«Росія змушена повернути Крим, але вона ніколи не зробить цього добровільно»

Інтерв'ю із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим

Рефат Чубаров.

Незважаючи на те, що питання повернення Криму сьогодні все менше згадується в інформаційному просторі України, а влада досі не підготувала стратегію повернення півострова, голова Меджлісу Рефат Чубаров вірить, що деокупація його батьківщини неминуча. Чубаров завітав до Львова у рамках фестивалю «Фестивалю переселенців та львів'ян». Лідер кримських татар каже, що постійно нагадує своїм землякам, які змушені були покинути Крим, щоб не забували, що тут вони тимчасово, що прийде час і треба буде повернутись на рідну землю.

Про те, коли Крим буде звільнений з-під російської окупації, про його статус у новій Конституції, про вплив Росії на кримських татар Рефат Чубаров розповів в інтерв'ю ZAXID.NET.

Як лідера Меджлісу, вас не турбує, що влада все менше згадує про Крим, а сама тема повернення півострова відійшла на задній план?

В Путіна в голові є дуже різні варіанти розвитку подій і їх завершення. І в будь-якому з цих варіантів немає й думки про те, що Крим може бути повернутий Україні. При будь-якому розвитку ситуації, Крим залишається із Росією. Ми в Україні, а я кажу і про високопосадовців і про суспільство, маємо розуміти, що без повернення Криму, актуалізація будь-яких інших питань пов'язаних із агресією Росії, мають локальний характер. Навіть за умови, що такими рішеннями ми зупиняємо криваві дії. Я припускаю, що має бути пріоритетність – зупинити убивство людей. Але цієї пріоритетності не може бути без згадки про Крим. Ми декілька разів доводили президентові наш погляд, який полягає у тому, що пропозиції щодо вирішення питань Луганської і Донецької областей мають бути у пакеті із поверненням Криму. Ми говорили й про те, що навіть якщо кримської теми немає під час переговорів,, ми все одно маємо про неї говорити, як про другий або третій етап у плані пріоритетів.

Що вам відповів президент?

Президент відповів, що ця тема завжди присутня на переговорах. Ми сказали, що на переговорах можна говорити про все, що завгодно, але це треба виписувати у кінцевий документ. Підписуючи Мінськ-2, ми повинні були включити у прикінцеві положеннях мати хоча б одне речення про те, що виходячи з реалізації домовленостей досягнутих у цій угоді, сторони приступають до розгляду питань пов’язаних із поверненням Криму. Якщо б та сторона не підписала цей документ, то це засвідчило б лише одне – вона не хоче вирішувати питання пов'язані із Донецькою і Луганською областями. Ми маємо бути послідовними і відкритими для міжнародної спільноти, щоб там не виникало уявлення про те, що ми готові поступитися Кримом.

В обмін на Донбас?

В обмін на все інше, у тому числі й на Донбас. Президент сказав також, що питання Криму присутнє на усіх переговорах із міжнародними партнерами і ніхто не буде поступатися, ніхто Росії Крим не пробачить.


Рефат Чубаров на відкритій лекції у рамках «Фестивалю переселенців та львів'ян». Фото: ZAXID.NET

У вас із президентом були різні думки щодо статусу півострова у новому проекті Конституції. Чи дійшли ви згоди у цьому питанні?

Ми сьогодні добре розуміємо, що будемо повертати Крим не лише, як територію, ми будемо повертати Крим з людьми, які там живуть. Дуже важливо, щоб до того, як Крим буде повернуто, ті, хто живуть на півострові, ті, хто в Україні, і наші міжнародні партнери, розуміли наші наміри щодо майбутнього Криму. Це стосується усього спектру – починаючи від Конституції і закінчуючи прийняттям нових законів. Найголовнішим є питання статусу Криму. Ми вже переконалися, що той спосіб, яким у Криму відновлювалась автономія у 1991 році і той правовий статус, коли етнічна російська більшість мала абсолютну владу і не допускала до управління півостровом українську і кримськотатарську меншість, був хибним. Сьогодні ми бачимо наслідки цієї політики. Визначення статусу Криму, як національно-територіальної автономії на основі самовизначення корінного народу Криму буде зрозумілим для світової спільноти. Можливо, для того, щоб уникнути побоювань деяких політиків, ми маємо дуже чітко виписати правові норми у самій Конституції, а потім і в законах. Треба так врегулювати питання, щоб усі в Криму мали рівні права, а не лише корінний народ. У світі є чимало прикладів, як це вирішувалось. Український політикум завжди уникав питання кардинального вирішення кримськотатарської проблеми. І тому у нашому суспільстві немає розуміння того, що реалізація права на самовизначення кримськотатарського народу не є обмеженням прав інших. Навпаки – це стимулювання таким чином виписати правові механізми, щоб вони не декларували, а гарантували права. Я часто наводжу приклад південного Тиролю – автономної провінції Італії. Там є німецька більшість, бо ця область свого часу була анексована Італією, а потім залишена у її складі. Там живе етнічна група ладинів, є також італійська меншість, але вона є титульною нацією.


Фото: ZAXID.NET

У майбутньому нас чекають дуже важкі переговори з Росією. Росія буде змушена повертати Крим, але вона ніколи на це не піде добровільно, ніколи його просто не передасть. Вона ускладнюватиме цей процес тисячами об’єктивних і штучних питань.

Які це будуть питання?

Одним з таких питань буде забезпечення прав людей, які там живуть за етнічною ознакою. У Росії безліч мотивів залишити у себе Крим. Коли російська влада не знайде підтримки у світового співтовариства, то вона витягне кримськотатарський чинник, буде намагатися довести що кримські татари також хочуть залишитись у складі Росії.

Саме Україна сьогодні має усі права пропонувати світові алгоритм вирішення кримського питання.

Ще рік тому, відразу після анексії Криму, ми чули обіцянки від української влади позиватися до міжнародних судів у справі повернення півострова.  Чому Україна цього не робить?

Позови є. Але вони могли б бути з більшою інтенсивністю і набагато раніше. Останнім часом Міністерство юстиції підготувало низку позовів. Нещодавно я зустрічався із провідними юристами однієї з міжнародних компаній, яку уряд залучив для підготовки позовів України щодо недотримання зобов’язань Росії. Справа у тому, що Росія, наслідуючи приклад Радянського союзу, уникала ратифікації багатьох міжнародних конвенцій, щоб не нести відповідальність за їх невиконання. Сьогодні Росія має зобов’язання лише за конвенцією щодо запобігання міжнародному тероризму і щодо дотримання прав нацменшин, боротьби з ксенофобією і шовінізмом. Зараз український уряд готує позови щодо невиконання Росією умов цих двох конвенцій. Окрім того, уповноважений уряду України з питань прав людини зараз активізував допомогу громадянам України, які хочуть самостійно звертатись до Європейського суду з прав людини.

Яку часову перспективу ви маєте на увазі, коли говорите про те, що Росія колись віддасть Крим?

Таку перспективу я пов'язую лише із стійкістю і консолідованою позицією міжнародної спільноти у питанні продовження санкцій щодо Росії. У мене є певні побоювання, що якщо ми не впораємося зі своїми внутрішніми завданнями, то європейські країни можуть втомитися від такої безплідної підтримки України. Вони втомляться спостерігати за тим, як ми не змінюємося. Для мене головний чинник – це ми самі. Якщо ми зможемо справитись із внутрішніми завданнями, а ЄС зберігатиме свою єдність і не зменшуватиме тиск санкцій, то при всьому потенціалі, то безповоротні зміни в Росії почнуться через два роки. У них просто закінчиться ресурс, якщо світ не послабить санкції. Але все залежить від нас.

Це також залежить і від стабільності і продуктивності роботи Верховної Ради. Цього тижня парламент опинився за крок до перевиборів, коли з коаліції вийшла фракція Радикальної партії. Ви вважаєте, що сьогодні на часі перевибори?

Перевибори – це великий шанс для Путіна. Не тому, що я зараз депутат і не хотів би перевиборів. Я вважаю, що дострокових перевиборів не уникнути. Але хотілось би, щоб спершу були запущені механізми, які незалежно від того будуть перевибори чи ні, працюватимуть на зміни в Україні. Спостерігаючи за реформою правоохоронних органів, я бачу, що в людей з'явилася надія. Ми отримали нову поліцію, яка має високу довіру суспільства. Потрібен час, щоб поліція продемонструвала результати своєї роботи. Сьогодні, розпочався конкурс серед працівників прокуратури середньої ланки. Я чув позитивні відгуки щодо тестів і самі працівники прокуратури, яким я довіряю, кажуть, що немає шляхів для фальсифікацій результатів конкурсу. Починаються також зміни у правосудді. Триває набір детективів у Національне антикорупційне бюро. Незважаючи на наше незадоволення усіма гілками влади, зміни у деяких сферах будуть запущені невідворотні. Якщо люди відчують, що корупції стало менше, суди працюють чесніше, поліція виконує свою роботу, то за рік-півтора можливі дострокові вибори. Головне, щоб люди не стали учасниками постійного переформатування задля того, щоб ті, хто не досяг своєї мети на минулих виборах, міг перемогти на позачергових.

Наскільки сильним є сьогодні вплив Росії на середовище кримських татар? Чим цей вплив небезпечний?

У Росії є величезний і різноманітний арсенал впливу на півострові. Ми це відчуваємо. Але навіть за такої різноманітності вони не досягають своєї мети.

Чому?

Тому що, як би вони не хотіли, вони не можуть приховати свою кінцеву мету обробки кримських татар. Наприклад, всі вони, починаючи від Путіна, кажуть, що начебто нарешті у Криму є три державні мови – українська, кримськотатарська і російська. І всі ці три мови повністю рівні. У реальному житті все виглядає навпаки. Зачинені майже всі українські школи і класи, скорочуються кримськотатарські школи. Тому, як би вони не намагалися переконувати нас у тому, що є шанси розвитку кримськотатарської мови, це не відповідає реальності. Росія каже про те, що усі рівні і всі мають однакову свободу слова, право на вільні зібрання, але кримським татарам і українцям завжди забороняються масові заходи у центрі Сімферополя. Зате усі російські мітинги відбуваються у центрі. Люди бачать, що їх просто поділили на сорти. Я вже не говоритиму про питання релігії. Люди бачать, що окупаційна влада сприяє і лобіює інтереси лише росіян і Російської православної церкви, водночас дискримінуючи та обмежуючи інтереси усіх інших. Окупаційна влада своїми діями руйнує свою пропаганду. Але як би там не було, щоденне "промивання" мізків все таки змінює людей. Йдеться не про те, що вони починають довіряти владі, а про те, що люди втрачають орієнтири у подіях, які відбуваються на сході України, у Києві. Тому не можна применшувати значущості цієї пропаганди. Але, дякувати Богу, в людей ще зберігається протиотрута.


Фото: ZAXID.NET

На початку розмови ви говорили про те, що у новій Конституції має бути закладене право кримських татар на самовизначення. Ви розумієте, який вибір зроблять люди після кількох років "промивання" мізків російською пропагандою?

Важливо, щоб ми сьогодні розробляли правові підходи щодо населення Криму в умовах його деокупації. Дуже важливо, щоб ми законодавчо встановили, хто є зрадниками. У Криму відбувалось багато такого, що потребує додаткового юридичного врегулювання. Ми сьогодні повинні розуміти, хто є колаборантами. Ми повинні працювати над розвитком права, згідно яким ми б не приписали більшості кримського суспільства таку роль, яка б викликала у них побоювання щодо повернення назад в Україну.

Хтось над цим питанням працює?

Ми поки що обмірковуємо цю концепцію. Але поки що немає стратегії повернення. Коли ми будемо забезпечувати пакетом правових актів статус Криму, усі ці розробки мають дійти до людей таким чином, щоб вони не боялися повернення в Україну, не протидіяли встановлення того чи іншого статусу і бачили свій розвиток в українській державі.

Коли буде вирішена проблема постачання у Крим продуктів, будматеріалів та інших товарів? Чи відомо президентові про потоки контрабанди на півострів і чи розуміє він, що Україна таким чином годує окупантів?

Всі про це знають. Я думаю, що найближчим часом ми маємо припинити економічну взаємодію материка із півостровом. Сьогодні – це наслідки закону України про вільну економічну зону в Криму. Великий бізнес заробляє у Криму великі гроші і при цьому не несе жодної відповідальності ні за стан прав людини у Криму, ні за те, що годує ворожу армію окупантів. Найближчим часом Меджліс розгляне це питання.

Розмовляв Ярослав Іваночко

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук