Пропоную розстріляти

Мені пощастило побувати у багатьох університетах світу: від наймолодших до найстаріших. Всі вони відзначалися або своїм академічним аскетизмом, або ж неймовірною розкішшю, як, наприклад, паризька Сорбонна. У деяких із них від знаменитих імен минулого може піти обертом голова, а в інших – той самий ефект викличуть гучні імена сучасників.

У Національному університеті "Львівська політехніка" дух спирає від славних імен вчених, що стали гордістю світової науки (в минулому), від чудової архітектури (колись, до ремонту) та від прекрасних алегоричних полотен Яна Матейка в актовій залі. Проте побачити цю розкіш не всім дано. Своїм розпорядженням від 7 грудня 2012 р. ректор університету Юрій Бобало запропонував і сам одночасно заборонив екскурсії та фотозйомки головного корпусу університету.

Назва розпорядження, як і сам документ, ніби взяті з Орвелівських творів і звучить так: "Про захист архітектурно-художніх цінностей у корпусах Львівської політехніки". Сама назва відразу провокує вихор думок. Перше, що спадає на думку, – це дотримання відповідного кліматичного режиму в корпусі і в актовій залі, проведення спеціалізованих реставраційних робіт, консервування особливо цінних елементів. Але ні! Не про це йдеться ректорові і його вченій раді. Найважливіший пункт його Розпорядження такий:

Заборонити фотографування та відеознімання архітектурно-художніх елементів вестибюлю та актової зали головного корпусу стороннім організаціям та особам, за винятком делегацій ВНЗ, іноземних делегацій та окремих іноземних громадян, яких супроводжують посадові особи університету.

Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

   

Відразу зазначу, що більш "унтерпришибеївського" документа мені вже давно не доводилося читати. Питається, а чим можуть зашкодити вестибюлю та актовій залі фото й відеознімання? Поблякне фарба від спалахів, чи може від мікровібрацій відеокамер стіни університету покриються глибокими тріщинами? А якщо делегації ВНЗ, іноземні делегації та іноземних громадян будуть супроводжувати посадові особи університету, то це, напевно, забезпечить сейсмостійкість будівлі і створить захисну плівку шедеврам Матейка? А чому саме іноземні громадяни опинилися серед тих щасливців, яким дозволено споглядання і фотографування шедеврів, а українцям пан ректор це право відібрав? І головне, яке він мав право це право комусь відбирати?

У мене є свої суб'єктивні припущення. Вчена рада НУЛП – напевно, ті ж самі люди, що висували на державну премію Андрія Слюсарчука (відомого як Доктор Пі) – подумала і вирішила, що, оскільки скарби Матейка зберігають тепер у їхньому виші, то вони мусять щось із того мати. Ну не дозволяти ж усім охочим вільно милуватися такою красою? А якщо ті охочі виявляться такими спритними, що розтиражують цю "їхню" красу на весь світ, то що їм тоді залишиться? А якщо, чого доброго, ще й альбом видадуть і гроші на тому зароблять? Так це ж буде несправедливо, вчена рада разом з ректором не можуть втратити монополії на красу.

Хотів би заспокоїти шановних професорів та академіків: ті фото, які можна зробити, стоячи в актовій залі, ні в якому альбомі не надрукуєш, а якщо й так, то ніхто його не купить. А от чого НУЛП досі не замовив професійного видання про свій головний корпус із детальним мистецтвознавчим описом – залишається таємницею. А може, це за принципом: і сам не гам, і комусь не дам? Або, може, панство професори не довіряють українським спеціалістам, а тому допускають тільки іноземців? Мовляв, вони і культурніші, й освіченіші та й просто з цивілізованого світу до нас, сірих, приїхали. Але це називається шовінізмом, правда, щодо власного народу.

А почалась ця вся історія з мого невинного бажання сфотографувати у фойє головного корпусу дві вражаючі за своїми розмірами меморіальні таблиці. Не подумайте, що університет відкинув усі національні упередження і вирішив вшанувати Стефана Банаха або Каспара Вайгеля. Ні, таблиці, як і належиться в українському місті та українському виші, встановлено лідерові ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Романові Шухевичу. Іноземці, яких так радо хочуть бачити в НУЛП, точно подумають, що це – найвидатніші українські винахідники та вчені... Хоча сумніви у них може викликати військовий кашкет на голові у Романа Шухевича.

Отже, ні сном ні духом не відаючи про грізну заборону ректора, я взявся фотографувати українську гордість Політехніки. Але був зненацька застуканий охоронцем якраз на скоєнні злочину. Вдалося зробити тільки одне фото Степана Бандери і ще кілька – з актової зали, але вже з усвідомленням усієї глибини своїх злочинних дій. Пане ректоре, накажіть тепер мене розстріляти, бо я – не іноземець і не член делегації ВНЗ у супроводі високопосадовця Вашого університету.