Як болото рятує нас від спеки і повеней

П'ять фактів про торфовища і їхню роль у зміні клімату

Анатолій Смалійчук
доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Напевно ви помітили, що в останні роки точність прогнозів погоди значно зменшилася і планувати літні відпустки стало важче. Проте не варто поспішати сердитися на синоптиків, зараз якраз час краще пізнати місцеву природу і її дивовижні властивості. Наприклад, боліт.

Неточність прогнозів має прямий зв'язок із зміною клімату через зростанням мінливості кліматичних параметрів впродовж короткого проміжку часу та збільшення частоти небезпечних стихійних явищ. Простіше кажучи, у нас більше таких явищ як сильні зливи чи тривалі хвилі тепла.

Як аналізують і прогнозують погоду в Україні? На жаль, щільність мережі метеостанції в Україні, які працюють в системі Українського гідрометцентру не є надто великою. Зокрема у Львівській області їх є десять і це досить багато та пояснюється різноманітністю природних умов регіону (Полісся, Поділля, Розточчя, Карпати). Натомість у сусідній Рівненській області їх лише три, а в Тернопільській – чотири.

Проте зараз існують сучасні альтернативні методи отримання інформації про клімат! У цьому людству вже кілька десятків років допомагають космічні супутники. Вони бувають вузько спеціалізовані, наприклад, метеорологічні чи радарні або лазерні висотоміри. Проте більшість сучасних супутників несуть на собі кілька різних інструментів, які називаються сенсорами.

Саме такими є два космічні супутники, що працюють на земній орбіті – MODIS та Landsat. На відміну від багатьох інших супутників, вони мають у своєму складі теплові інфрачервоні сенсори. Вони дозволять із космосу отримувати дані про температуру земної поверхні у будь-якій точці нашої планети. Принцип їхньої роботи той самий, що використовується у тепловізорах для військових операцій або при енергоаудиті будівель.

У рамках німецько-українського проекту адаптації до зміни клімату, фахівці з Потсдамського інституту клімату підготували для трьох українських біосферних резерватів (Розточчя, Деснянський та Західне Полісся) карти, які показують температуру земної поверхні в їхніх межах. Масив даних, які необхідно було опрацювати для створення цих карт був величезним. Він охоплював значну територію (кілька тисяч квадратних кілометрів для кожного резервату) та відрізок часу – від останніх шести (для Landsat) до останніх 17 років (для MODIS).

У такому обсязі ці дослідження в Україні ще не проводилися, хоча приклади використання цих супутникових даних на локальному рівні таки існують, в першу чергу для міських територій. Найцікавіше, що дані використанні у дослідженні є абсолютно безкоштовними і доступними усім охочим. Лише доведеться опанувати алгоритми обробки вихідних даних щоб отримати з них необхідну інформацію. Це невід’ємна умова роботи, особливо коли мова йде про big data, як то багаторічні архіви космічних знімків.

Маючи також карту типів екосистем, легко побачити, що водні об’єкти та болота мають найнижчі температурні показники на всіх трьох територіях. І особливу увагу тут слід віддати болотам. З кількох причин.

1) Загалом площу торфових боліт оцінють в Україні оцінюють у понад 1 млн га або приблизно 2% від загальної території. Найбільше їх зосереджено на Поліссі (Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області).

2) У радянський час усі землі намагалися залучити для сільськогосподарського виробництва, тому більшість з торфовищ були осушені, внаслідок чого почалася швидка мінералізація органічних решток, які утворюють торф з виділенням вуглекислого газу в атмосферу. Таким чином більшість з них перетворилися з великих поглиначів вуглецю на джерела його додаткової емісії у атмосферу.

3) Через осушення втрачається низка екосистемних послуг боліт: утримання вологи, регулювання гідрологічного режиму, формування мікроклімату, збереження різноманіття болотної флори та фауни. На Львівщині болота зосереджені переважно у двох регіонах – Малому Поліссі та Передкарпатті, оскільки саме там існували сприятливі умови для їхнього формування. Як і загалом в Україні більшість природних боліт на Львівщині були втрачені внаслідок проведених осушувальних меліорацій, проте декілька все ж збереглися. Наприклад, гідрологічний заказник «Чайковицький» у долині Дністра чи ботанічний заказник «Волицький» у Сокальському районі. Такі об’єкти ще потребують популяризації у суспільстві, а через їхнє пізнання поступово з’являтиметься розуміння їхньої цінності.

4) Для літнього періоду різниця середньої температури поверхні у межах забудованих територій та боліт досягає 10º С. Проте для лісових боліт цей показник становить ще більше – близько 15º С. Окрім цього, вони повільніше нагріваються та охолоджуються, тому відіграють важливу роль у пом’якшені різких стрибків температури повітря.

Лісові насадження також прогріваються неоднаково залежно від складу та віку деревостану. У мішаних та листяних лісах завдяки створенню кронами дерев затінку, повітря є прохолоднішим, ніж у хвойних одновікових насадженнях.

5) Оберігаймо старі ліси та водно-болотні угіддя. Вони в першу чергу допоможуть нам у адаптації до змін клімату.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук