Львівські парки треба полюбити грошима

У ці дні формуємо міський бюджет на 2022 рік. Розумію, що напрямків, куди можна й треба скерувати кошти, є багато. Але хочу зупинитися і пояснити, чому утримання львівських парків є таким надважливим. Для всіх без винятку.

Тут давайте повернемося на півроку назад, у літо. І згадаємо про три потужні буревії, які один за одним атакували наше місто. Сотні понищених і вирваних з коренем дерев, а обламане гілля навіть ніхто не рахував. Тільки у Стрийському парку негода знищила 256 дерев, постраждали добряче парки імені Франка та «На Валах». Загалом до тисячі понівечених стовбурів – у парках. І це, не рахуючи вуличних дерев.

Зміна клімату та її наслідки у Львові – це вже не щось далеке із наукової фантастики. Це наша реальність. А тому хочу перефразувати відому народну мудрість про «готуй сани влітку». І закликаю подумати про утримання львівських парків уже взимку. Бо буде літо і знову будуть буревії. На жаль…

Кілька хвилин негоди, а наслідки ліквідовували кілька місяців. Першими з ладу почали виходити бензопили. Техніка не витримувала працювати по 8-10 годин на день і фактично без вихідних. Також стало очевидно, що львівським комунальникам потрібна й інша додаткова техніка – вантажівки, мотоблоки, екскаватори. І принаймні ще одна автовишка. На балансі ЛКП «Зелений Львів», що обслуговує більшість міських парків, є дві. Але їх на 20 парків ніяк не вистачало, щоб забирати гілки, які звисали на головами львів’ян.

Повалені літньою негодою сотні дерев – це мільйони на прибирання. І бюджет міста повинен бути готовий до цього.

Кліматичні аномалії довели: аби зменшити руйнівні наслідки, кошти треба вкладати у догляд парків. Протягом літа-осені наші садівники і комісія від управління екології обстежили алеї в парках, визначили всі небезпечні та аварійні дерева поблизу цих алей. Про це є відповідні акти, прораховані суми, які власне й закладаємо в утримання парків на наступний рік. Нікому не треба пояснювати, що таке питання безпеки, правда ж?

Утім якщо подивитися суто із фінансового боку, то запобігати – економніше, ніж усувати наслідки. Вивезення дерева діаметром 50 см, що впало, коштує 5700 грн. Натомість вартість санітарної обрізки такого ж самого дерева із вивезенням – 1750 грн. Очевидно, краще працювати на випередження.

Звісно, нові насадження – пріоритет міста. Зокрема і в контексті кліматичних змін. Адже кожне дерево зменшує спеку навколо на кілька градусів. Це відомо всім.

Цього року на львівських вулицях висадили 3200 дерев. Це не рахуючи висадки в парках. Так, лише у Стрийському парку, яким добряче пронісся буревій, висадили 388 дерев та 77 кущів. І значна частина – за кошти меценатів.

Але не лише кількістю, а насамперед якістю. До слова, якісний саджанець липи коштує 2,5 тис. грн, каштану рожевоквітного – 5 тис. грн.

Клімат змінюється. Погодні аномалії стають нормою. Львів – не виняток. Вихід бачимо один – вкладати більше коштів у якісний догляд парків.

Львів має велику кількість рекреаційних зон, серед яких найстаріший в Україні парк імені Івана Франка. На території Львівської громади також єдиний в Україні торфовий заказник, що є в межах міста. І за ним теж треба пильнувати. Більшість із міських парків уже мають оформлені межі. Це свідчить проте, що Львів дбає про свої парки. Однак нові кліматичні зміни диктують свої умови. І, формуючи бюджет міста, треба це врахувати.