СВО проти ВОВ: Rus – Ні! Peace – Да!

12 січня 2026 року морозно зажеврів 1419 ранок повномасштабної війни Росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, яку на болотах називають СВО, що точнісінько дорівнює тривалості так званої Великой Отечественной Войни (ВОВ) (22 червня 1941 – 9 травня 1945).

Радянські війська, де, до речі, ключову роль відігравали чотири Українські фронти, за час ВОВ, а точніше не за всі чотири роки війни, а лише за два роки і чотири місяці – від міста Орджонікідзе (Владикавказ), захопленого німцями найдальше від кордонів СРСР, пройшли відстань до Берліна, яка дорівнювала 3 400 кілометрів. Рашистська армія за майже чотири роки СВО на Донбасі найдальше просунулась від Авдіївки до Покровська – на 67 кілометрів. Ділимо 3 400 на 67 і отримуємо різницю у 50 разів. Хтось підрахував, що навіть равлик за чотири роки міг би доповзти від Донецька до Берліна.

Так, рашисти за цей час захопили також значну частину Херсонської та Запорізької областей, майже всю Луганську область і незначну частину Харківської, Сумської і Миколаївської областей, але після повномасштабного вторгнення було окуповано лише 70 474 квадратних кілометрів української землі (разом із територіями, захопленими у 2014-2021 роках, це 116 165 квадратних кілометрів), а радянські війська за час ВОВ відвоювали від німців 4 000 000 квадратних кілометрів території Радянського Союзу (40% європейської території СРСР) і за різними оцінками істориків 1 000 000 – 1 500 000 квадратних кілометрів території Східної Європи.

Тут враховані території країн, де проводилися бойові операції (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія). Ця оцінка включає не лише території формально під контролем СРСР, але й ті, де радянська армія знищила німецькі гарнізони і витіснила Вермахт до меж Німеччини. Щодо самої Німеччини даних чомусь немає, але сюди можна спокійно додати велику частину території майбутньої так званої НДР.

Отож, беремо ці 4 000 000, додаємо 1 500 000 і маємо 5 500 000 квадратних кілометрів. Ділимо це число на 70 474 і отримуємо 78 разів. Таким чином формула ганьби рашистської федерації у відстані дорівнює 50 разам, у площі 78 разам, тобто в так званій СВО рашисти просуваються у 50 разів повільніше, аніж радянська армія у ВОВ, і захопили територію у 78 разів меншу, аніж відвоювала Червона армія у радянсько-німецьку війну. За різними оцінками аналітиків із такими темпами РФ теоретично зможе захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію за 3 роки, а територію усієї України за понад 200 років. Так що відмазки деяких російських політиків, що Північна війна (1700-1721) тривала 21 рік, здаються тут смішними. Єдине «досягнення», яким за час повномасштабного вторгнення похизувався Путін, було те, що, як він висловився: «Азовське море стало внутрішнім морем РФ».

Сказати, що наведене вище порівняння СВО з ВОВ вкрай невтішне для путінського режиму, це нічого не сказати, від такої неймовірної ганьби й сорому недостатньо навіть провалитися крізь землю, але болотна імперія, як завше, знайде, як викрутитися. Вони вигадують бздури на кшталт, що тоді, мовляв, СРСР воював проти однієї країни Німеччини і з допомогою союзників, в зараз «доблесна» російська армія воює сама проти 40 (деколи називають цифру 50) найрозвинутіших країн світу. Відмазка настільки гнила, що її навіть не варто й обговорювати, єдине, що можна зазначити, радянська армія на кінець радянсько-німецької війни налічувала близько 12 мільйонів вояків, а нині чисельність окупаційної російської армії в Україні, яку підтвердили і Сирський, і Путін, складає 710 тисяч, тобто є у 17 разів менша.

Путін, аби якось згладити провальні для нього результати агресії проти України, вигадує різні байки на кшталт, що це, мовляв, «не війна» і «ми по суті ще нічого не починали», а нещодавно заявив про «хірургічні методи», якими РФ начебто веде цю війну, ось повна цитата: «В Україні ми… там… діємо хірургічним методом, (робить рух рукою, наче щось розрізає скальпелем) акуратненько, так, щоби.. но.. (заїкається, тупцює, переминається з ноги на ногу)… зрозуміло, так?.. Це… це не війна в прямому, сучасному значенні цього слова. Якщо Європа раптом захоче почати з нами війну і почне її, то дуже швидко може статися ситуація, при якій нам не буде з ким домовлятися».

Кожний психолог у цьому спічі помітить відверту брехню, невпевненість, розгубленість і сором російського диктатора, а щодо Європи, то Путін прямим текстом не раз заявляв, що «на конвенційному рівні ми НАТО, звісно, не переможемо, утім у нас для цього є інші засоби», натякаючи на ядерну зброю. Як бачимо, на конвенційному рівні болотна імперія не може перемогти навіть Україну, а про застосування ядерної зброї, принаймні за життя великого «життєлюба» Путіна, говорити не доводиться.

А щодо «хірургічних» методів Росії, то, окрім України, згадаймо знищений фактично до останнього камінчика Грозний і вбивство майже 300 тисяч чеченців з 1 мільйона 200 тисяч усього населення цієї республіки. Кожен четвертий чеченець був убитий болотною імперією, і відповідно вбивство 10 мільйонів українців (кожного четвертого) було б рожевою мрією навіженого маніяка, утім для цього у нього просто немає такої можливості. Так, були «хірургічними» методами знищені, стерті з земної поверхні Маріуполь, Бахмут, Авдіївка, Вовчанськ, Рубіжне, Сєверодонецьк, Оріхів, Часів Яр, Покровськ, Мирноград і ще багато міст і сіл України, вбиті десятки, а може й сотні тисяч українців, знищена практично уся теплова і гідроенергетична інфраструктура країни, утім зламати опір героїчного народу для болотної імперії виявилося завданням не до снаги.

Показовою у цьому сенсі є заява російського україножера № 1, головного путінського ідеолога Дугіна, який визнав, що, мовляв, ви українці, показали мужність, довели, що вмієте боротися, а тепер здавайтеся. А хтось із російських чільних військових заявив, що ми, мовляв, невдовзі побратаємось з українцями, об’єднаємось і підемо далі разом завойовувати Європу. Ці абсолютно божевільні заяви і дурні вологі мрії показують, наскільки нездійсненними є забаганки болотної імперії стосовно загарбання України.

На початку так званої СВО російський диктатор заявляв, що в Україні «купка нацистів і наркоманів узяла в заручники цілий народ». Ну і відповідно «братня Росія» мала виконати «визволення заручників від терористів». Як Росія вміє це робити, ми переконалися на прикладі «Норд-Осту» (2002) і Беслана (2004), де російськими спецпризначенцями були вбиті майже всі заручники, включно з дітьми. Таке саме «визволення» вони планували і в Україні, хто б у цьому сумнівався.

Путінські «хірургічні» методи полягають не в тому, аби у хворого, припустимо, видалити апендикс чи пухлину, а в тому, аби цьому хворому виколоти очі, відрізати вуха, статеві органи (це вони добре вміють), видерти з тіла серце, зґвалтувати, а потім вбити… Але за всіма ознаками болотна імперія неодмінно зазнає остаточної ганебної поразки у війні з Україною, бо ознаки цієї поразки настільки наявні, що про них вже відкрито говорять навіть провідні російські так звані «воєнкори». Отож, як промовляє гасло на шевроні одного знайомого українського захисника: «Rus – Ні! Peace – Да!».