СБУ викрила у Харкові громадянина Росії, який працював на воєнну розвідку окупантів
Чоловік мав розвідати місця зберігання важливої документації та коригувати ракетні атаки
Співробітники Служби безпеки України затримали у Харкові громадянина Росії, який шпигував для воєнної розвідки окупантів. Чоловік намагався вистежити місця зберігання важливої документації та пункти базування Сил оборони. Про це у вівторок, 30 липня, повідомили у пресслужбі СБУ.
За даними СБУ, росіянин працював у Харкові у міському відділенні «популярного банку». Російська спецслужба залучила його для співпраці, щоб він розвідував місця зберігання секретної технічної документації та коригував по них ракетні удари.
«У такий спосіб окупанти сподівалися знищити технологічні документи, плани та креслення, які зберігаються у цих сховищах і необхідні для відновлення промислових підприємств області», – йдеться у повідомленні.
Щоб отримати дані, російський шпигун намагався використати свою знайому, яка працює в одній з місцевих держустанов та має доступ до таємної інформації. Він випитував у жінки місця розташування таємних сховищ документації під виглядом побутової розмови у месенджері.
За даними слідства, шпигун напряму зв’язувався з представником Головного управління Генштабу ЗС Росії (ГРУ). Комунікацію підтримували через анонімний чат у месенджері.
Служба безпеки викрила шпигуна на початковому етапі та затримала у його помешканні. Під час розслідування правоохоронці також встановили, що чоловік розвідував пункти базування Сил оборони у Харкові. Для цього він систематичного об’їжджав місто на автомобілі та знімав локації українських захисників на прихований відеореєстратор.
Під час обшуків у його помешканні слідчі виявили російський паспорт, автомобільний відеореєстратор з відзнятими кадрами військових об’єктів та мобільні телефони із доказами спілкування з агресором.
Слідчі виявили у росіянина докази співпраці з розвідкою окупантів
Затриманому оголосили про підозри у шпигунстві та несанкціонованому поширенні інформації про ЗСУ, вчинене з метою надання такої інформації країні-агресору (ч. 1 ст. 114 та ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України). Наразі підозрюваний перебуває під вартою, йому загрожує до 15 років позбавлення волі.