Німеччина не помічає Україну, щоб догодити Росії, - експерт

Політична дружба між Німеччиною і Росією, а також економічне переплетення їхніх інтересів в останні роки стало злободенною темою для України.

Про це у своїй статті для Дзеркала тижня пише доцент кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", співробітник Центрального інституту з вивчення Центральної і Східної Європи (ZIMOS) в Айхштеті (Баварія), Андреас Умланд.

Під час практичної реалізації східної політики Німеччини далі діє принцип "Росія насамперед", у той же час Берлін демонструє байдужість до інших республік колишнього Радянського Союзу.

"Лише зрідка значущі громадські тренди у "проміжній Європі" - між ЄС і РФ - адекватно висвітлюються і обговорюються (як, наприклад, позбавлення волі опозиційних політиків у Білорусі та Україні). Але підвищена увага до України, зокрема, під час помаранчевої революції, ніколи навіть приблизно не досягала рівня інтересу до Росії і мала, якщо це взагалі відбувалося, лише обмежений або запізнілий вплив на зовнішню політику Німеччини", - зазначив політолог.

Андреас Умланд підкреслив, що для широкого німецького суспільно-політичного дискурсу і надалі залишається типовим ігнорування або навіть байдужість до східноєвропейських і кавказьких республік колишнього Радянського Союзу

"Білорусь і Україна є тими східнослов'янськими державами, які сьогодні, з одного боку, викликають особливий інтерес у Москви, а з іншого - знаходяться у тіні "російської" політики Німеччини", - пише він.

"Тривала неувага з боку німецьких політиків і засобів масової інформації, зокрема, в останні роки стала викликати сумніви у правильності такого підходу з точки зору не тільки історичної відповідальності, але і міжнародної безпеки", - вважає експерт.

Умланд зазначив, що в українських ЗМІ, а також в українській діаспорі політична дружба між Німеччиною і Росією, а також економічне переплетення їхніх інтересів в останні роки стало злободенною темою. Причина - відчуття української еліти, що східноєвропейська політика Німеччини у сфері енергетики здійснюється за рахунок українського суверенітету.