводили час разом.

Такі сходини пластуни, громадська організація «Освітньо-культурний фонд «Крес» та «Джерело» спільно влаштували, щоб показати, що діти з інвалідністю, хоч і потребують більшої турботи, все ж вони такі, як і всі. Вони також хочуть спілкуватися, мати друзів та жити повноцінним життям.

У Діани, Ані, Марічки та Насті – синдром Дауна. Та це не заважає їм насолоджуватися життям. Днями Настя разом з іншими дітьми з інвалідністю піднялася на найвищу вершину України – Говерлу. І навіть стала рекордсменкою і отримала медаль. Бо група їхня була особливою і найбільшою. Та попереду нові емоції – плавання на човні.

Таких особливих гостей у пластунському таборі «Розвідники оксамитових морів» приймають вперше. Розташувалася молодь поблизу озера в Наварії. Для гостей спеціально приготували спеціальну розважальну програму – не лише плавання, а й спілкування, ігри та малювання.

«В нас є традиція перед їжею – показувати короткі сценки, ми їх до цього залучали. Говорили, що треба сказати, вони це повторювали, махали руками. Далі ми розмальовували плакати руками», – каже учасник пластунського табору «Розвідники оксамитових морів» Данило.

Таку атракцію для дітей з інвалідністю пластуни влаштували спільно із реабілітаційним центром «Джерело» та громадською організацією «Освітньо-культурний фонд «Крес».

«Подумали, що було б цікаво щось таке зробити, бо насправді в Україні мало людей вміють спілкуватися і контактувати з такими людьми. І тому ми подумали, що було б круто написати «Джерелу», і вони погодилися. Мета нашої здибанки – це якраз розвинути інклюзію», – розповідає організатор табору «Розвідники оксамитових морів» Іван Садовий.

«Процес інклюзії найкраще відбувається, коли атмосфера є неформальною. Коли діти можуть спокійно поспілкуватися одне з одним і зрозуміти, що інклюзія – це не є щось страшне», – розповідає заступниця голови ГО «Освітньо-культурний фонд «Крес» Анастасія Бочан.

Неабияк радіють від нових вражень своїх дітей і батьки.

«Це дуже потрібно, тому що ніхто інакше й знати не буде про наших дітей. Чим більше буде таких таборів для наших дітей, тим більше діти зрозуміють, що є і такі діти, трошки інші, але такі самі, як і вони. Вони хочуть бавитися, хочуть гуляти, хочуть розмовляти», – каже мама хлопчика з аутизмом Мирослава Пироганич.

Наприкінці зустрічі для дітей влаштували спільну ватру зі співами.