У центрі Львова археологи натрапили на споруду ХІІІ ст.

Львівські археологи завершили дослідження на вул. Веселій, 5, де мають збудувати готель. Найцікавішою знахідкою називають залишки споруди ХІІІ ст.

За інформацією працівників Рятівної археологічної служби, цьогорічні дослідження були продовженням розкопок, які проводили у 2014-2015 рр. Цього разу вчені дослідили невелику ділянку площею 50 м².

«Зафіксовано чотири нерухомі археологічні об’єкти. Найбільш цікавим з них є залишки заглибленої споруди квадратної форми, яка датується ХІІІ ст. Культурно-хронологічну приналежність ще двох об’єктів не визначено у зв’язку з відсутністю в них рухомого археологічного матеріалу», ‒ розповів керівник наукової експедиції Рятівної археологічної служби Микола Шніцар.

Також археологи зафіксували поховання пізнього середньовіччя за межами будівельного котловану.

У 2014-2015 роках львівські археологи на цьому місці виявили поселення давніх слов'ян. На глибині п’яти метрів знайшли господарські ями, у яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Їх датують серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.

Загальна площа досліджень на вул. Веселій склала 324 м². Вчені вивчили матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів - ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу.

З усіх об’єктів найбільший інтерес викликають три горизонти слов'яно-руської доби.

«Традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Нова інформація суттєво доповнює ранню історію міста і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів», - запевняє директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук.