У віці 88 років помер Папа Римський Франциск

У понеділок, 21 квітня, на 89-му році життя помер глава католицької церкви Папа Римський Франциск. Про це повідомила українська редакція Vatican News з посиланням на кардинала Кевіна Фаррелла.

Кардинал Кевін Фаррелл, Камерленг Святої Римської Церкви зі скорботою сповістив про смерть Папи Франциска, який нещодавно перехворів на тяжке запалення легень.

«Дорогі брати й сестри, з глибоким сумом мушу сповістити про смерть нашого Святішого Отця Франциска. Сьогодні о 7:35 ранку Єпископ Риму Франциск повернувся до дому Отця. Все його життя було присвячене служінню Господу та Його Церкві. Він вчив нас жити цінностями Євангелія з вірністю, відвагою та вселенською любов'ю, особливо на користь найбідніших та найбільш маргіналізованих. З безмежною вдячністю за його приклад як справжнього учня Господа Ісуса, ми віддаємо душу Папи Франциска безмежній милосердній любові Триєдиного Бога», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що в період Sede Vacante (період вакантного Святого Престолу), який триватиме до вибору нового Папи, формально, Ватиканом керуватиме кардинал Анджело Комастрі. 81-річний священнослужитель, колишній архиєпископ базиліки напередодні, 20 квітня, очолив святкову месу в базиліці Святого Петра.

Кардинал Анджело Комастрі

Нагадаємо, 14 лютого Папу Римського Франциска госпіталізували до лікарні Джемеллі в Римі у критичному стані, у нього діагностували тяжку форму двосторонньої пневмонії. 22 лютого повідомлялось, що понтифік пережив респіраторний криз, йому знадобилось переливання крові.

3 березня у Папи Римського сталося два епізоди гострої дихальної недостатності, через що його під’єднали до апарата штучної вентиляції легень. 10 березня стало відомо, що стан Папи Франциска поліпшується.

Уже 23 березня, після 38 днів у лікарні, Папа повернувся до Ватикану. Понтифік з’являвся на публіці лише кілька разів. Він пропустив великі релігійні служби Страсної п’ятниці, Великої суботи.

У Великдень, 20 квітня, Папа Франциск ненадовго з’явився перед вірянами на балконі базиліки Святого Петра. Від його імені традиційне послання Urbi et Orbi («Місту і світу») зачитав кардинал Анджело Комастрі.

Довідково

13 березня 2013 року Конклав у Ватикані обрав 266-го Папу Римського. Ним став кардинал Хорхе Маріо Бергольо з Буенос-Айреса, який обрав папське ім’я Франциск. Понтифік взяв собі ім’я на честь святого Франциска Ассизького, який жив у XII столітті та уособлював «бідність та мир».

Папа Римський неодноразово висловлював свою прихильність до України та молився за український народ в часи Євромайдану. Понтифік закликав до якнайшвидшого завершення війни в Україні. У 2016 році Папа Франциск оголосив загальноєвропейський збір пожертв для гуманітарних потреб України.

Українські президенти Петро Порошенко та його наступник Володимир Зеленський запрошували Папу відвідати Україну – у 2016 та 2022 році відповідно. У 2023 році Папа Римський Франциск заявив, що хоче поїхати до Києва, але за умови, що зможе відвідати й Москву.

У часи повномасштабної війни Папа Римський часто потрапляв у скандали через своє прагнення виправдати країну-агресора Росію. Зокрема, українці були розчаровані, коли у 2022 та 2023 роках Ватикан знову поєднав Україну і Росію у Хресній Дорозі.

Папа заявляв, що російська культура має «красу і глибину», і її не можна скасовувати через політичні проблеми».

У серпні 2024 року Папа Римський Франциск засудив рішення України заборонити діяльність в країні російської церкви. А в грудні Папа назвав українців і росіян «двоюрідними братами».

Водночас Папа Римський порівнював війну Росії проти України з Голодомором, а російську агресію – з нацистською Німеччиною. У січні 2024 року Папа Франциск уперше у своєму зверненні засудив Росію за розпочату повномасштабну війну проти України.

Папа Римський Франциск ухвалював рішення, які консерватори не завжди розділяли. Так, Папа вперше в історії дозволив жінкам голосувати на всесвітній зустрічі єпископів в жовтні 2023 року. Також він заявив, що готовий до того, щоб католицька церква благословляла одностатеві пари.

У березні Папа Римський погодив новий план реформ у католицькій церкві. Реформи, зокрема, стосуватимуться розширення ролі жінок у церкві та участі мирян у церковному управлінні та ухваленні рішень.