Польща страйкувала

IQОлег Гринчук, 24 вересня 20133108134
Польща страйкувала

14 вересня у столиці Польщі відбувся страйк профспілок проти поправок у Трудовому кодексі. Найбільша демонстрація у Варшаві з часів падіння радянського блоку привернула увагу багатьох європейських ЗМІ та залишилась майже непоміченою в Україні.

Події, що відбулися в Польщі, мали б дати підстави замислитися не лише політикам з країн-членів Європейської Унії, де наслідки економічної кризи, хоч і успішно долаються, але досі відчутні. Ще більше підстав замислитися отримали політики України, де за серйозні реформи ще й не бралися.

Польща. Економічна криза триває

Польські й загальноєвропейські ліберальні економічні аналітики схильні наголошувати, що економіка Третьої Республіки виявилась найбільш стійкою у період фінансової кризи. Позитивний приріст ВВП Польща продемонструвала навіть у час глибокого фінансового спаду в економіках інших країн Європейської Унії. Так, у першому кварталі 2009 року ВВП зріс на 1,4%, коли загалом у зоні євро було зафіксовано падіння 4,7% річних. Якщо враховувати країни, які не належать до єврозони, то найбільший регрес того року демонстрували Латвія (-18,2 %), Естонія (-16,6 %), Швеція (-6,3 %).

Але дуже часто, оцінюючи польські господарські показники, експерти не беруть до уваги постійне зростання рівня безробіття, тому не все так оптимістично. За даними Міністерства праці і соціальної політики РП рівень безробіття у липні цього року зріс на 0,8% порівняно з минулим роком. Значне зростання безробітних було зафіксовано на зламі 2008/2009: із 9,5% до 10,4%. В 2010/2011 – з 12,4 по 13,2. За останнім звітом Міністерства, на липень 2013 року в Польщі зафіксовано 2,3 мільйона безробітних, що приблизно дорівнює кількості населення Варшави і Вроцлава.

Цього року також зменшився бюджет багатьох міністерств і відомств. Так, наприклад, Міністерство оборони має заощадити 3,3 мільярди злотих, Міністерство науки – 278 мільйонів, Національний центр досліджень й розвитку – 70 мільйонів, Національний центр науки – 15 мільйонів, Міністерство внутрішніх справ – 150 мільйонів. На 112 мільйонів злотих має скоротитися фінансування Міністерства закордонних справ, а голова відомства Радослав Сікорські вже заявив, що не виключає закриття одного чи двох консульств.

Але найбільше обурення багатьох поляків викликало ухвалення Сеймом двох антисоціальних поправок до Трудового кодексу, що в корені обмежують права працівників. Перша – скасування восьмигодинного робочого дня. Поправка була ухвалена 13 червня, у час, коли польське суспільство більше переймалося обговоренням волинських подій 70-літньої давності, й вся увага ЗМІ була зосереджена тільки на цьому питанні. Згідно з другою поправкою, працедавець отримує право зменшувати робочий час працівників аж до двох годин на день. Якщо ж, наприклад, у працедавця з’явиться більше замовлень, то він має право збільшити навантаження для робітників до 13 годин на добу протягом шести днів на тиждень. Якщо роботи не буде, робітники отримуватимуть тільки мінімальну зарплату.

Поступове згортання витрат на освіту, науку, прийняття антисоціальних законів, збільшення безробіття мали б свідчити про загострення кризових явищ у країні, проте прем'єр-міністр Дональд Туск заявив, що «справдились його найбільші мрії: Польща безпечно пройшла через кризу». На економічному форумі у Криниці прем'єр також зауважив, що ВВП країни зріс на 2%, а в першому кварталі 2014 року, на його думку, можливе зростання до 3%.

Виникає запитання: якщо криза справді минула, зростає показник ВВП, то навіщо приймати антисоціальні закони, зменшувати витрати на освіту та науку?

«Прем'єрові – народ». Чотириденний страйк профспілок

Головними організаторами стайку виступили найбільші профспілки країни: Загальнонаціональне порозуміння профспілок (OPZZ), Незалежна автономна профспілка «Солідарність»(NSZZ «Solidarność»), а також Форум профспілок (FZZ). Про свою підтримку заявили анархо-синдикати із загальнонаціональної профспілки «Робітнича ініціатива» (OZZ «Inicjatywa Pracownicza»).

У перший день страйку профспілки організували пікети біля Міністерств здоров я, економіки, внутрішніх справ, казначейства, праці й соціальної політики. Наприкінці дня активісти зібрались біля сейму Республіки Польщі, розбивши неподалік наметове містечко. Також була встановлена скульптура прем'єр-міністра Дональда Туска з футбольним м'ячем у руках, а з трибун лунали заклики сфотографуватися з «Вождем народів».

На другий і третій день у наметовому містечку відбулася серія дебатів на соціальну тематику. Під час дискусії на тему «Охорона здоров’я: пацієнт, працівник – місія чи прибуток?» Веслава Тарановська (OPZZ) заявила, що служба здоров`я не трактує пацієнтів однаково: «Є пацієнти А і пацієнти Б, поділ людей на багатих й бідних - це найгірше, що може бути в державі, адже кожен повинен мати рівний доступ до охорони здоров’я».

Кульмінація протестів. «Досить легковажити суспільством!»

В останній день протестів, що випав на суботу 14 вересня, у Варшаві зібрались члени профспілок зі всіх регіонів Польщі. Якщо в попередні дні у протестах взяло участь близько 20 тис. людей, то вже в останній день страйку на вулиці Варшави вийшло понад 150 тис. людей, що виявилось найбільшою демонстрацією від часу падіння радянського блоку.

Піша хода розпочалась близько 12 ранку з трьох пунктів: сейму Республіки Польщі, рондо Дмовського, Національного стадіону. Зустрілися протестуючі біля рондо Де Голля, де з’єдналися в одну колону й попрямували через центральні вулиці міста до Замкової площі, там стояла сцена.

Варто зазначити, що у страйку брали участь не тільки профспілки. У колоні мітингуючих йшли також представники націоналістичної організації «Народне відродження Польщі»(NOP), близькі до опозиційної партії «Право і Справедливість»(PiS),клуби «Газети Польської»(Gazeta Polska).

Звучали заклики про відставку кабінету Туска, перевибори до сейму, також були доволі креативні транспаранти «Туск, побійся Бога», «Масони, руки геть від Польщі». А поліція детально все і всіх знімала на відеокамери.

Антикапіталістична альтернатива

Окремою колоною на профспілковому мітингу йшли представники антикапіталістичних рухів. Соціалісти, анархісти, зелені, діячі культури, активістки й активісти LGBT-організацій. На думку лівих, корінь проблем лежить не в коаліції Громадської платформи(PO) та Польської народної партії(PSL), а в системі вільного ринку, яка створена для того, щоб багаті ставали ще багатшими, а бідні – ще біднішими. Антикапіталісти йшли з гаслами «Затисни кулак, не затискай пас», «Криза – це казка для робітників», «Працівники – не товар». 

Страйк завершився на Замковій площі. Після короткого виступу лідерів профспілок мітингувальники почали розходитися. Через три години від початку пішої ходи акція завершилась.

Замість висновку

Для видатного польського інтелектуала, дисидента, діяча «Солідарності» Яцека Куроня бути лівим означало «стати на бік переслідуваних, битих, голодних, будувати світ, в якому можна жити якнайбільш по-людськи». В Україні нібито є достатньо партій і рухів, котрі називають себе лівими. Якщо ж придивитися до них пильніше, то виявиться, що насправді якісь із цих рухів лівими є лише за назвою або статутом, а насправді реалізовують лінію, визначену олігархом, котрий ці рухи фінансує. Інші «ліві» рухи насправді відстоюють ідеї «руского міра». Справжніх же ідейних, конструктивних і активних лівих партій та рухів, котрі б реально відстоювали інтереси найманих працівників і соціально незахищених верств населення, в Україні, фактично, немає. Немає й дієвих незалежних профспілок. Хоча тут, з огляду на незахищеність працівника перед працедавцем, вони потрібні значно більше, ніж у Польщі чи Західній Європі.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 134

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук