«В суді вони казали, що заспокоювали нервового українця»
Як вбивство Ігоря Гоменюка зі Львівщини змінило Португалію
5
У березні 2020 року португальські інспектори Міграційної служби Дуарте Лажа, Бруно Совса та Луїз Сілва до смерті побили заробітчанина з України. Цей випадок став показовим і резонансним для Португалії та спонукав переглянути політику щодо іммігрантів в державі. 10 травня 2021 року троє португальців отримали тюремний термін за вбивство українця. Сім’я українця вважає покарання занадто м’яким і вимагає його переглянути. А адвокат родини переконаний, що лише максимальне покарання для вбивць допоможе уникнути подібних ситуацій у майбутньому.
ZAXID.NET відтворює історію боротьби за справедливість у справі Ігоря Гоменюка і розповідає, як трагічний випадок з українцем змінив політику у ставленні до іммігрантів в Португалії.
«Застосовували силу, щоб змушували людей підписувати документи»
10 березня 2020 року. 40-річний будівельник Ігор Гоменюк із Новояворівська прибув до аеропорту «Портела» у Лісабон зі Стамбула. За словами його дружини, чоловік шукав роботу за кордоном і прилетів в Португалію дізнатись детальніше про ринок праці і можливості працевлаштування.
«Коли Ігор прилетів сюди, його запитали про причину приїзду. Він сказав щось українською мовою про працю. Перший інспектор, який його слухав, переклав відповідь Ігоря через гугл-перекладач і йому вибило, що нібито Ігор сказав, що приїхав на роботу. Очевидно, що для того, аби їхати працювати, треба мати робочу візу. Тому вони його і затримали. Далі йому викликали інспекторку – колишню росіянку, яка теж перекладала, що він приїхав сюди працювати», – відтворює події того дня голова Спілки українців у Португалії, Павло Садоха.
Що відбувалося далі – не дуже зрозуміло досі. Зараз інспектори кажуть, що в Ігоря стався епілептичний напад і його повезли у шпиталь, де встановили, що в нього все добре зі здоров’ям. Після цього його нібито знову захотіли відправити в Україну і він вдруге відмовився. Тоді інспектори вирішили застосувати силу.
«Вже пізніше з’ясувалось, що вони так вчиняли і з іншими іммігрантами: якщо людина відмовляється повертатись додому, то вони, застосовуючи силу, змушували її підписувати певні документи і відправляли додому», – каже Павло Садоха.
Таким чином працівники міграційної служби повелись і з Ігорем Гоменюком. Троє інспекторів Дуарте Лажа, Бруно Совса та Луїз Сілва побили руками, ногами та палицею українця, закували його у кайданки та залишили на кілька годин у камері на території аеропорту. Коли виявилось, що українець помер, працівники міграційної служби намагались приховати фізичне насилля над ним.
«Коли пізніше прокуратура винесла перший висновок у цій справі, то стало зрозуміло, що тут йдеться не лише про те, що ці інспектори зловживали своїми повноваженнями і побили людину. Цей злочин намагались приховати. Коли на місце приїхала поліція, то вона зафіксувала, що він помер не внаслідок побиття, а через епілептичний напад. Коли тіло привезли в лікарню, медики записали, що він помер через проблеми з серцем. Була досить дивна і суперечлива інформація щодо цього випадку. І лише патологоанатом відразу повідомив прокуратуру, що Ігор помер внаслідок того, що була зламана грудна клітка і він задихнувся. Чоловікові ще можна було допомогти, але він пролежав понад 5 годин з закутими кайданками», – розповідає Павло Садоха.
В Ігоря Гоменюка залишилась дружина Оксана, що працює вчителькою, і двоє неповнолітніх дітей. Оксана Гоменюк розповідала, що за перші дев’ять місяців з моменту смерті чоловіка уряд Португалії зі своєї ініціативи не пропонував їй жодної допомоги.
«Свої кошти вклала, щоб його привезти сюди, в Україну, мені допомагали родичі, знайомі, друзі. Ніхто з Португалії, ні з влади, ні з керівництва, крім консула, не дзвонив, ніхто зі мною не говорив, крім журналістів. Те, що пішла у відставку та пані (голова SEF Кріштіна Ґатойнш – ред.) – мені з того ні гірше, ні легше, тому що діти лишилися без тата, без підтримки моральної, психологічної, матеріальної», – розповідала«Радіо Свободі» жінка.
Упродовж тривалого часу сім'я Гоменюка домагались компенсації від уряду Португалії. Родина просила 1 млн євро, і зрештою отримала майже 800 тис. євро.
«Вони казали, що «заспокоювали» громадянина, який нібито нервував»
Після того, як інформація про побиття українця португальськими службовцями стала публічною, у Португалії почали з’ясовувати, що інспектори Міграційної служби неодноразово застосовували насилля до іммігрантів. Тому зрештою уряд вирішив розформувати Міграційну службу.
Прокуратура вимагала максимального покарання для трьох працівників міграційної служби – 16 років для двох інспекторів і 9 років для третього, який лише почав працювати у службі. 10 травня колегія суддів в Лісабоні розглянула цю справу і вирішила дати винуватцям смертельного випадку менший термін: по 9 та 7 років відповідно. Дружина Ігоря Гоменюка не задоволена таким рішенням суду, її адвокат готує апеляцію.
«Згідно з рішенням колегії суддів, було доведено, що троє охоронців напали на Ігоря, а той був знерухомлений, перев’язаний скотчем. Крім того, було доведено, що вони надовго залишали його в наручниках. Колегія суддів вирішила, що це був злочин високої тяжкості. Але навіть беручи до уваги, що він перебував у державній установі та що агресори були представниками влади, вони вирішили призначити тюремні вироки на 7 та 9 років. Вважаємо, що не можна погодитися з тим, що суд дає таке покарання для вбивць туриста в районі аеропорту», – каже ZAXID.NET адвокат Оксани Гоменюк Жозе Ґашпар Швалбах.
Максимальне покарання за статтею, яку кваліфікують інспекторам (застосування агресії, що спричинило смерть), передбачає 16 років тюрми. У апеляційній скарзі адвокат сім’ї Гоменюка вимагатиме саме такий термін для підсудних.
Протягом усього судового процесу жоден з трьох інспекторів не вибачився перед родиною Ігоря Гоменюка і навіть не намагались зв’язатись з вдовою. Сама Оксана Гоменюк не свідчила у суді, бо не була очевидицею злочину, її інтереси представляв адвокат.
«Інспектори завжди говорили, що їх покликали [до Ігоря Гоменюка] «говорити» і «заспокоювати» громадянина, який нібито нервував. Вони навіть зайшли так далеко, що сказали, нібито він помер внаслідок епілептичного нападу – факт, який спростувало слідство та медики» – каже Жозе Ґашпар Швалбах.
«Почуття безкарності може взяти гору»
Трагічна історія Ігоря Гуменюка стала резонансною у Португалії. Місцеві журналісти постійно висвітлювали подробиці справи, а в країні провели реформу Міграційної служби.
«Тюремний простір в аеропорту вже зазнав серйозних змін. У цьому закладі нарешті дозволена присутність адвоката, щоб допомогти всім іммігрантам, які прибули туди. Наш процес вже призвів до відставки генерального директора Служби з питань іноземців та кордонів (SEF), а цього року – до ліквідації цієї служби. Згідно з останньою інформацією, з’явиться нова служба, орієнтована на гуманістичні потреби (Служба імміграції та притулку)», – розповідає Жозе Ґашпар Швалбах.
Зараз адвокат сім’ї Ігоря Гоменюка готує апеляцію. Він вважає, що хоч завдяки цій справі в країні таки трапились позитивні зміни у ставленні до іммігрантів, цього все ще недостатньо.
«Не можна визнати, що можуть траплятися інші подібні ситуації, але якщо немає сильної позиції правосуддя, почуття безкарності може взяти гору», – вважає юрист.
Зараз триває судовий процес щодо інших учасників справи Ігоря Гоменюка. Ймовірно, у найближчому майбутньому на лаву підсудних сядуть охоронці аеропорту, які також били Ігоря Гоменюка, а також працівники аеропорту, які байдуже спостерігали над знущаннями щодо українця.
Вдова Ігоря Гоменюка наразі не спілкується з журналістами. Втрата чоловіка для неї досі дуже болісна трагедія.
Ми використовуємо