Довіра українців до Меркель більша, ніж до Порошенка

Останнє дослідження громадської думки, проведене Pew Research Center у восьми країнах-членах НАТО, а також в Росії та Україні, виявило кілька цікавих речей. Серед них хотів би звернути увагу на три: у країнах НАТО середня підтримка вступу України до альянсу більша, ніж в Україні, українці більш прихильно ставляться до Меркель і Обами, ніж до Порошенка, а на військо покладаються більше, ніж на уряд і суд.  

Найбільшу підтримку Україні висловлюють поляки. 77% виступають за надання Україні економічної допомоги, 59% – за вступ до НАТО, 60% – за вступ до ЄС і 50% – за надання військової допомоги. Найменшу підтримку виявляють громадяни Італії: лише 44% італійців підтримують надання Україні економічної допомоги, 35% –  вступ до НАТО, 37% – вступ до ЄС і всього 20% – не проти надання військової допомоги.

Якщо загалом 57% громадян опитаних країн підтримують вступ України до НАТО, то в Україні після року війни з Росією за вступ виступає лише 54% (проти 32%). Березневе опитування Центру Разумкова показало ще меншу підтримку (43,3 проти 31,6%). Трохи більше українці підтримують вступ до ЄЄ (67 проти 22%), що також відрізняється від даних Центру Разумкова (52,7 проти 29,6), тоді як середня підтримка вступу України до ЄС у ключових країнах НАТО становить 50%. За надання Альянсом військової допомоги Україні в середньому виступає 41% його громадян, хоча більшість (70%) підтримує економічну допомогу.

 9 із 10 українців (94%) вважають, що економічна ситуація в країні погана, з них 66% вважають її дуже поганою. Серед головних державних інститутів найбільшу підтримку отримало військо (72%) і ЗМІ (57%), а найменшу – суди (11%).

Українці традиційно не люблять владу – 43% невдоволені діями президента, а 60% – діями прем’єра.  На Сході країни ці цифри вищі: 49 і 66% відповідно. Більшість українців невдоволена діями Порошенка у питаннях економіки (61), корупції (57), відносин із Росією (57) та в питаннях конфлікту на Сході (57). Якщо ще рік тому недовіра до дій президента у східних областях була майже вдвічі вища, ніж у західних (59 проти 28%), то тепер недовіра на сході посилилася, а на заході стрімко зросла (65 і 54% відповідно).

Це яскрава вказівка на те, що влада втрачає підтримку у тих регіонах, які дали їй найбільше голосів на останніх президентських і парламентських виборах.

Як і торік, більшість українців (85 проти 10%) вважають, що Україна має залишатися єдиною країною. Цю думку поділяють і на заході (91%), і на сході країни (77%). Проте, якщо збереження Донбасу у складі України підтримують 84 % українців, з яких 51% вважають, що обидві області повинні залишатися з тим самим статусом, що й раніше, (тоді як 33% не проти надання їм більшої автономії), то в Росії за збереження Донбасу у складі України виступають лише 32%. Більшість росіян (59%) вважають, що Донбас має стати незалежним (35%), або приєднатися до Росії (24%). Більшість росіян також різко проти вступу України до НАТО (83%) та ЄС (68%). Тим часом 45% росіян досі хочуть бачити Україну у Митному союзі, проте 40% уже ні.

Насамкінець, більшість громадян України має позитивне ставлення до Заходу. Серед восьми західних країн найбільш прихильно українці дивляться на Німеччину (77 проти 15%). 72% добре ставляться до ЄС, 69% – до США і 58% – до НАТО. Прихильність до Росії  впала до 21%, а відраза зросла до 72%.

Цікаво, що більшість українців висловлюють довіру Ангелі Меркель (56%) і Баракові Обамі (51%) у питаннях міжнародних відносин. При цьому на заході країни ця підтримка є значно більшою, ніж на сході.

Якби українці знали, що серед усіх західних країн, громадяни яких взяли участь в опитуванні, німці висловлюють найменшу підтримку вступу України до НАТО (36 проти 57%) і найбільше виступають проти вступу України до ЄС (54%), то ставлення до Меркель, напевно, було б інакшим.    

Наведені тут фрагменти опитування вказують принаймні на три речі, які мають насторожити українську владу:

1. Прихильність до України на Заході, зокрема у питанні вступу до ЄС і НАТО, є явищем ситуативним, що зумовлено війною. Навіть якщо війна буде тривати, без реформ ця підтримка почне танути. Так, на сході Польщі  зворотні тенденції уже мають місце ().

2. Бажання українців залишити Донбас у складі України збігається з бажаннями Путіна. Громадська думка тут виявляє значну інерційність і контрастує з експертними оцінками. Експлуатуючи цю тему, українська влада виправдовує відсутність реформ, а переклавши справу порятунку України на Захід, українські еліти стають пішаками у чужій грі. У цих умовах західна підтримка породжує паразитичні очікування еліт, політичні обрії яких обмежені отриманням наступного траншу.

3.  Українці масово невдоволені діями влади. Якщо економічна ситуація не покращиться, а підстав на таке покращення влада не дає, то наведені дані промовисто вказують, на кого громадяни готові покластися у захисті своїх прав.