«Ікона – як фотографія коханої людини, що додає сил та віри»

Роман Барабах – художник, іконописець та ілюстратор. Із перших днів повномасштабного російського вторгнення він, на волонтерських засадах, створює ікони для бійців ЗСУ, а частину коштів від продажу робіт передає на благодійність. На іконах Романа архангел Михаїл зображений не з традиційним вогняним мечем, а із сучасною зброєю – Джавеліном, біблійна Рахиль плаче над українськими дітьми, які загинули під ракетними обстрілами, а у терновому вінці Христа закодоване слово «Азов».

Ілюстрації війни

«Творити на тему війни мене надихнула фраза українських прикордонників із острова Зміїний. Вони дали чітку відповідь російському крейсеру «Москва» на пропозицію здатись», – каже Роман Барабах. Був переконаний, що військові зі Зміїного загинули, тож спробував крізь рисунок передати свої відчуття. Малюнок із кораблем та відповідним жестом прикордонника Роман розмістив у соцмережах. «Пост знайшов відгук у людей і це для мене стало своєрідним поштовхом: якщо ти художник, то малюй!», – розповідає Роман.

Хлопець пригадує, що у перший день російсько-української війни почувався розгубленим, не знав, куди краще спрямувати свої зусилля. Наступного дня зустрівся із друзями, спробував потрапити у тероборону. На той момент там було достатньо людей із військовим досвідом, тож залишились волонтерство та живопис. Спочатку пробував робити ситуативні ілюстрації подій в Україні, документувати війну. Наприклад, зобразив як Крюківська громада на Чернігівщині зупиняла голими руками російські танки. Згодом звернувся і до сакральних тем, іконопису. «У лютому мені було дуже важко молитися, тож не міг створювати ікони. Дивне відчуття, оскільки я людина віруюча. Мабуть, реакція на стрес, своєрідне випробування. Натомість зараз працюю майже кожного дня. Помітив, що лики святих на іконах до повномасштабної війни були добрими, а тепер виходять серйозними», – пояснює митець.

Святі в однострої ЗСУ

Першою Роман написав ікону Архангела Михаїла, заступника воїнів. Зобразив Архистратига в однострої Збройних Сил України та з Джавеліном. «Архангела Михаїла традиційно пишуть із мечем, часто із палаючим. Подумав, що вогняний меч – це та ж ракетна система, актуальна зброя сьогодення», – пояснює художник. Людям такий образ сподобався і Романа почали просити намалювати різних святих у образі українських військових. «Ще один поштовх для мене, як для митця. Зрозумів, що моя робота також важлива», – каже Роман. Написані ікони Роман Барабах продає, а вилучені кошти донатить на потреби армії.

Люди хочуть бачити на іконах свого янгола-охоронця. Однак найчастіше замовляють ікони Архангела Михаїла та Юрія Змієборця. Пишучи святого Юрія, митець також ризикнув змінити концепцію. Канонічно Юрія Змієборця зображають на коні та зі списом, яким він вбиває плазуючого дракона. «Я звернувся до реалій нашого сьогодення – повітряні тривоги, ракетні обстріли, бомбардування, – розповідає Роман. – Неможливо сховатися від того небесного змія, від російських масових атак. Юрій – це наче маленька людина із протиракетною зброєю, але він долає це безмірне зло. Бо він, першочергово, силою віри переміг змія, а не якоюсь супер-зброєю».

На прохання бійців 103 бригади територіальної оборони Львівської області Роман написав ікону Богородиці. «Створив Покрову, адже саме вона із давніх часів є заступницею та покровителькою українського війська. Вона має звичний червоний покров та одягнена у синю сорочку, яка символізує земну жінку із величезною ношею. Біля неї зображені рятувальники, волонтери, військові, робота яких наближає перемогу України», – ділиться Барабах. На іконі можна знайти тризуб та шеврон 103 бригади тероборони.

Роман Барабах пояснює, що в іконописі важливо дотримуватись певних канонів. Наприклад, лики святих повинні бути зі спокійними, видовженими обличчями, з великими очима. «Не можна змінювати зовнішність святих тільки через примху. Потрібно розуміти, для чого ці зміни, – говорить художник. – Я без жодного остраху ризикнув одягнути святих із крилами та німбами в однострій ЗСУ. На давніх іконах присутні списи, мечі, я ж дав у руки святим сучасну зброю. У воїнах України бачу образи ангелів та архангелів, які захищають нашу землю».

Ікона у долоні

Згодом митець вирішив спробувати інший формат – невеличкі іконки, які можна носити із собою. Роман говорить, якщо іконка приносить військовим хоч маленьку часточку радості, дає відчуття підтримки чи підкріпляє віру – це вже немало і варто її писати. Так виникла серія робіт для бійців на лінії фронту. Такі іконки малювати швидше і зробити їх можна більше. Дерев’яні заготовки для ікон на волонтерських засадах виготовляє знайомий Романа.

«Найгірше для художника – це застрягти у роздумах. Пригадую ще з часів навчання у Львівській академії мистецтв, що потрібно почати малювати і ідея з’явиться. Так я створив перші ікони на невеличких дощечках, які легко поміщаються у долоню», – говорить митець. Він надіслав одну таку іконку другові на фронт. Історія отримала розголос, а Роман – нові замовлення. Іконописець не дає жодних оголошень, утім люди самі його знаходять через соціальні мережі. У художника замовляють ікони для захисників, які він пише безкоштовно. «Маленькі іконки я задумував для бійців як нагадування, що вони не самі. Пам’ятка про любов та ніжність їхніх близьких. Іконка – як фотографія коханої людини, що додає сил та віри», – говорить з усмішкою Роман Барабах.

Спершу з’явилась ікона Спас Нерукотворний – обличчя Христа. «Ісус там має не сумний, а спокійний погляд. Уявляю, що коли військовий дивитиметься на такий образ Христа, пригадає, що Ісус також був людиною та усе витерпів», – каже Роман. Митець показує ще одну маленьку ікону із зображенням руки Христа. «Коли молишся з цією іконкою, то Бог наче тримає тебе за руку, – усміхається художник. – Навколо написані символічні потоки води, які омивають, охолоджують та заспокоюють». На робочому столі художника поруч лежать дві маленькі іконки. Він написав їх для своєї подруги та її чоловіка, бійця «Азову». Військовий тоді був у російському полоні. «На іконі, яку зробив для хлопця, Христос дуже людяний. Він відчував і гнів, і страх, попри те, що Бог. А у терновому вінці Ісуса вгадується напис – «Азов». Для дівчини зобразив Христа, який, незважаючи всі турботи та негаразди, спокійно спить. На щастя, хлопця вдалось визволити з полону», – розповідає Роман.

Зараз митець створює ікону Христос Пантократор, а також працює над графікою. Ця техніка дозволяє емоційно та швидко втілити задум. «Хочу зробити декілька робіт, присвячених смерті. Ми усі зараз ходимо поруч із нею. Утім, це не повинно виглядати гнітюче чи депресивно, а, навпаки, заспокоювати, – говорить Роман Барабах. – Люблю, коли мої роботи дають поживу для роздумів і вивільняють різні почуття в глядачів. Завжди щирий в творчості. Якщо вірю – то показую це, якщо сумніваюсь – ділюсь і такими емоціями. Чесність завжди приваблива».