Проти заступника голови МЗС відкрили справу за лист про геноцид вірмен

Депутатка від фракції «Слуга народу» Дар'я Володіна ініціювала кримінальну справу проти заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара за те, що він озвучив офіційну позицію України щодо геноциду вірменського населення Османської імперії на початку ХХ століття.

Як написала сама Володіна на своїй сторінці у Facebook, провадження відкрите Державним бюро розслідувань (ДБР) за її заявою щодо можливих неправомірних дій службових осіб МЗС України.

Заява стосується листа за підписом Боднара, який депутатка оприлюднила у квітні на своїй сторінці у Facebook. Лист був призначений державним органам влади у контексті 105-х роковин трагічних подій в Османській імперії і в ньому роз’яснювалося, що Україна не визнає «геноцид вірменського народу».

Тоді депутатка назвала лист Бондара «черговим дном» української зовнішньої політики.

«Чергове дно пробито. Після спілкування з представниками МЗС ще в минулому році, було зрозуміло, що деяким співробітникам цього міністерства глибоко байдужа як доля України, так і окремо взятих наших громадян. Але не менша проблема – це абсолютна безграмотність певних осіб, які там працюють. Ось черговий тому доказ», – написала вона в Facebook та оприлюднила відповідний лист.

фото Дар'ї Володіної

У ньому чиновник пояснив, що невизнання Україною «геноциду вірменського народу» пояснюється низкою чинників, в тому числі тим, що у конвенції ООН термін «геноцид» має інше визначення, а також, що Вірменія не визнала геноцидом Голодомор в Україні 1932-1933 років.

Однак, слід зауважити, що описані в листі твердження багато років поспіль є офіційною позицією України.

Чому Україна не визнала вірменську трагедію геноцидом?

У квітні 1915-го в Стамбулі почалися масові арешти вірменської інтелігенції. Упродовж кількох наступних років в Османській імперії загинули за різними оцінками від одного до 2,3 мільйона вірменів. Турки називають це наслідками Першої світової війни, вірмени – актом геноциду їхнього народу. Вони вказують, що свідоме винищення турками їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни становить саме геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала це.

Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи сотень тисяч і вірмен, і турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду Османської імперії, але не спрямованим знищенням вірменського народу.

Україна досі офіційно не визнала знищення вірменів актом геноциду. Причина цьому – передусім у політичних, а не історичних суперечках. Головну роль тут зіграли дружні економічні відносини з Туреччиною та етнічно спорідненим із нею Азербайджаном. Крім того, Вірменія не визнала геноцидом Голодомор українців, тож Київ, попри те, що в Україні живе близько ста тисяч етнічних вірмен, відчуває за собою право утриматися від першого кроку. Хоч у Києві, Львові та Одесі встановили пам'ятні знаки на вшанування жертв.

Офіційне визнання геноциду вірменів 1915 року є однією з умов вступу Туреччини до Європейського Союзу.

Термін «геноцид» свого часу був запропонований для позначення масового знищення вірмен в Османській імперії і євреїв на територіях, окупованих нацистською Німеччиною. Геноцид вірмен є другим за вивченістю актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 р. країн-союзниць (Велика Британія, Франція і Росія) масові вбивства вірмен вперше в історії були визнані злочином проти людяності.

Одна із спроб визнання геноциду вірменського народу була оголошена в червні 2013 року, коли у Верховній Раді тодішні народні депутати Арсен Аваков («Батьківщина») та Вілен Шатворян (Партія регіонів) зареєстрували відповідний законопроект.

У травні 2020 року на сайті Президента України з’явилася петиція, у якій Володимира Зеленського просять підтримати увесь вірменський народ та визнати його геноцид у 1915-1922 роках в Османській імперії, а також встановити 24 квітня днем вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій. Станом на вечір четверга, 6 серпня, петиція набрала 12366 голосів з 25 тис. необхідних.