Дві нації

IQВолодимир Єшкілєв, 1 січня 2013244513
Дві нації

Все пророковане збувається. Галасливо-кольорова «жуйка для бідних», що її цілодобово транслюють усі телеканали, стає дедалі нахабнішою і безсовіснішою. Нескінченний салатик із подрібнених і залитих майонезом політкоректності цитат та образів викликає вже не бездумну апатію, а гостру відразу.

Як завжди, виникає дві альтернативи – ліва і права. Нова ліва культурна альтернатива і нова права культурна альтернатива. Вони зорієнтовані сторонами світу. Ліва альтернатива тішиться впевненим світанком нових східних імперій. Права ж шукає в минулому західної раси нову основу: чи то залишки гіперборейських фундаментів, чи то діяння легендарних патріотів, вигаданих в часи, коли націоналізм ще не перетворився на дозволену правителями світу приправу до «жуйки».

Правителям світу не потрібні мислячі люди. Ті піддають «жуйку для бідних» критичному осмисленню, від чого жуйка набуває свого природного гівнястого вигляду. Мислячі стають ворогами нового світопорядку, прикрашеного політикою, туризмом і кулінарією. Тому мислячих виселяють у резервації. Себто їх ніхто не рухає просторово, їх виселяють у смислові резервації. В Інтернет, у маргінальні клуби «за інтересами», у скверики, де «суспільно невстигаючі» грають у шахи з іншими «суспільно невстигаючими». На арені залишається жадібний до хліба та розваг плебс і «гламурне бидло», люди вічної жуйки, що служать Мамоні і потребам (здебільшого не реальним, а вигаданим) власного тіла. Тілесність стає новою ідеологією, служіння тілу – новим культом. Межова мрія «тілесників» – придумати таку фішку, щоби відразу випорожнюватися субстанцією із запахом «Шанелі».

На Землі скоро буде дві нації – велика нація «тілесників», яка завзято боротиметься з прищами і зморшками, плюс мала нація мислячих, котра зберігатиме в бібліотеках і практиках те, що зовсім не потрібно великій нації – досвід критичного оцінювання. З націями теперішніми (які рахуються за племенем або громадянством) ті майбутні нації не матимуть нічого спільного. Обидві майбутні нації боротимуться за владу над віртуалом. Але першою туди переселиться нація мислячих. І не тому, що її представники надають перевагу ноутбуку над паперовою книгою. А тому, що реальний світ стає дедалі менш затишним для тих, хто має словниковий запас більший за 500 ужиткових слів. Й не те, щоби у віртуалі не було «тілесників» (їх там хоч вухом жуй). Просто там легше шукати однодумців (не плутати з «однокласниками»).

В одного з латиноамериканських письменників, здається у Борхеса, є притча про народ, що був вигнаний з власної землі, виштовхнутий до іншого виміру, у Задзеркалля. Вигнанці перетворилися на відображення імператора – свого завойовника, зустріли там безжальних ворогів, отримали перемогу. З часом у Задзеркаллі вони зазнали змін (мутацій?) і повернулися назад непереможними. Може, теперішні «сенси світу» зовсім не збираються до віртуального світу на ПМЖ. Може, світ хоче лише полікуватися, відпочити від постійних революцій – соціальних, сексуальних, інформаційних? Відпочити у затишних і захищених паролями сквериках цифрових санаторіїв, куди не досягають кризові хвилі. А потім тріумфально повернутися «до себе», в реальність, лякаючи місцевих «професійних революціонерів», вичавлюючи змертвіння матерії з просторів зніяковілих галактик.

Тілесність поступово, але впевнено втрачає свою актуальність. Гроші, видовища, розваги, об’єкти прагнень і мрій набувають цифрової форми. Ми стаємо свідками того, що тілесність вже не є єдино можливим способом перебування у цьому світі. Середньовічні католицькі містики були б у захваті від такої перспективи. Адже вони так наполегливо воювали з власним і чужим тілом: забороняли насолоди, палили грішну плоть відьом на вогнищах, переслідували прославлення тіла в мистецтві, писали трактати про тимчасовість смердючої, нетривкої, невпинно вмираючої тілесної бридоти. Тепер справу інквізиції продовжили вперті відвідувачі сайтів. Фанатичні, невиспані й немиті, немов учні Савонароли, вони упосліджують тілесність, мастурбуючи біля своїх моніторів. На яких – у кращому випадку -- фотосесія реальної Даші або Лоли, але частіше – віртуальні героїні японських порномультиків.

Може, тому що, мріючи про героїнь порномультиків, приємніше критично осмислювати світ?

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук