Треба дожимати

Короткий курс внутрішніх політичних протистоянь сучасної України :

- комуністи проти національних сил;

- влада проти лівих, та й правих;

- національні сили проти лівих, та й правих;

- олігархи проти олігархів, лівих і правих;

- влада за олігархів, олігархи за владу;

- влада і олігархат - одне ціле;

- монополізація однією групою оліхархів влади;

- народ проти корумпованої влади і знахабнівшого олігархату;

- нова влада проти старої влади, стара за нову і в новій;

- нове покоління проти старих правил, методів і філософії управління країною; - національні прагматики проти національних популістів...

Як показав час, багато політиків, в тч патріотично настроєних, так до кінця й не усвідомили справжній зміст піднятого Майданом лозунгу "Нас дістало!". Бо дістала вся стара, зігнивша й корумпована система, вона ж - сіра й вязка безвихідь.

А дивлюсь на нове протистояння патріотичних популістів і патріотичних реформістів (так їх назову) - і зявляється оптимістичне відчуття, що ще трішки і кількість нарешті почне перетворюватися у якість.

Вихід один - треба дожимати. З допомогою грузинів, американців, європейців, хоч чорта лисого, але ситуацію треба дожимати, якщо ми хочемо побудувати таку країну, про яку мріяли і за яку боремось. Відступати нікуди - на сході Москва, а серед нас внутрішній ворог - ми самі. А навколо прагматичний, цинічний і високотехнологічний світ зі своїми проблемами й інтересами. Таке...