Міністр оборони Польщі заявив, що антиукраїнські настрої суперечать стратегії безпеки країни
Владислав Косиняк-Камиш наголосив, що «кордон польської безпеки сьогодні проходить на українсько-російському фронті»
Антиукраїнські й антинімецькі настрої, які розпалюють різні середовища, суперечать стратегії безпеки. Про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш у неділю, 26 жовтня, інформує PAP.
Відповідну заяву Косиняк-Камиш зробив під час зустрічі представників Польської народної партії на могилі прем’єр-міністр Другої Речі Посполитої Вінцента Вітоса (1874-1945). Косиняк-Камиш заявив, що хоч зустріч є формою вшанування минулого, вона проводиться з думкою про наступні покоління, а життя Вітоса є «дороговказом того, як нам діяти».
Серед стратегічних дій для безпеки Польщі Владислав Косиняк-Камиш назвав допомогу Україні, нагадавши, що «кордон польської безпеки сьогодні проходить на українсько-російському фронті». Він додав, що треба пам’ятати – «загроза походить зі Сходу, а не із Заходу».
«На західному боці всі ми перебуваємо в одному союзі. І ми не можемо втратити цю цінність. Чи всі рахунки з часів Другої світової війни врегульовано? Ні. І ми будемо добиватися відшкодування. Але сьогодні на Заході – наші союзники. А на Сході – ті, хто дивиться на нас вороже», – сказав він, додавши, що це очевидна істина, яку щораз частіше починають піддавати сумніву.
«Тому ні антиукраїнські, ні антинімецькі настрої, які розпалюють різні середовища, не можуть стати домінуючими в суспільній думці чи державній політиці Польщі, адже вони суперечать стратегії безпеки», – наголосив міністр оборони Польщі.
Зазначимо, що у Польщі дедалі частіше фіксують антиукраїнські настрої й мову ненависті у публічному просторі. Так, у доповіді Demagog і Інституту моніторингу медіа за період квітня-липеня 2025 року виявлено понад 94 тисячі записів в інтернеті з антиукраїнською риторикою, які могли охопити понад 32 мільйони контактів. Подібну тенденцію фіксує Центр дослідження громадської думки (CBOS), який у звіті за 2024 рік показує, що суспільна думка щодо України змінюється – наприклад, частка людей, які вважають присутність українців у Польщі позитивною, знижується у порівнянні з попередніми роками.
Як інформував ZAXID.NET, нещодавно у Польщі спалахнув скандал із участю 19-річної українки Кіри Сухобойченко у конкурсі «Варшав’янка року 2025». Після номінування на конкурс дівчина зіткнулась із хвилею хейту у соцмережах через своє походження.