Сирітський палац Скарбека: будинок для убогих у Закладі

Станіслав Скарбек – відомий львівський меценат XIX ст., який збудував один з найбільших тоді театрів Європи, нині відомий як театр ім. Марії Заньковецької. Та окрім нього, граф створив великий заклад для сиріт в нині Стрийському районі. Будівництво закінчили вже після його смерті. Згідно із заповітом Скарбека, який не мав нащадків і сам ріс сиротою, все його майно перейшло на утримання сиріт. Так, за останньою волею мецената, у Дроговижі до Першої світвої війни працював «Доброчинний заклад-інститут для сиріт та убогих», який дав назву і селу – Заклад.

Як пише сайт «Фотографії старого Львова», у цій місцевості біля Дроговижа Скарбек мав видобувні і виробничі підприємства. Тому він використав працю найманих робітників і на спорудження величезного палацу. Будівлю звели за проектом його австрійської резиденцій у Нуссдорфі у вигляді букви «П»: середня частина мала три поверхи, бічні – чотири, біля них – стилізовані п’ятиповерхові башти. Поруч був розкішний парк, озеро, альтанки.

Заклад в Дроговижі (малюнок Наполеона Орди)

Як запланував Скарбек, це мав бути не просто притулок для сиріт, а повноцінний інститут, де вихованці освоять фах, а заодно стануть професійними кадрами для підприємницької діяльності та будівництва господаря.

«Офіційно Заклад почав діяти у 1843 році. Тут мешкало та навчалось 250 хлопців та 150 дівчат. Установа приймала дітей будь-якої національності, однак навчання велося виключно польською мовою і у католицькому дусі. Хлопців у Закладі навчали різних ремесел та промислів, а дівчат – городництва, куховарства і шиття», – пишуть ФСЛ.

Робочі майстерні для навчання вихованців Закладу (ФСЛ)

Окрім сиріт, у палаці Скарбека жили близько 60 літніх людей. Викладали у Закладі педагоги Крайової школи ремесел. Серед мешканців притулку були відомі актори та режисери Галичини, тут давали професійні уроки музики.

Щоб влаштувати притулок, граф Скарбек продав власний будинок театру у Львові, звіринець, три містечка і 28 сіл. Натомість палац-інститут у Закладі отримав у вічне володіння.

Фасад закладу, нині психіатрична лікарня (світлина з сайту «Фотографії старого Львова»)

Він не дожив до завершення будівництва у 1888 році, Скарбек помер 1848 року. Його останки з Личаківського кладовища перенесли до гробівця у Закладівському лісі. Після смерті графа закладом керувала Наглядова рада. Її очільник міг проживати в одній кімнаті Закладу, а також театру у Львові.

У 1917-1920 роках у палаці-інституті розмістився полк Будьоного, який спалив унікальну бібліотеку, розікрав та знищив інші цінності. 1939 року більшовики знищили усипальницю Скарбека та інші могили на цвинтарі. А у 1941 році в одному корпусі закладу Скарбека радянська влада влаштувала свій сиротинець, який згодом перетворили на в’язницю НКВС.

Зруйнована каплиця, де похований Скарбек (світлина з сайту «Фотографії старого Львова»)

1984 року там відкрили Миколаївську виправну колонію №50, на базі якої працює державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський навчальний центр №50» та підприємство з виготовлення сіток, колючого дроту і огорожі. У головному приміщенні палацу Скарбека відкрили обласну психіатричну лікарню.

Більше пам’яток – у рубриці «Краєзнавство»