Історія мала місце
IQ

Історія мала місце

Листопад 1918 року у Львові в форматі цифрової енциклопедії

Назар Кісь, 19 грудня 2018 821 0

28 листопада відбулася презентація інтерактивної карти «Місто у війні: про листопад 1918 року у Львові». Це завершальний етап проекту Центру міської історії «Місто на лінії», над яким протягом останнього часу працювала група дослідників історії Львова. Автори ідеї поділилися результатами роботи у форматі цифрової енциклопедії, яка дозволяє зрозуміти лінії взаємопов’язань між людьми, подіями та явищами. А також поглянути на тяглість та перерваність різноманітних ліній у місті з перспективи коротких і водночас поворотних тижнів у листопаді 1918 року.

Цей текст є частиною серії публікацій в рамках спільного проекту Центру міської історії і ZAXID.NET.

У чому полягає ідея такого формату дослідження і презентації історії? Слід зауважити, що ювілейні («круглі») дати все ж тяжіють над істориками – диктують теми та об’єкти дослідження. Не стала винятком і тема листопада 1918 року, сторіччя якого відзначали напередодні. Головним завданням було показати нові лінії, які пролягли через місто у цей час: лінія влади (чи легітимності), лінія конфлікту, взаємодії, повсякдення та символізму. Що мається на увазі? Наприклад, важливість лінії влади у листопаді 1918 року полягає в тому, що українці повинні були створити у Львові новий державний апарат, а не тільки перебрати на себе керівництво міською адміністрацією. У цьому полягала новизна ситуації. Коли йдеться про лінію конфлікту, важливо пам’ятати, що ані українці, ані поляки не були серйозно підготовані до збройної боротьби. Бо перші покладалися на силу міжнародного права, другі вважали приналежність Львова до Польщі само собою зрозумілим. Це зумовило залучення до лав польського руху неповнолітніх дітей, бруталізувало війну. Лінія взаємодії говорить про приклади співпраці воюючих сторін у таких питаннях, як електрифікація, газо- та водопостачання. Діяли спільні комітети, періодично відбувалися переговори задля встановлення перемир’я. Лінія символізму стосується пізнішого часу і є, по суті, сумою інтерпретацій про листопадові події.

У центрі проекту – місто. Саме тому в назві немає звичного терміна «українсько-польська війна». Такий погляд змінює перспективу бачення, дозволяє по-іншому зрозуміти деякі важливі нюанси. Адже, якщо виходити з етноцентричних (або моноетнічних) принципів, то загальна картина буде далекою від об’єктивності.

Цифровий формат представлення матеріалу дає неймовірні можливості роботи з текстами, зображеннями, локаціями на карті. Іноді одна цитата, доступна одразу біля ілюстрації чи мапи, дає більше розуміння ситуації, аніж ціла стаття.

Свіжі інтерпретації властиві й опису вже знаних місць на історичній карті. Наприклад, багатьом відомо про бої за залізничний вокзал. Це логічно з огляду на його стратегічне значення для переміщення військ. Але це не дає відповіді на запитання, чому українці не перервали таки залізничне сполучення Львова із Перемишлем. А причина була така: у той час через Львів зі Сходу на Захід їхали демобілізовані солдати австро-угорської армії. Тому ані українці, ані поляки не бажали, щоб ця маса потенційних мародерів залишилася в місті, і робили все для того, щоб вони безперешкодно рухалися далі.

Автори проекту не ставили собі за мету створити продукт для якоїсь уявленої цільової аудиторії. Не йшлося і про детальний україноцентричний опис, чого не бракує в сучасному дискурсі. «Самоцензура» тут не працювала, головне – нова якість інтерпретацій. А також – застосування «історичної археології», коли крок за кроком з історичного опису знімаються пізніші політичні та ідеологічні нашарування. Саме тому ключовими джерелами стали мемуари (як-от праця Лонгина Цегельського «Від легенд до правди»), а також роботи іноземних авторів, що не тяжіють до українських чи польських національно-центричних інтерпретацій.

Звичайно, є в такому форматі і свої недоліки. У малому тексті (зручному і читабельному, де все перед очима) неможливо описати контекст. А без контекстів може скластися хибне враження, ніби все просто й однозначно, як в енциклопедії.

Щодо навігації, то інтерактивна карта «Місто у війні: про листопад 1918 року у Львові» є продовженням проекту «Львів у Великій війні» і частиною великої онлайн-платформи «Львів інтерактивний». Спочатку читач бачить лінії, далі – конкретну тему, де розміщено текст, карту з локаціями та зображення.

Нагадаємо, що з попередніми лекціями і презентаціями Центру міської історії в рамках програми «Місто на лінії» можна ознайомитися на сторінці відеоархіву Центру.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук