Президент відмовився підписувати свій закон про брехню в деклараціях

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що не буде підписувати закон про посилення відповідальності за недостовірне декларування через поправки, які народні депутати внесли в документ на засіданні Верховної Ради 3 червня.

«Я не допущу знищення чи послаблення електронного декларування чиновників. Підписання закону у проголосованому у Верховній Раді вигляді неможливе. Це не те, чого очікують українці, і не те, що їм обіцяв я, внісши цей законопроект на розгляд парламенту. Ми маємо встановити пропорційне та справедливе покарання за правопорушення, пов’язані з декларуванням», – заявив Зеленський.

Також він нагадав, що система електронного декларування була вимогою Європейського Союзу для запровадження безвізового режиму з Україною.

«Дотепер проводиться моніторинг цих зобов’язань, тож я не можу поставити під загрозу одне з головних досягнень на шляху до інтеграції з ЄС – безвізовий режим», – наголосив президент.

Що не так із законом про ув’язнення за брехню в деклараціях

3 червня Верховна Рада проголосувала у другому читанні за ініційований президентом законопроект про повернення ув’язнення за брехню в деклараціях. Проте народні депутати схвалили поправки, які дозволять декларантам не вказувати у деклараціях майно, яким володіють чи користуються їхні родичі, якщо вони не надали інформацію про нього. Таку поправку вніс народний депутат від президентської партії «Слуга народу» Ігор Фріс. Така поправка дозволить не декларувати коштовне майно та переписувати його на родичів.

Проголосована норма даватиме змогу недобросовісному декларанту переписувати дорогі автівки, квартири, наприклад, на дружину, яка, за його словами, відмовляється надати йому документи про це майно, а отже, не декларувати його. Недобросовісні декларанти пояснюватимуть це тим, що член сім’ї нібито не подав інформацію в будь-якій формі. І за це декларант не буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Натомість зараз такі активи підлягають обов’язковому декларуванню в частині тих відомостей, які відомі або повинні бути відомі суб’єкту декларування.

Нагадаємо, 27 жовтня Велика палата Конституційного суду визнала неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та приховування майна. Згодом стало відомо, що КС визнав неконституційними повноваження НАЗК моніторити спосіб життя чиновників.

4 грудня 2020 року Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації – депутати ухвалили законопроект, який передбачає штраф і обмеження свободи, але не тюремне ув’язнення. Тоді в НАЗК розкритикували цей документ за те, що в ньому немає пункту про позбавлення волі, і попросили Зеленського накласти вето на нього.