Кучма зробив різку заяву через недотримання терористами мінських угод
Представник України на мінських переговорах незадоволений «миротворчою позицією» Німеччини і Франції
Питання щодо порушення незаконними збройними формуваннями домовленостей про розведення сил і засобів на трьох ділянках лінії розмежування розглядатиметься на найближчому засіданні в Мінську в середу, 5 жовтня, і має бути доведене до відома керівництва Німеччини та Франції, заявив представник України в Тристоронній контактній групі, другий президент України Леонід Кучма.
«Ми за подіями, що відбуваються останніми днями, бачимо, що та сторона не дотримується домовленостей. Напевно, з єдиною метою: зірвати взагалі весь цей переговорний процес. І я не думаю, що за цим стоять маленькі командири – це серйозне політичне рішення, яке спричиняє дуже серйозні наслідки загалом», – заявив Кучма журналістам у п’ятницю, 30 вересня, перебуваючи з робочою поїздкою в Житомирській області, передає «Інтерфакс-Україна».
За його словами, у таких умовах українській стороні «нічого не залишається, окрім як в середу в Мінську поставити питання руба: хлопці, або давайте ми скажемо, що ми нездатні вирішувати такі проблеми, або що? Подивимося». «Але грати, пробачте, в піддавки вже не можна», – наголосив представник України.
Крім того, за словами Кучми, цю ситуацію має бути доведено до відома «всього світу, насамперед керівників Німеччини та Франції, які головні, можна сказати, в “нормандському форматі”... щоб вони перестали таку миротворчу позицію займати, яку, як ми бачимо, вони займають останнім часом».
Представник України зазначив, що коментувати порушення бойовиками домовленостей «сумно, тому що була якась надія і були запевнення з боку ОРДО/ОРЛО, що вони дотримуватимуться домовленості». «Над цим документом працювали дуже серйозні люди, представники Генерального штабу України зокрема. І вважали, що це буде якийсь крок уперед, тому що ми покажемо, що можна дотримуватися режиму тиші, що можна дійсно відвести і техніку всю, і відвести живу силу», – зазначив він.
На запитання про підготовлювані праймериз на «виборах» у «ДНР» Л. Кучма заявив: «Якщо вони це зроблять, вони дійсно покажуть, що з ними домовлятися не можна. Це такий висновок, який ми маємо зробити з таких заяв».
Напередодні стало відомо, що запланована на п’ятницю, 30 вересня, відеоконференція тристоронньої контактної групи із запрошенням представників ОРДЛО не відбудеться через відмову представника ОРДО.
Прес-секретар Кучми Дарина Оліфер нагадала, що пункт п’ятий рамкового рішення тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів передбачає можливість проведення зустрічі в режимі відеоконференції «з метою негайного припинення порушення цього рамкового рішення». Вона наголосила, що українська сторона надалі наполягає на проведенні такої зустрічі в режимі відеоконференції.
«Якщо ця відеоконференція не відбудеться, то 5 жовтня 2016 р. на засіданні тристоронньої контактної групи в Мінську українська сторона поставить питання порушення режиму тиші з боку ОРДЛО як ключове», – написала Оліфер.
21 вересня учасники Тристоронньої контактної групи підписали рамковий документ про розведення сил і засобів учасників конфлікту на Донбасі на трьох ділянках. Рамкове рішення підписали повноважні представники всіх сторін: від України — Леонід Кучма, від ОБСЄ – Мартін Сайдік, від РФ – Борис Гризлов. Документ був парафований «повпредами» самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» Денисом Пушиліним та Владиславом Дейнегою.
Згідно з документом, передбачається створення трьох зон безпеки на лінії зіткнення на Донбасі поблизу населених пунктів Золоте, Петрівське і Станиця Луганська, площею не менше ніж 4 кв. км кожен. Контролювати дотримання домовленостей будуть спостерігачі СММ ОБСЄ. На ділянках, куди буде відведено сили та засоби сторін конфлікту на Донбасі, зможуть перебувати лише офіцери Спільного центру контролю та координації (СЦКК).
30 вересня начальник Генштабу – головнокомандувач ЗСУ Віктор Муженко на зустрічі з першим заступником голови СММ ОБСЄ в Україні Александром Хуґом заявив, що бойовики не припиняють обстрілів і провокацій навіть на визначених для відведення військ ділянках Донбасу, тоді як при цьому українські війська суворо дотримуються режиму припинення вогню. При цьому начальник Генштабу наголосив, що «відведення військ і важкого озброєння від лінії розмежування можливе лише за умови сталого припинення вогню».