Верховний Суд зобов’язав «Луцькводоканал» відшкодувати понад 8 млн грн за потруєну рибу

Верховний Суд залишив у силі рішення першої інстанції, яке зобов’язує комунальне підприємство «Луцькводоканал» відшкодувати майже 8,3 млн грн за загибель риби у Стиру влітку 2020 року. Раніше апеляційний суд зменшив суму стягнення майже у 13 разів, оскільки визнав частину збитків непідтвердженими.

Як йдеться у постанові Верховного Суду від 29 жовтня, у травні-липні 2020 року з очисних споруд «Луцькводоканалу» в селі Липляни у Стир потрапило понад 1,5 млн м³ недостатньо очищених стоків. 25 червня біля мосту в селі Княгининок виявили 53 мертві рибини дев’яти видів.

За інформацією «Сили правди», тоді директор водоканалу Віктор Гуменюк заявляв, що про злив нечистот і загибель риби не знає, а очисні споруди нібито впоралися зі зливовими водами. Водночас судова експертиза встановила, що причиною загибелі стали скиди з очисних споруд: мул і слиз у стоках закупорили рибі зябра. За наднормативний скид підприємство сплатило понад 95 тис. грн штрафу.

У грудні 2025 року Волинська обласна прокуратура звернулася до суду з позовом про стягнення з водоканалу майже 8,3 млн грн збитків. Державна екологічна інспекція розрахувала їх за методикою 1995 року: кількість риби, виявленої на ділянці площею 600 м², поширила на всю досліджувану частину річки завдовжки понад 7 км. У результаті в розрахунку фігурували понад 15 тис. загиблих рибин.

Експертиза нарахувала за саму рибу понад 650 тис. грн збитків, ще понад 7,6 млн грн – за потомство, яке вона могла б дати. Найбільшу суму, понад 5,2 млн грн, становили збитки за ймовірне потомство щук. У пробі знайшли чотири загиблі рибини цього виду.

У травні 2026 року Господарський суд Волинської області зобов’язав «Луцькводоканал» відшкодувати майже 8,3 млн грн. Підприємство оскаржило це рішення, наполягаючи, що збитки слід рахувати лише за фактично виявленою рибою на ділянці площею 600 м².

Справу розглядав Північно-західний апеляційний господарський суд у Рівному. Він частково задовольнив скаргу підприємства та майже у 13 разів зменшив суму стягнення. Судді не врахували збитки за потомство, оскільки в матеріалах справи бракувало даних про частку самок, їхню плодючість і виживання ікри.

Касаційну скаргу подала Рівненська обласна прокуратура. Верховний Суд вирішив, що для розрахунку за методикою достатньо фактичних даних про площу ділянки, кількість і види загиблої риби. Інші показники методика визначає як середні біологічні величини для кожного виду, тому окремо встановлювати їх не потрібно.

29 жовтня Верховний Суд скасував рішення апеляції та залишив чинним рішення першої інстанції про стягнення з «Луцькводоканалу» майже 8,3 млн грн. Постанова набрала законної сили й не підлягає оскарженню. Крім того, підприємство має сплатити майже 199 тис. грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Додамо, що Луцький міськрайонний суд звільнив від кримінальної відповідальності начальника цеху насосних та очисних станцій каналізації «Луцькводоканалу» Ігоря Боярчука, якому інкримінували порушення правил охорони вод. Через недбалість посадовця у річку Стир злили брудну воду, що призвело до масового мору риби. Проте через закінчення строків давності справи обвинувачений уник покарання.