У понеділок, 9 грудня, у Єлисейському палаці в Парижі завершилися чотирьохстороння зустріч президента Володимира Зеленського з французьким колегою Еммануелем Макроном, канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, а також президентом Росії Володимиром Путіним. Впродовж майже чотирьох годин лідери «нормандської четвірки» спілкувалися без преси, журналістам не дозволили бути навіть на початку їхнього спілкування. Переговорам передували двосторонні зустрічі Зеленського з Макроном та Меркель. Під час зустрічі «нормандської четвірки» її перервали задля того, щоб відбулися перші особисті перемовини президента України та президента РФ.
Перемовини у Парижі - це перший саміт у нормандському форматі за три роки. ZAXID.NET зібрав найголовніші заяви, які прозвучали в рамках зустрічі.
Про припинення вогню та розведення військ
Учасники «нормандської четвірки» домовилися про часткове розведення сил на Донбасі у трьох пунктах пропуску. Крім того, учасники зустрічі підтримали угоду Тристоронньої контактної групи про відкриття нових КПВВ уздовж лінії зіткнення.
Володимир Зеленський під час виступу за результатами нормандської зустрічі оголосив, що сторони домовилися про повне припинення вогню на Донбасі до 31 грудня 2019 року. Президент України висловив упевненість, що «нормандська четвірка» повернеться до вирішення цього питання на наступній зустрічі у нормандському форматі. Натомість канцлерка Німеччини Ангела Меркель у своїй вступній заяві на прес-конференції сказала, що це будуть зони «біля Станиці та Петрівського».
Про вибори на Донбасі
Учасники зустрічі в Парижі вказали на доцільність включення «формули Штайнмайєра» в українське законодавство відповідно до варіанта, погодженого в рамках «нормандської четвірки» і Тристоронньої контактної групи. Подальші варіанти проведення виборів мають обговорюватись в рамках ТКГ і будуть розглянуті в рамках «нормандської четвірки» через чотири місяці.
Про контроль над кордоном
Питання повернення Україні кордону буде обговорюватись на наступній зустрічі. Президент України зазначив, що наполягав на необхідності відновлення Україною контролю за кордоном.
«Я наполягав на необхідності відновлення Україною контролю за державним кордоном. Впевнений, що ми повернемось до вирішення питання на наступній зустрічі в нормандському форматі через 4 місяці», – заявив Зеленський.
За його словами, президент РФ Володимир Путін вважає, що контроль українській владі має бути переданий після виборів на Донбасі.
«Я піднімаю питання про те, що передача кордону має бути до виборів. Поки що в нас різні погляди. Але ми зобов'язані знайти вихід в цих питаннях», - заявив Зеленський.
Про обмін ув’язненими у форматі «всіх на всіх»
В рамках «нормандського формату» сторони домовились про обмін утримуваними особами за принципом «всіх на всіх» до 31 грудня 2019 року починаючи з усіх встановлених. При цьому Червоний Хрест повинен отримати повний і беззастережний доступ до всіх утримуваних.
Про розширення місії ОБСЄ
Мандат спеціальної моніторингової місії ОБСЄ ближчим часом має бути розширений, із дозволом на роботу вночі.
«Мандат ОБСЄ має бути розширений, вони повинні спостерігати не тільки вдень, а і вночі, а також 7 днів на тиждень», – заявила канцлерка Німеччини Ангела Меркель, однак не уточнила, коли саме може бути ухвалене таке рішення.
Крім того, місія ОБСЄ має отримати доступ до всієї території, щоб повністю виконати свій мандат.
«Задля дієвого моніторингу та посилення контролю за режимом припинення вогню усі сторони нагадали про важливість безпечного та надійного доступу СММ ОБСЄ на всій території України та відзначили необхідність розширити мандат СММ ОБСЄ з можливістю здійснювати моніторинг цілодобово», – сказав президент України.
Про «Червоні лінії»
Президент України Володимир Зеленський наголосив на кількох «червоних лініях», які Україна ніколи не переступить: неможливість федералізації, неможливість компромісів через поступки в межах територій.
«Я хочу окреслити ряд принципів, які я, як президент України ніколи не порушу та з якими не погодиться український народ. Перше – це неможливість федералізації. Україна – унітарна держава, це незмінна стаття її Конституції та непорушний принцип існування держави. Друге – неможливість будь-кого вчиняти будь-який вплив на вектор руху та розвитку України, яка є незалежною, самостійною, демократичною державою, вектор розвитку якої обиратиме виключно її народ. Третє – неможливість компромісів з врегулювання ситуації на Сході України через поступки територіями в межах міжнародно визначених кордонів. Для кожного українця і Донбас і Крим – це Україна», – сказав президент.
Про особливий статус для Донбасу
Судячи з комюніке «нормандської четвірки», прийнятого за результатами саміту в Парижі, президент Володимир Зеленський погодився затвердити особливий статус Донбасу ще на рік. Закон про особливий статус буде узгоджуватися в рамках тристоронньої контактній групі і в форматі «нормандської четвірки».
Крім того, у Комплексі заходів, на який посилалися лідери «нормандської четвірки», прописано «проведення конституційної реформи в Україні» і «вступ нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елементу децентралізації (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.
Своєю чергою, президент Росії Володимир Путін прямо заявив, що Україна повинна буде прописати «особливий статус» в Конституції.
Про Крим
Володимир Зеленський заявив, що готувався предметно і мав намір обговорити питання Криму під час «нормандського саміту». Однак обставини переговорів не дозволили підняти питання Криму і до обговорення цього питання сторони так і не дійшли.
Комюніке Паризького саміту
Президент Французької Республіки, Канцлер Федеративної Республіки Німеччина, Президент Російської Федерації та Президент України зустрілися сьогодні в Парижі. Мінські домовленості (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави – члени якого прихильні до їхньої повної імплементації.
Вони наголошують на загальному прагненні до сталої й всеохопної архітектури довіри та безпеки у Європі, заснованій на принципах ОБСЄ, для якої врегулювання конфлікту в Україні є одним із низки важливих кроків.
На цій основі вони вирішили таке:
1. Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:
Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.
Вони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.
Вони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.
Вони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу «всіх на всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених», при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.
Вони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування.
Вони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною сприяти зниженню напруженості та просуванню миру, стабільності та безпеки з використанням усіх можливостей мандату (від 21 березня 2014 року) та користуватися безпечним і надійним допуском по всій території України з метою повного виконання свого мандату.
2. Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод:
Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей – як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.
Вони вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.
3. Подальші кроки:
Вони просять своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей, і вони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.
Що таке «нормандський формат»?
Чотиристоронній формат перемовин про врегулювання конфлікту на Донбасі був започаткований у червні 2014 року, коли лідери України, Росії, Німеччини та Франції зустрілися на заходах з нагоди 70-ї річниці висадки союзних військ у Нормандії. Зустріч відбулась за кілька місяців після анексії Криму і початку війни на Донбасі. Тоді у місті Бенувіль на півночі Франції президент Франсуа Олланд за сприяння канцлерки Ангели Меркель організував першу зустріч віч-на-віч між Петром Порошенком та Володимиром Путіним. За повідомленнями адміністрації Олланда, зустріч тривала 15 хвилин. На ній Порошенко і Путін домовились невдовзі зустрітися знову, аби обговорити припинення вогню на Донбасі.
Відтоді президент Франції та канцлерка Німеччини стали посередниками на всіх наступних перемовинах у «нормандському форматі». Зустрічі лідерів України, Росії, Франції та Німеччини стали називати самітами «нормандської четвірки».
За п’ять років відтоді переговори в «нормандському форматі» проводилися в різних варіантах. Відбулося кілька зустрічей лідерів Франції, Німеччини, Росії та України; більше півтора десятка зустрічей за участю голів і представників МЗС чотирьох країн; а також безліч раундів телефонних переговорів глав держав «нормандської четвірки». Меркель, Олланд, Путін і Порошенко зустрічалися чотири рази в чотирьох різних країнах. Щоразу ці переговори були напруженими, драматичними та нерідко затягувалися на багато годин.
Останній раз 19 жовтня 2016 року в Берліні. Переговори за участю голів МЗС та інших дипломатів тривали понад чотири години і завершилися вночі. Жодних документів підписано не було, проте сторони домовилися розробити «дорожню карту» щодо виконання мінських угод. У цьому контексті нормандська четвірка знову обговорила можливість втілення формули Штайнмайєра.
Після цієї зустрічі Володимир Путін відмовився від участі в переговорах у нормандському форматі. 10 травня 2018 року в німецькому Аахені пройшла зустріч Петра Порошенка, Ангели Меркель і нового президента Франції Еммануеля Макрона, проте російський президент не брав у ній участі. Через кілька тижнів, в червні 2018 року в Берліні зустрілися голови МЗС всіх країн нормандської четвірки, але дійти згоди про можливість місії ООН на Донбасі вони не змогли.
Ми використовуємо