Львівській бізнес-школі 12 років. Як вона розвиває наше місто?

У лютому Львівська бізнес-школа УКУ святкує 12 років із часу заснування. Мені пощастило стояти біля витоків цієї інституції, і можу впевнено сказати, це один із найкращих проектів мого життя.

Ідея створення Львівської бізнес-школи прийшла під час роботи Унівської групи, де ми напрацьовували стратегію розвитку Львова. Усі дослідження, які ми переглядали, показували, що у місті ніша бізнес-освіти не заповнена. Самі ж львів’яни не надто хотіли їхати вчитися бізнесу кудись далеко, тому треба було, аби бізнес-освіта прийшла до них.

Разом зі своїми друзями з Галнафтогазу та SoftServe ми вирішили створити бізнес-школу. Тоді постало питання майданчику, на якому її заснувати. І ми прийшли з нашою ідеєю до УКУ. На відповідь довелося чекати пів року, за той час нам вже інші університети пропонували на їхній базі створити бізнес-школу. Однак ми вичекали. Як потім виявилося, тоді ще отець Борис Ґудзяк, ректор УКУ мало не з кожним працівником проговорив: а що ви думаєте про те, якщо у нас буде бізнес-школа? Адже на той час бізнес мав дуже негативне сприйняття у суспільстві. Згодом владика захотів ближче познайомитися з кожним з нас і запросив засновників поїхати на реколекції, для багатьох це був абсолютно новий досвід. Однак саме під час реколекцій у нас була можливість придивитися один до одного і це ще раз підтвердило правильність рішення – робити бізнес-школу в УКУ.

Пригадую той момент, коли ми підписували установчі документи у січні 2008. Було якось урочисто, в традиційному бізнесі зазвичай немає місця для таких митей. А Український католицький університет дуже правильно робить, що навіть моменту заснування інституції надає великого значення. Це прояв довіри, і цьому бізнесу варто повчитися.

Можу сказати, що мистецьке об’єднання «Дзиґа» та LvBS – серед усіх мої проектів є одними з найкращих. Вони піднімають конкурентоздатність міста на глобальному рівні. Ми ще плануємо запускати інституції, які будуть готові до конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Також маю визнати, що успіх бізнес-школи перевершив мої сподівання, бо вона вийшла вже далеко за рамки бізнес-освіти. Тут недавно запустили напрямок консалтингу, дуже добре працює спільнота випускників (Alumni), вибудовується горизонтальна мережа. У ті часи я про те навіть не мріяв, бо думав, це буде класична освітня інституція для генерування та постачання нових знань й ідей. Бізнес-школа показала, що нові знання, ідеї, бізнесові практики, які засновані на цінностях, дають набагато більший результат. Тому я думаю, що успіх LvBS саме в тому, що на самому початку ми чітко задекларували свою місію і принципи.

Результати не забарилися. У 2016 Львівська бізнес-школа УКУ отримала міжнародну акредитацію CEEMAN management development association IQA. Ми рухаємося до виходу на глобальний ринок. Бо нам треба спілкуватися зі світом не лише через книжки. Це велика заслуга викладачі, випускників, усієї команди.

Щодо планів і побажань, я досі мрію про створення на базі LvBS «Азійського центру», вже навіть мав про це розмову з міністерством економіки. Ми дещо зациклені у одному напрямку і часто не бачимо інших можливостей. Азійський ринок – набагато більший за європейський і має великий потенціал. І тут, як на мене, добре спрацює державно-приватне партнерство: нам треба створити «шлюз» підприємництва не лише на Захід, а й на Схід, про який у нас мало інформації і є певний стереотип, що ми там не можемо продавати свої товари. Місія такого центру – розбити усі стереотипи про Азію і допомогти українському бізнесу налагодити співпрацю з одним із найдинамічніших ринків, чий потенціал нам треба використати, аби стати на ноги і на рівних конкурувати з європейськими виробниками. Тут ми сильно недопрацьовуємо, але вірю, що Азійський центр вдасться розвинути на базі LvBS у Києві.

Два роки тому, коли Львівська бізнес-школа УКУ святкувала своє 10-ліття, я подарував Університету свою частку у цьому успішному проекті. Чому? Бо лише віддаючи, багатієш. Думаю, я виконав свою місію при заснуванні школи, і тепер не вистачає часу допомагати проектові так ефективно як це було на початках. Зрештою, бізнес-школа вже не потребує такої допомогти. «Дитина» дуже твердо стоїть, це вже солідна установа, яка має добре управління, тож її можна відпустити. І це одна з моїх багатьох інвестицій у розвиток міста.