На жовківській ратуші відновили щогодинне виконання міської мелодії

На жовківській ратуші знову лунає гейнал – міська мелодія, яку у давні часи виконував сурмач. Нині мелодію у записі можна почути щогодини з вежі ратуші.

Ця мелодія звучала з ратуші до сучасної війни. Але тоді вона була записана на синтезаторі. Керівник жовківського ТІЦ Любомир Кравець розповів ZAXID.NET, що механізм, який вмикав мелодію, поламався через стрибки напруги і часті відключення електрики. Його полагодили, відрегулювали роботу годинника на трьох циферблатах вежі.

Жовківську мелодію виконав на трубі Маріуш Козловський і безкоштовно записав її на студії.

«Це позивні міста XVII ст., коли сурмач виходив на ратушу і грав. У Середньовіччі давні міста мали свою мелодію. Ця – суто жовківська», – зазначив Любомир Кравець.

Відео Туристичного центру Жовкви

Мелодія грає щогодини, а опівдні з ратуші лунає гімн України.

Що відомо про жовківську ратушу

Доктор історичних наук Мирон Капраль в атласі історичних міст «Жовква» пише, що перша ратуша Жовкви стояла посередині ринкової площі і була деревʼяною. За короля Яна III Собеського нову ратушу з каменю 1687 року збудував архітектор Петр Бебер. Вона була ренесансною, як і більшість споруд Жовкви, з характерним аттиком. На фасаді ратуші був сонячний годинник, а знизу – взірець аршину (міри довжини) та напис: «Міра мірою, а продаж і купно згідно з часом».

Ренесансна ратуша у Жовкві стояла на ринковій площі (акварель невідомого художника XIX ст)

Тоді ратуша виконувала також функції суду. Тому поруч стояв стовп ганьби, де відразу виконували покарання для порушників. Нині його відтворили за знайденими підмурівками.

Через аварійний стан ратушу розібрали 1832 року. Сто років місцеві урядники засідали в звичайному будинку на вулиці Львівській.

Сучасну ратушу аж через сто років, у 1932-му, звів архітектор Броніслав Віктор у стилі ар деко. Вона не постала на порожньому місці, її перебудували з колишніх казарм та казематів між замком і Глинською брамою.

Жовківська ратуша до Другої світової війни з памʼятником Яну Собеському перед нею (фото з Мандрівки старим кордоном)

Нині, окрім того, щоб послухати мелодію, можна піднятися на балкон вежі і помилуватися краєвидом центральної площі та нестандартними ракурсами замку і костелу. А ще у вежі розташований цікавий інтерактиний краєзнавчий музей.