Рівно рік тому ВООЗ оголосила у світі пандемію через нову інфекційну хворобу Covid-19. Уряд України вперше запровадив загальнонаціональний карантин. Паралельно обмеження вводили й інші країни, закриваючи кордони, магазини, ресторани, церкви та ТРЦ. Уже рік українці позбавлені можливості вільно виїжджати за кордон, а часом – і вільно пересуватися всередині країни. Захисні маски, антисептики, робочі відеоконференції та онлайн-навчання стали буденністю.
Уже ніхто не сумнівається в тому, що життя після пандемії більше не буде таким, як раніше, адже увесь світ живе за новими правилами понад рік. ZAXID.NET пропонує пригадати, як це було в Україні.
Перша паніка
Карантин в Україні розпочався 12 березня 2020 року – на наступний день після оголошення у світі пандемії коронавірусу – із закриття навчальних закладів та обмеження масових зібрань. На той момент в Україні були лише три підтверджені випадки захворювання на коронавірус – два в Чернівцях і один у Житомирській області. 13 березня хвора жінка із Житомирщини померла. Львів одним із першим серед міст почав запроваджувати жорсткіші обмеження: закрили заклади культури, спортзали і басейни, нічні клуби та дитячі розважальні центри.
На фото Маркіяна Лисейка – порожні полиці у львівському супермаркеті 13 березня. Попри ажіотаж, спершу спричинений карантином, дефіциту продуктів не було. Складніше в перший місяць карантину було знайти одноразові маски, ціни на які на порядок зросли
Без транспорту
З 16 березня Україна закрила більшість пунктів пропуску і обмежила в’їзд іноземців. У Львові, Одесі та Києві закрили всі заклади торгівлі, крім аптек, продуктових крамниць та АЗС. З 18 березня уряд заборонив пасажирські перевезення, у Києві, Дніпрі та Харкові закрили метро, а в деяких інших обласних центрах взагалі зупинили роботу громадського транспорту. У Львові ж обмежили кількість пасажирів та скасували безкоштовний проїзд для пенсіонерів.
На відео Львівської міської ради – автомобілі-гучномовці на вулицях Львова, які закликають старших людей лишатися вдома
Наростання напруги
Перший діагноз Covid-19 у Львові підтвердили 20 березня. Загалом в Україні на той день офіційно захворіла лише 41 людина, але в областях, де виявляли хворих на Covid-19, уже почали запроваджувати режим надзвичайної ситуації. Такий режим передбачає карантинні обмеження, проте не має порушувати права і свободи людей. З 24 березня українським туристам заборонили подорожувати за кордон, а 28 березня Україна взагалі закрила свої кордони. Режим надзвичайної ситуації поширили на всю країну, закривши більшість торговельних та розважальних закладів.
На фото EPA-EFE – черга українців на польсько-українському кордоні в останній день перед закриттям кордонів. Пізніше уряд організував кілька спецрейсів для повернення своїх громадян з інших країн. Деякі з них втікали з місць обсервації
Перший локдаун
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав до «тотального карантину» ще 21 березня, проте уряд значно посилив обмеження лише з 6 квітня, коли в Україні було вже більше тисячі хворих. Українцям заборонили відвідувати парки, сквери, спортивні та дитячі майданчики і ходити вулицею більше, ніж по двоє, перебувати в громадських місцях без захисних масок чи респіраторів, їздити громадським транспортом. Пенсіонерам взагалі заборонили виходити з дому. Тим часом навчання в школах перейшло в онлайн-режим.
На фото Богдана Амінова – киянин Валентин Бур’янов, який у перший день посиленого карантину переплив Дніпро, аби потрапити на спортмайданчик, його затримували близько десятка поліцейських. Попри те, що цей інцидент транслювали у прямому ефірі, а при вході в Гідропарк було щонайменше кілька десятків киян, поліції не вдалося знайти свідків порушення, тож Валентина Бур’янова не оштрафували
Церква в онлайні
На перший локдаун припали великі релігійні свята – Благовіщення, Вербна неділя, Великдень. Українські церкви почали адаптуватися до карантинних вимог ще раніше: ПЦУ дозволила проводити богослужіння без особистої присутності парафіян, УГКЦ звільнила вірян від обов’язкових сповіді та причастя. Доступ до церков для відвідувачів закрили, літургії почали транслювати онлайн. Паски святили завчасно на хлібзаводах та складах або на вулиці біля храмів з дотриманням соціальної дистанції.
Іронія долі
Водночас УПЦ МП коронавірусних обмежень не підтримала. Настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло закликав ігнорувати карантин та натомість частіше відвідувати церкви, адже причиною пандемії, за його словами, є людський гріх. Пізніше він сам захворів на коронавірус – як і ще понад 100 монахів лаври, троє з яких померли. Попри це парафії УПЦ МП проводили масові освячення вербових гілок та пасок, і після Великодня спалах коронавірусу зафіксували ще й у Почаївській лаврі.
На відео Олексія Бухала – масове освячення вербових гілок у Свято-Воскресенському соборі УПЦ МП у Рівному. Порушення карантину зафіксували і в кількох церквах УГКЦ: у самбірській церкві виносили плащаницю, а у львівській – причащали вірян з однієї ложечки
Нарешті в перукарню і на поїзд
Послаблювати карантин в Україні почали з 11 травня: дозволили гуляти в парках, скверах та інших відпочинкових зонах – і вже по восьмеро, а не по двоє, відкрили салони краси, перукарні, непродовольчі магазини, музеї тощо. Ресторанам дозволили відкрити літні тераси, але за столиком могли сидіти максимум четверо.
З 22 травня дозволили відновити роботу громадського транспорту, відкрити готелі та відвідувати церкви, з 25 травня – відкрити метро і дитсадки. З 1 червня можна було працювати спортзалам, відновити міжобласні перевезення і роботу залізниці, з 5 червня ресторанам дозволили приймати відвідувачів у приміщеннях, а авіакомпаніям – відновити внутрішні авіарейси. Школи запрацювали вже з вересня. У деяких областях, де ситуація із захворюваністю погіршувалася, ці послаблення відтерміновували або ж скасовували.
На фото Сергія Кравченка/Getty Images – київське метро у день відкриття після понад двомісячного карантину. У перші дні навіть у годину пік у вагонах було дуже мало пасажирів
Львівщина в топі
Щоденний приріст хворих на Львівщині, починаючи з середини травня, був найбільший серед усіх регіонів. 25 червня Львівська область стала лідером в Україні за кількістю хворих на коронавірус за увесь час пандемії і трималася на першому місці статистики аж до 12 вересня.
Через зростання кількості хворих на Львівщині послаблення карантину відтерміновували майже два місяці. У травні із запізненням дозволили лише відкрити літні майданчики ресторанів і кафе, парки, музеї, книгарні, непродовольчі магазини, салони краси і перукарні. 19 червня запрацював аеропорт. 8 червня після чергового продовження карантину в області львівські фітнес-клуби відкрилися самовільно. Так само 15 червня самовільно відновили роботу обласні перевізники, які протестували під ЛОДА вже кілька тижнів. 24 червня міська рада Львова всупереч рішенню обласної комісії ТЕБ і НС дозволила працювати ресторанам і фітнес-центрам в обмеженому форматі.
Офіційно ж залізничні та автобусні перевезення в області дозволили лише 23 червня, а роботу спортзалів, готелів і ресторанів та проведення масових релігійних заходів – 7 липня. Пільговий проїзд пенсіонерів у Львові відновили 8 липня, дитсадки відкрили аж 17 липня.
На фото Маркіяна Лисейка – особливе відзначення дня Львова 3 травня під час карантину. До Ратуші на конях під’їхали костюмовані герої – король та королева, які подякували усім медикам за роботу
Відірвані від світу
29 травня Україна відкрила 66 пунктів пропуску зі свого боку. Міжнародні перельоти відновили з 15 червня, цього ж дня дозволили в’їзд до країни іноземцям. Проте фактично вільно подорожувати українці не можуть і досі: кордони багатьох країн лишаються закритими для туристів. Наприклад, до ЄС можуть потрапити лише певні категорії іноземців – які тут навчаються або працюють, мають родичів чи право на постійне проживання. Тож авіакомпанії постійно коригують свої розклади і то скасовують, то відновлюють рейси з України, залежно від змін правил в’їзду до тієї чи іншої країни.
Частина країн – приміром, Грузія, Туреччина, Хорватія, Єгипет, Шрі-Ланка, Мальдіви, для яких туризм є надважливою галуззю, – з часом почала впускати туристів за наявності негативного ПЛР-тесту на коронавірус. Популярними туристичними напрямками стали Танзанія (Занзібар) і Домінікана, які впускають іноземців навіть без тестів. Після початку вакцинації у світі уряди різних країн розглядають можливість запровадження так званих Covid-паспортів, які дозволять вільно подорожувати вакцинованим іноземцям.
Для зручності мандрівників МЗС розробило спеціальну карту з актуальними правилами в’їзду українців до різних країн. Крім того, МОЗ що два тижні оновлює перелік країн, після повернення з яких потрібно обов’язково пройти два тижні самоізоляції.
На фото Брендана Гофмана/Getty Images – паломник-хасид в Умані, де похований засновник брацлавського хасидизму ребе Нахман. Уряд заборонив в’їзд паломників для святкування юдейського Нового року, а відтак – взагалі в’їзд іноземців в Україну у вересні. Частині хасидів вдалося потрапити в Україну ще до заборони, проте більшість з них застрягли в пунктах пропуску на кордоні з Білоруссю
Кольорові зони
На початку серпня в Україні запровадили адаптивний карантин. У кожному районі та місті обласного значення встановлювали зелений, жовтий, помаранчевий або червоний рівень епіднебезпеки – залежно від показників захворюваності та заповненості лікарень. Їх переглядали щотижня. Червоний рівень передбачав найбільш жорсткий карантин – фактично такий, який був навесні. У свою чергу зелений рівень лише зобов'язував людей носити маски чи респіратори та обмежував кількість учасників масових зібрань, пасажирів транспорту і відвідувачів закладів культури.
Комунікація на рівні
Із самого початку пандемії в Україні влада не могла скласти логічний план дій під час карантину та адекватно поінформувати людей про нього. Запроваджені обмеження критикували правозахисники, оскільки частина з них суперечила Конституції та обмежувала права і свободи людей. Урядові карантинні постанови доповнювалися по кілька разів через незрозумілі або неоднозначні трактування (наприклад, що таке «громадське місце»), а часом виправлялися заднім числом, бо хтось забув щось дописати.
Продовольчі ринки то закривали, то відкривали, то знову закривали, то знову відкривали. Більшість грошей фонду боротьби з коронавірусом, який створила Верховна Рада, витратили на ремонт доріг. Додаткові виплати медикам, які лікували хворих на Covid-19, затримували. Під час адаптивного карантину Максим Степанов переконував, що рівні епіднебезпеки встановлюють у регіонах на основі відкритих даних по захворюваності. Проте ці дані у вільному доступі так і не з’явилися. Та переважно верхівка влади, а особливо – очільник МОЗ Максим Степанов, замість визнання своїх помилок і проколів любила перекинути провину за них на безвідповідальних українців або вигадати собі виправдання.
На фото Офісу президента – президент Володимир Зеленський у супроводі кількох високопосадовців порушує карантин у Хмельницькому: на той момент прийом відвідувачів усередині ресторанів був заборонений. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко, який теж там був, порушення заперечив і назвав це перевіркою готовності закладу до відкриття. Поліція ж вирішила інакше
Насправді до пандемії коронавірусу не була готова жодна медична система і жоден уряд світу. Проте багато країн за кілька місяців навчилися ефективно на неї реагувати та спонукати людей дотримуватися карантинних обмежень (у тому числі – власним прикладом), а в подальшому – змогли організувати масову вакцинацію своїх громадян.
Натомість часто нелогічні дії української влади призвели до того, що в Україні було (і досі є) два карантини: один – у постановах Кабміну, інший, хаотичний, – у реальності. Так, посилення карантинних обмежень під час дії адаптивного карантину повністю або частково ігнорували Львів, Тернопіль, Самбір, Чернівці, Івано-Франківськ, Черкаси та Луцьк.
Свою ж неспроможність контролювати дотримання карантину на місцях уряд прикривав досить безглуздими постановами-посиленнями – наприклад, обмеженням роботи ресторанів до 22:00 чи 23:00 (ніби коронавірус передається лише вночі). А з часом у «червоній» зоні дозволили і залізничні перевезення, і роботу кінотеатрів.
На відео Віктора Католика – близько сотні людей разом мочать ноги у невеликому джерелі, яке вважається цілющим, у селі Новосілки біля Львова. Порушення карантину передбачає штраф до 17 тис. грн, проте більшість адмінпротоколів скасовуються в суді. Ще більше порушників карантину не отримують таких протоколів взагалі
Несолодкий листопад
Адаптивний карантин не знизив захворюваність – статистика послідовно збільшувалася починаючи з липня. У середині жовтня Володимир Зеленський заявив, що в Україні знову запровадять локдаун, якщо буде приріст понад 9,5 тисяч хворих на добу. Проте цифри і далі росли, і коли вони наблизилися до цього показника, у МОЗ змінили умови запровадження жорсткого карантину – навіть кілька разів. Спершу це було +15 тисяч хворих на добу, а після того, як Україна наблизилася і до цього показника, – +30 тисяч. У кінці листопада Максим Степанов назвав єдиною умовою для запровадження локдауну здатність медичної системи витримувати навантаження.
На фото Сергія Харченка/Getty Images – засідання Кабміну 28 жовтня 2020 року, яке через погіршення ситуації з коронавірусом вперше проводили онлайн. На цьому засіданні уряд дозволив витрачати гроші з фонду боротьби з Covid-19 на виробництво патріотичних серіалів
Тим часом у жовтні-листопаді ситуація із захворюваністю погіршувалася і в Європі. Низка країн, зокрема, Бельгія, Англія, Німеччина, Греція, Польща, Австрія, Туреччина, повторно запровадили жорсткий карантин. Тим часом український уряд, аби стримати стрімке поширення коронавірусу, усунув місцеву владу від будь-якого регулювання карантину та запровадив жорсткі обмеження лише у вихідні дні в листопаді. Додатково запровадили штрафи за появу без маски в громадських місцях.
Львів відмовився дотримуватися «карантину вихідного дня», від якого найбільше постраждав би малий та середній бізнес, і оголосив суботи та неділі робочими днями. Упродовж вихідних для підприємців працювали Центр підтримки та юристи ЛМР, які пізніше допомагали оскаржувати накладені поліцією штрафи.
«Карантин вихідного дня» взагалі не допоміг стримати поширення коронавірусу, кількість хворих стрімко зростала. 28 листопада Україна досягла максимальної кількості нових хворих за день за час пандемії – діагноз Covid-19 за добу підтвердився у 16 294 людей. За кілька днів у МОЗ частково визнали неефективність такого формату обмежень та відмовилися від них.
На фото Павла Гончара/Getty Images – протести малого бізнесу 28 січня 2021 року в Києві. Дрібні підприємці найбільше постраждали від карантину і регулярно протестують у столиці та інших містах з травня 2020 року. Тим часом заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак порадила їм «шукати додаткові джерела доходу», а також йти працювати в лікарні
Відкладений локдаун
Аби перервати ланцюг захворюваності, 9 грудня уряд вирішив запровадити знову локдаун, проте з незрозумілих причин відтермінував його початок до 8 січня. Вочевидь, під час святкувань Нового року та Різдва коронавірус не передається. У новорічну ніч ресторанам спершу дозволили працювати лише до 1:00, але пізніше перенесли дедлайн святкувань до 7:00. Водночас частина європейських країн, приміром, Польща, Німеччина, Чехія та Латвія, на період новорічно-різдвяних свят, навпаки, посилила карантин і запровадила комендантську годину.
Локдаун передбачав низку безглуздих обмежень, як-от заборона продажу певних товарів у супермаркетах – посуду, одягу, сірників, іграшок, сигарет (які в той же час можна було купити в дрібних кіосках). Крім того, працювати дозволили гірськолижним курортам, куди масово і поїхали тікати від жорсткого карантину українці. Пізніше Офіс президента назве «Буковель» причиною нового спалаху коронавірусу на Івано-Франківщині. Тим часом підприємці вже навчилися, як обходити заборони уряду і працювати, не отримуючи за це штрафи.
На фото Павла Паламарчука/Getty Images – актор в образі святого Миколая в захисній масці спілкується з дітьми у Львові
Другий пік
На початку лютого захворюваність знову почала зростати. Уряд вирішив повернутися до моделі адаптивного карантину і запроваджувати жорсткий карантин у тих областях, де ситуація стрімко погіршуватиметься. Наразі такі обмеження діють у Івано-Франківській, Чернівецькій, Житомирській та Закарпатській областях, ще кілька областей – на межі. Прикметно, що «Буковель» працює і надалі, а в Кабміні не знають, хто і як може закрити курорт на карантин. Оскільки захворюваністю продовжує зростати і Україна знову почала досягати позначки +10 тисяч нових хворих за добу, в уряді допускають запровадження повторного локдауну по всій країні.
На фото Миколи Тиса/Getty Images – перший мобільний госпіталь в Україні, який розгорнули в Богородчанах на Івано-Франківщині. Вільні місця в лікарнях Івано-Франківська закінчилися ще у середині лютого
Довгоочікувана вакцина
Масова вакцинація від коронавірусу в Євросоюзі розпочалася в кінці грудня. В Україні ж перші щеплення мали зробити аж у середині лютого медикам. Очікувалося, що першими в Україну прибудуть вакцини Pfizer/BioNTech американо-німецького виробництва та китайська Sinovac Biotech, проте їхні поставки відтермінувалися. Лише 16 лютого в Україні розпочали реєстрацію першої вакцини проти Covid-19 – AstraZeneca, розробленої Оксфордським університетом. За кілька днів Максим Степанов (чомусь) вилетів особисто в Індію по першу її партію – 500 тисяч доз вакцини Covishield, що виробляється за ліцензією AstraZeneca.
Вакцинація від коронавірусу в Україні розпочалася 24 лютого у Черкаській, Вінницькій, Житомирській, Київській та Чернігівській областях, наступного дня – у решті регіонів. На цей момент в Ізраїлі першу дозу вакцини отримали вже більше половини громадян (населення Ізраїлю – приблизно 9 мільйонів). Тим часом в Україні за день щеплення отримують не більше шести тисяч людей, і такими темпами вакцинація усіх українців займе років за 15-20 – так собі перспектива, адже від коронавірусу, ймовірно, треба буде щепитися щороку, як від грипу. До речі, записатися в чергу на вакцинацію можна через додаток «Дія». Українців, які не входять у групи ризику, вакцинувати мають почати восени.
Та пізній початок вакцинації та її повільні темпи – не єдина проблема. МОЗ поки що програє й інформаційну війну, хоч і створило спеціальний сайт про вакцинацію. Вакцинуватися від коронавірусу, згідно з опитуванням, готові менше половини українців. В Україні загалом рівень довіри до щеплень – один із найнижчих у світі: лише третина українців вірить у їхню безпечність. На цьому тлі вакцина Covishield (як і дії влади загалом) у багатьох не викликає довіри – через країну виготовлення, і провокує поширення неправдивої інформації про її низьку якість. Насправді ж Covishield та AstraZeneca – ідентичні за складом. Дозвіл на використання цієї вакцини, крім України, дали Великобританія, ЄС, Індія і Канада.
***
На коронавірус за рік офіційно перехворіли понад 1,2 млн українців, проте немало людей хворіли у легкій формі чи взагалі безсимптомно і не зверталися до лікарів та не здавали тести. Карантин в Україні поки що продовжили до 30 квітня, проте, найімовірніше, він триватиме ще довго – до закінчення вакцинації всього населення. Сподіваємося, що чекати доведеться все ж не 15-20 років.