У 2013 році найбільше протестували наймані працівники, – дослідження

З початку 2013 року кількість протестів за права найманих працівників впевнено б’є рекорди. Фактично, з початку року питання прав найманих працівників піднімалося на кожній десятій акції протесту, що пройшла в Україні.

Найактуальнішими для найманців лишаються проблеми з виплатою зарплати та порушенням їхніх прав. Про це свідчать дані моніторингу протестів, репресій та поступок Центру дослідження суспільства за січень-жовтень 2013 року.

За цей період в Україні пройшов 331 протест на захист прав найманих працівників, що становить 11% всіх протестів за цей період.

У Центрі дослідження суспільства відзначають, що така кількість є найбільшою, ніж було зафіксовано робітничих протестів за будь-який попередній рік.

Зокрема, у 2010 році було зафіксовано 184 таких протести (8% від усіх), у 2011 році – 231 (10% від усіх), а у 2012 році – 255 таких протестів (7% від усіх протестів). Фактично, з початку 2013 року питання прав найманих працівників піднімалося на кожній десятій акції протесту.

Зростання кількості протестів за права найманих робітників сталося за рахунок збільшення локальних виступів трудових колективів. Найболючішою для найманих працівників в Україні залишається проблема з виплатою заборгованості зарплатні – її піднімали під час 43% протестів. Питання захисту прав працівників піднімалося на 31% протестів.

Цікаво, що більшість робітничих протестів – 53%, відбувається за участі виключно неформальних аполітичних ініціатив самих робітників. Навіть профспілки, як організації, що в першу чергу мали б мобілізовувати робітників на захист своїх інтересів, взяли участь у менше, ніж у чверті протестів на захист прав найманих працівників.

Незмінною залишається байдужість до захисту прав найманих працівників і з боку політичних партій. З початку 2013 року вони долучилися лише до 13% цих протестів. Ще менше підтримують найманих працівників громадські організації – лише у 12% випадків.

У Центрі дослідження суспільства констатують, що ці дані свідчать про відсутність покращення у економічному становищі найманих працівників, незважаючи на гучні, але абсолютно нереалістичні заяви найвищих ешелонів влади про якнайшвидшу ліквідацію заборгованості. Також очевидною, на їх думку, є продовження деградації економіки України та посилення її тінізації, не зважаючи на запевнення тих же найвищих чиновників про посилення боротьби з цими тенденціями.