Паспортний фронт
IQ

Паспортний фронт

Чому Росія «навертає» у власне громадянство жителів окупованого Донбасу

Сергій Шебеліст, 25 квітня 1757 1

Москва у своєму репертуарі. Якраз під завісу президентських виборів в Україні господар Кремля Володимир Путін підписав указ про спрощений порядок набуття російського громадянства мешканцями окремих районів Донецької та Луганської областей. Тих самих, які де-факто вже шостий рік перебувають під російською окупацією, але так і не стали ані самостійною «Новоросією», ані повноправним суб’єктом РФ. Зате нині для жителів ОРДЛО знайшли проміжний варіант.

Провокація на часі

Полегшена процедура паспортизації не стала цілковитою несподіванкою. 16 квітня 2019 року в російській газеті «Коммерсантъ» була опублікована стаття під промовистою назвою «Упрощение из правил». За даними кількох поінформованих джерел у державних структурах, питання надання громадянства РФ жителям Донбасу було повністю відпрацьоване і справа лише за президентським указом. Як і прогнозували автори матеріалу, Путін підписав відповідний документ після виборів в Україні, 24 квітня.

До цього моменту росіяни підготувалися ретельно: внесли зміни до законодавства щодо міграції та прийому в громадянство й відкрили відповідні установи МВС у прилеглій до України Ростовській області. Окрім того, нещодавно президент РФ зробив кадрові перестановки у своїй адміністрації, зокрема в управлінні з прикордонного співробітництва, котре серед іншого курує ОРДЛО.

Абсолютно справедливим і природним кроком назвав паспортний указ Путіна його радник Владислав Сурков.

«Це вкрай важлива подія для громадян Донецької та Луганської народних республік. Це обов’язок Росії перед людьми, котрі говорять і думають російською, які нині опинилися в дуже тяжкій ситуації через репресивні дії київського режиму. Україна відмовляється визнавати їх своїми громадянами, запроваджуючи економічну блокаду, не допускаючи їх на вибори, застосовуючи проти них військову силу», – заявив куратор «Новоросії» у коментарі «ТАСС».

А його візаві з американського боку, спеціальний представник Державного департаменту США з питань України посол Курт Волкер написав у своєму Twitter’і, що рішення Росії «має провокаційний характер і взяте з “окупаційного плану”, воно підриває спроби імплементувати Мінські домовленості та повернути Донбас під контроль України».

Не менш промовистим виявився і шеф Суркова. На зустрічі із членами Ради законодавців Путін пояснив свій крок гуманітарними мотивами. У принципі, РФ завжди керується цим шляхетним аргументом, коли окупує території інших держав, «примушуючи їх до миру». Москва, бачте, не має бажання створювати проблеми для нової української влади, але й не може терпіти ситуацію, за якої мешканці Донбасу позбавлені громадянських прав.

«Це вже переходить межі з точки зору прав людини. Вони [жителі ЛНР і ДНР] не можуть пересуватися нормально, не можуть реалізувати найелементарніші свої потреби і права», – обурюється Путін, якого цитують «Ведомости».

Подібний сценарій Москва вже «обкатувала» у Грузії, коли роздавала російські паспорти в Абхазії та Цхінвальському регіоні (Південній Осетії). А потім, спровокувавши офіційний Тбілісі на збройну відповідь, ввела свої регулярні війська, котрі мало не дійшли до грузинської столиці. Вся ця операція, так звана п’ятиденна війна 2008 року, відбувалася під егідою захисту російських громадян від режиму Міхеїла Саакашвілі. У підсумку Грузія тимчасово втратила 20% своїх територій, РФ визнала незалежність самопроголошених республік, а світ проковтнув цю ситуацію, фактично розв’язавши руки Кремлю для подальшої агресії в Україні.

Тож не варто відкидати, що Росія «може повторити» такий сценарій, тим паче – в перехідний період, коли влада в Києві змінюється. Якщо не вдається інтегрувати ОРДЛО в Україну на умовах Москви, можна натиснути з іншого боку й водночас застерегти нову українську адміністрацію від спроб вирішити конфлікт силовим шляхом. У такому разі вже йтиметься не про захист пригноблюваного київським режимом російськомовного населення Південного Сходу, так званих співвітчизників, а про захист російських громадян. До речі, такі ж «громадяни РФ» мешкають і в невизнаному Придністров’ї, яке від Молдови «захищає» російський, з дозволу сказати, миротворчий контингент.

Повзуча анексія

Своїми діями РФ не просто демонструє, що ОРДЛО належить до її сфери впливу. Паспортизуючи мешканців Донбасу, Москва бере пряму відповідальність за них і в такий спосіб (нехай опосередковано) визнає факт окупації, свідченнями якої є московський час, рубльова зона, російські підручники й «евакуйовані» промислові підприємства. Цієї думки дотримуються і політичні коментатори, і зовнішньополітичне відомство України.

«Росія, вчергове порушуючи державний суверенітет та територіальну цілісність України, зробила ще один свідомий крок, спрямований на руйнування Мінських домовленостей, стороною яких вона є. Подібні дії є грубим втручанням у внутрішні справи і продовженням російських спроб повзучої анексії українського Донбасу. Вони мають на меті дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні у післявиборчий період, демонструють намір Росії продовжувати агресію, свідчать про відсутність зацікавленості у будь-якій деескалації», – йдеться у заяві вітчизняного МЗС.

Але Росія тисне не лише на паспортному фронті. Вона не погодилася на черговий режим тиші на Донбасі в період Великодніх свят. І надалі тримає в ув’язненні наших моряків, використовуючи їх як елемент шантажу України, аби та пішла на поступки в обмін на звільнення військовополонених. Окрім того, РФ із червня 2019 року запроваджує ембарго на постачання в Україну нафти, нафтопродуктів і вугілля, що неминуче позначиться на економічній ситуації в країні та мало б вплинути на позицію Києва, від якого очікують більшої гнучкості, зговірливості та чутливості до забаганок Москви.

Український політикум доволі гостро відреагував на путінський указ про спрощену процедуру надання російського громадянства. Петро Порошенко, який залишає президентський офіс, не тільки заявив про черговий перетин Кремлем червоних ліній і торпедування Мінських угод, а й закликав міжнародних партнерів не допустити найгіршого сценарію і посилити санкції проти РФ. Україна оперативно ініціювала екстрене засідання Ради безпеки ООН, яку, однак, важко назвати ефективним майданчиком урегулювання конфліктів. Особливо тоді, коли світ намагається усовістити й повернути в рамки міжнародного права державу-агресора, котра зловживає своїм законним правом вето і поводиться на світовій арені, як гопник.

Так само у критичній тональності висловилася й команда новообраного президента Володимира Зеленського: «Ці дії є ще одним наочним підтвердженням для світової спільноти справжньої ролі Росії як держави-агресора, яка веде проти України війну. На жаль, цей указ не наближає нас до вирішення основної мети – припинення вогню. Незважаючи на це, Україна буде робити все від неї залежне, аби захистити, надати належну допомогу та забезпечити права своїх громадян, які вимушені перебувати на окупованих територіях. Україна також розраховує на підтримку міжнародної спільноти у питанні захисту інтересів, прав та свобод українських громадян на тимчасово окупованих територіях, та розраховує на посилення дипломатичного і санкційного тиску на РФ».

М’яко кажучи, не дуже приємна для Москви заява команди тріумфатора президентських перегонів, з обранням якого там пов’язували надії на нормалізацію російсько-українських відносин. Що вже й казати, коли сам Віктор Медведчук уже встиг розчаруватися в Зеленському, бо той не згоден із російським сценарієм повернення Донбасу. Ще кілька таких коментарів – і з нього зліплять образ чергового «яструба» і демонізуватимуть не менше, ніж Порошенка, й водночас не припинятимуть спроб атакувати Україну зусібіч.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук