Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Верховна Рада України на вечірньому засіданні у четвер, 31 жовтня, проголосувала за повернення в Кримінальний кодекс статті, яка передбачає покарання за незаконне збагачення. За відповідний законопроект №1031 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» проголосували 259 нардепів.

Представляла законопроект до другого читання голова антикорупційного комітету Анастасія Красносільська.

«Всім звичайним людям зрозуміло, що ситуація, коли суддя, або прокурор, все життя маючи скромну зарплату, живе в будинку на 5 поверхів з тенісним кортом і двома басейнами і при цьому цей будинок зареєстрований на його маму пенсіонерку, яка за життя сплатила 10 «яч податків, то всім зрозуміло, що така ситуація ненормальна і є індикатором незаконних корупційних активів такого судді, або прокурора», – сказала вона.

Згідно із законопроектом, придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких перевищує її доходи більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде каратися позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Для того, щоб повернути незаконно придбані активи, вводиться можливість цивільно-правової конфіскації.

Для цього в Цивільний кодекс введуть окрему підставу припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, і межу вартості таких активів (вартість, яка в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

«Ці два механізми (відповідальність і конфіскація – ред.) будуть працювати разом і відповідно за найбільші крадіжки буде кримінальна відповідальність, менші – цивільна конфіскація… Механізм цивільної конфіскації передбачає рішення суду. Передбачає, що прокуратура має збирати докази, іти в суд, і тільки в тому випадку, якщо суд погоджується із поданими доказами, настає цивільна конфіскація», – сказала Красносільська.

Питання виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованості покладається на Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, а в окремих випадках – Державне бюро розслідувань України і Генеральну прокуратуру України.

Розгляд справ про визнання необґрунтованими активів і їх стягнення на користь держави пропонується віднести до юрисдикції Вищого антикорупційного суду.

«Цей інструмент – і цивільна конфіскація і кримінальна відповідальність – буде доступний тільки НАБУ, САП і ВАКС», – додала голова комітету.

Позов можна буде висунути щодо активів, придбаних протягом 4 років до дня набуття чинності цього закону.

Нагадаємо, 26 лютого 2019 року Конституційний Суд скасував статтю про незаконне збагачення в Кримінальному кодексі через некоректне формулювання. У ній під незаконним збагаченням малося на увазі «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав придбання яких не підтверджена доказами, а так само передача їм таких активів будь-якої іншої особи».