Львівські культурні діячі виступили проти демонтажу памʼятника Пушкіну в Одесі
Серед львівʼян, які звернулися з листом до ЮНЕСКО, диригентка Оксана Линів, засновник Центру міської історії Гаральд Біндер, директорка ЦМІ Софія Дяк та інші
Українські та закордонні культурні діячі написали листа до ЮНЕСКО з проханням звернутися до президента Володимира Зеленського та зупинити демонтаж памʼятників імперської та радянської доби в Одесі, зокрема, йдеться про пам’ятник російському поету Алєксандру Пушкіну. Серед тих, хто підписав листа до ЮНЕСКО, диригентка зі Львова Оксана Линів та її чоловік Андрій Мурза, випускник ЛНУ імені Івана Франка, антрополог Тарас Федірко, а також засновник і директорка Центру міської історії Гаральд Біндер і Софія Дяк.
Листа зі зверненням до ЮНЕСКО у понеділок, 21 жовтня, опублікувала італійська газета Il Foglio. У ньому вказано, що у січні 2023 року Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО вніс історичний центр Одеси до переліку об’єктів всесвітньої спадщини, які перебувають під загрозою через російські обстріли.
Автори листа зауважили, що тепер над спадщиною міста нібито нависла нова загроза через рішення Одеської ОВА про демонтаж 19 пам’яток та позбавлення охоронного статусу для інших. Усі вони стосуються імперського чи радянського періоду.
Також автори зауважують, що більшість визначних памʼяток Одеси збудували в часи Російської імперії, а їх знесення ставить під загрозу значну частину світової спадщини міста. У листі наголошують на свавільному перейменуванні вулиці, названої на честь радянського маршала Родіона Малиновського, російських письменників Івана Буніна й Костянтина Паустовського, а також заплановане знесення памʼятника російському поету Алєксандру Пушкіну.
«Свавільний та авторитарний демонтаж матеріальної та нематеріальної світової спадщини Одеси, включно з памʼятниками, які були збудовані та належать її громаді, не лише розриває архітектурну тканину міста, але й впливає на культурну пам'ять. Це впливає на культурну пам'ять Одеси та її легендарну ідентичність як притулку космополітичної свободи», – йдеться в зверненні до ЮНЕСКО.
Автори листа просять ЮНЕСКО звернутися до Володимира Зеленського з проханням відкласти рішення про деколонізацію Одеси до більш сприятливого часу, який має настати після війни. Загалом цього листа підписали 115 українських та закордонних культурних діячів, зокрема, донька російського письменника, що жив в Одесі, Ісаака Бабеля Лідія, його онук Андрій Маляєв-Бабель, краєзнавець і військовий Олександр Бабіч, піантіст і народний артист України Олексій Ботвінов, член Президентської ради Всесвітнього клубу одеситів Михайло Рева, режисерка Єва Нейман, письменник Борис Херсонський та інші.
Серед підписантів також відома диригентка зі Львова Оксана Линів, скрипаль Андрій Мурза, швейцарський та австрійський історик і меценат, засновник Центру міської історії і мистецького центру Jam Factory Гаральд Біндер, а також директорка ЦМІ Софія Дяк, випускник ЛНУ імені Івана Франка, антрополог Тарас Федірко.
ZAXID.NET спробував сконтактуватись із Софією Дяк, аби дізнатися, чи знає вона зміст цього листа, хто був його ініціатором та чому його підписала. Однак на момент публікації отримати коментар не вдалось. У публічному просторі не вдалось знайти коментарів й інших львівських діячів, підписи яких стоять під оприлюдненим два дні тому листом.
Додамо, що у 2022 році, вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Оксана Линів взяла участь в оперному фестивалі під керівництвом російського режисера. Того ж року диригентка мала брати участь у постановці опери Чайковського «Іоаланта» в Муніципальному театрі в Болоньї (Італія), але численної критики від української музичної і не тільки спільноти, вона повідомила, що відмовляється від виступів нібито через стан здоровʼя. Перед цим низка українських співаків заявили, що бойкотуватимуть Оксану Линів, яка, за їхніми словами, готова співпрацювати з росіянами, якщо ті засуджують війну Росії в Україні і політику Владіміра Путіна.
У березні 2024 року стало відомо, що Оксана Линів стала музичною керівницею постановки опери Петра Чайковського «Євгєній Онєгін» в Саксонській державній опери в Дрездені. Ролі Євгєнія Онєгіна та Ольги у ній мають виконати також українці.
Що відомо про пам’ятник Алєксандру Пушкіну в Одесі
Бронзове погруддя російського письменника і поета Алєксандра Пушкіна збудували 1887-1889 роках на Приморському бульварі в Одесі за гроші місцевих мешканців. За даними біографів, з червня 1823 року по липень 1824 року російський поет жив в Одесі, де написав частину відомого роману у віршах «Євгеній Онєгін».
Місцеві активісти зверталися до мерії Одеси з пропозицією знести памʼятник часів імперської доби ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак керівництво міста інгорувало цей запит. У листопаді 2023 року Кабінет міністрів вилучив памʼятник Пушкіну з державного реєстру памʼяток, що дозволило місцевій владі його демонтувати. Утім історико-топонімічна комісія Одеси рекомендувала памʼятник російському поету залишити на місці.
У вересні 2024 року голова Одеської ОВА Олег Кіпер заявив, що памʼятник таки демонтують, однак на це потрібне погодження з ЮНЕСКО, оскільки погруддя розташоване в охоронній зоні.