Що спільного між зміною клімату і діалогом між людьми?

На початку квітня у ірландському місті Дублін пройшла масштабна конференція EuroMAB. Там зібралися фахівці з усього світу, аби обмінятися ідеями і досвідом у сфері біосферних резерватів. Чотири дні понад 300 науковців, практиків та активістів говорили про те, що ми можемо зробити, аби поліпшити взаємодію людини з природою.

Одним із найбільших викликів нашого часу є зміна клімату. Очевидно, наслідки глобальних змін ми вже відчуваємо і в Україні. Сезони бездощів’я, а потім рясні зливи і підтоплення, буревії… Кліматологи запевняють, що це тільки початок. І тут нас чекають дві новини: погана і хороша.

Перша полягає у тому, що це процес незворотній. Ми можемо зменшити темпи зміни клімату, але сам процес – ні.

Друга – ми можемо адаптуватися! Попри песимістичний сценарій, насправді опускати руки зарано. Ми можемо підготуватися до тих змін, які нас чекають і в цьому нам допоможуть біосферні резервати.

Як? Дуже просто: на відміну від заповідників, резервати передбачають зонування, де якраз дозволена людська діяльність. Резервати передбачають транзитну зону, у якій розташовані населені пункти та дозволено ведення господарської діяльності. Це зроблено з метою раціонального управління і стійкого відтворення ресурсів. Простіше кажучи, на цій територію максимально гармонійно існує людина та природа. Тому це ідеальне місце для того, щоб показати як природа може сама себе рятувати в умовах кліматичних змін. До прикладу, 1) відновити природний гідрологічний режим осушених боліт, які як зберігачі вологи допоможуть у посушливі періоди, 2) використовувати нові види дерев, які краще витримують нові кліматичні умови, замість традиційних культур, які забезпечували швидкий приріст деревини та, відповідно, прибутки, але є екологічно нестійкими.

В Україні є вісім біосферних резерватів і вони можуть стати прикладами адаптації до зміни клімату, використовуючи ресурси природи. І тут нам знадобиться досвід тих країн, які успішно реалізовують проекти адаптації на базі резерватів і радять почати з маленьких кроків:

1) Говоріть із місцевими

Для успішної реалізації прикладного проекту в межах резерватів потрібна постійна комунікація зі стейкхолдерами на всіх етапах його реалізації – від планування, щоб робити те, що дійсно потрібно до розповсюдження остаточних результатів, щоб місцеві люди могли знати, яку користь вони отримали від проекту і чи це відповідає їхнім початковим очікуванням. Однією з важливих передумов цього є зрозуміла для простих людей мова спілкування та наявність практичних елементів у проекті.

2) Практикуйте citizen science

Залучення місцевого населення до збору первинних польових даних про стан різних компонентів природи є одним з нових, простих та водночас ефективних інструментів при проведенні досліджень, який водночас покращує обізнаність громадськості про стан довкілля та підвищує мотивацію до дій. Це явище дістало назву citizen science та широко розповсюджується завдяки наявності. Для прикладу, місцеві люди можуть покращити інформацію про стан біорізноманіття БР шляхом надання гео-тегованих фотографій видів рослин і тварин. Також дієвим інструментом для опосередкованого за зміною клімату можуть бути спостереження фенологічних станів певних видів рослин, послідовна зміна яких прямо пов’язана із змінами погодних станів впродовж року. Найкраще спостерігати за настанням сезонних фаз характерних для даної місцевості видів рослин, насамперед дерев (наприклад, яблуні, буку, дуба тощо) або трав.

3) Влаштуйте толоку

Яким чином резервати можуть залучити громадськість на їхній території до дій? Один із шляхів - ініціювання та проведення ActionDay (Дня дій), спрямованого на популяризацію заходів по зменшенню вуглецевого сліду (наприклад, пішохідний день, велодень, день сталої енергетики).

Що швидше ми налагодимо комунікацію між людьми та природою, то більше шансів мінімізувати наслідки зміни клімату на Землі.