Реставратори показали відновлені артефакти з крипти костелу єзуїтів у Кременці

Реставратори відновили металеві хрести, медальйони і фрагменти церковного начиння, знайдені у крипті колишнього костелу Святого Ігнатія Лойоли в Кременці. Більшість предметів виявили ще під час ремонтних робіт у 1990-х роках і лише тепер їх відреставрували. Через сильну корозію зображення та декоративні елементи артефактів тривалий час залишалися прихованими. Про підсумки реставрації 22 червня повідомили у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України.

Усипальниця костелу Св. Ігнатія Лойоли була зруйнована в радянський період. Вже за незалежної України там провели розчистку і виявили ці предмети з металу, які поруйнувала вологість і корозія. Серед знахідок найбільше натільних медальйонів з двосторонніми зображеннями, хрести, розп’яття, а також окремі деталі та фрагменти, датовані XVIII століттям. Окремі знахідки дозволили також ідентифікувати фрагменти позолоченого розп’яття, що, ймовірно, колись прикрашало храмову крипту.

«Поверхня предметів була вкрита щільними продуктами мінералізації, різними за кольором, фактурою, товщиною та твердістю, змішаними із залишками ґрунту та органіки, що спотворювало та закривало деталі зображення», – зазначили у реставраційному центрі.

Вигляд медальйонів до і після реставрації (фото Національного науково-дослідного реставраційного центрі України)

Як розповів завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів з металу Віктор Голуб, за допомогою розчищень під мікроскопом зʼясувалося, що медальйони та деякі хрестики виготовлені зі сплавів на основі міді (бронза, латунь). Одне розп’яття вилите зі сплаву на основі свинцю, на іншому проглядалася позолота. Майже повністю збереглося розп’яття зі сплаву на основі срібла на хресті з ебенового дерева.

Частина знахідок була настільки пошкоджена корозією, що під її товстими нашаруваннями неможливо було визначити ні зображених сюжетів, ні навіть форми предметів. Щоб повернути пам’яткам їхній вигляд, реставратори застосували метод сухого розчищення – техніку пошарового зняття продуктів корозії. Для цієї роботи майстри самостійно виготовляли мікроінструменти: спеціально заточені голки-скальпелі із загартованої сталі, а іноді навіть із латуні. Причому для кожного окремого предмета доводилося підбирати власний кут заточування та форму леза.

Вигляд знайдених артефактів XVIII ст (фото Національного науково-дослідного реставраційного центрі України)

Завдяки такій делікатній роботі вдалося розчистити двосторонні рельєфи на 27 медальйонах. На 18 із них виявили профільні портрети святого Ігнатія Лойоли – засновника ордену єзуїтів, на честь якого освячений кременецький костел. Серед інших сюжетів – образи Богородиці, Ісуса Христа, святого Йосипа, святого Фелікса, святого Анастасія, святого Сальватора, святого Домініка, сцени Розп’яття та композиції із зображенням Святої Трійці. Деякі медальйони зберегли надзвичайно тонко виконані багатофігурні сцени, що свідчать про високий художній рівень їхніх творців.

Особливою несподіванкою стала знахідка серед дрібних фрагментів, які спочатку вважали окремими предметами. Після розчищення з’ясувалося, що дві деталі, ймовірно, належали одному позолоченому розп’яттю. Однією з них виявився німб із рельєфними променями, який під час надходження до реставраторів записали як медальйон. Інша деталь – лівий кінець хреста з чорного дерева, оздоблений позолоченою бронзовою накладкою. Для відновлення втраченого фрагмента дерев’яної основи реставратори використали ебенове дерево, аналогічне до оригінального. Нову деталь вирізали точно за формою старого зламу, щоб максимально зберегти історичну достовірність пам’ятки.

Відновлені артефакти (фото Національного науково-дослідного реставраційного центрі України)

Костел Святого Ігнатія Лойоли в Кременці збудували єзуїти у XVIII столітті. Цей красивий зразок бароко був при монастирському та освітньому комплексі – єзуїтськомму колегіумі. Після закриття монастиря колегіум став звичайною школою. Нині костел є церквою Преображення Господнього.