Війна за Україну

IQАндрій Портнов, 25 березня 2014477116
Війна за Україну

Російська агресія проти України, аншлюс Криму та потужна пропагандистська кампанія довкола цього висунули низку нових викликів до міжнародної спільноти та актуалізували ризики, наслідки яких важко передбачити.

Наразі очевидно, що кінцевою метою української політики Путіна є не Крим, але Київ, тобто знищення українського суверенітету. За логікою Кремля, державність України може бути лише бутафорською, а всі принципові рішення (зокрема у зовнішній політиці) мають ухвалювати за вказівками з Москви. У зв’язку з цим першочергове тактичне завдання Росії – зірвати дострокові президентські вибори, призначені на 25 травня. Якщо не в усій Україні, то принаймні у значній частині східних та південних регіонів. Ідеальний план Росії, прямолінійно озвучений у ЗМІ, полягає в тому, щоби президентським та парламентським виборам передувало ухвалення нової Конституції, яка би через механізми федералізації позбавила будь-який київський уряд змоги випрацьовувати та втілювати консолідовану політику на всій території України. 

Грудневі московські угоди, підписані Януковичем, так і не стали політичною реальністю внаслідок масових акцій протесту, що їх Кремль, схоже, цілком щиро вважає не чим іншим, як витвором західних спецслужб. Відповіддю на них мали (і ще мають) стати  «антимайдани» за «возз’єднання з Росією» у Харкові, Донецьку, Херсоні та Луганську із штурмом обладміністрацій та самопроголошенням «народних губернаторів». Те, що ми досі бачили у прикордонних з Росією обласних центрах, переконливо показує, що там «кримський сценарій» не вдається. Окрім Криму – і це, до речі, чітко показували соціологічні дані за останні щонайменше десять років – в Україні немає регіонів, де більшість населення вважає себе росіянами і не сприймає Україну як свою державу. Зараз, як ніколи, важливо послідовно й переконливо пояснювати (зокрема західних політикам і журналістам), що російськомовність в Україні не тотожна належності до російської нації і, тим більше, не тотожна бажанню «возз’єднатися з Росією».

У нинішній війні за суверенність України одним із найважливіших фронтів є інформаційний. Кремлівська пропаганда про «фашистів в урядів» та «бЕндерівців, які захопили Україну» виявилася дуже ефективною не лише в самій Росії. Значна частина західноєвропейських, зокрема німецьких ЗМІ виявилася напрочуд відкритою до цієї пропаганди. Засадничо важлива причина такої успішності полягає у тому, що російська пропаганда спирається на легко упізнавані культурні стереотипи (наприклад, про «український антисемітизм» чи «масову колаборацію з нацистами») та безумовні культурні рефлекси («фашизм у будь-яких виявах – це зло, і нехай тепер доводять, що вони не фашисти»). Ситуацію додатково ускладнює відсутність ефективної інформаційної політики нової української влади, яка, наприклад, досі не знайшла часу на публічну й помітну у світових ЗМІ зустріч із представниками єврейської та інших національних громад чи розмаїті ініціативи щодо державної підтримки розвитку національних культур.

Загалом причин для критики перехідного уряду в Києві немало. Можна (і треба) говорити про його нездатність/небажання затримати Віктора Януковича та жодного іншого втікача з його найближчого оточення, про численні прорахунки у реагуванні на події в Криму тощо. Утім реалістичної (не популістської й не ультраправої) альтернативи цьому урядові до дострокових виборів немає. Саме тому Кремль так послідовно наголошує на його нелегітимності, а США та Євросоюз намагаються розробити гарантії того, що вже цього разу обіцяні кредити не будуть розкрадені. Намагається впливати на уряд і Майдан, що залишається хай і неструктурованою, але вагомою силою, яка стримує владу від аж занадто одіозних рішень (зокрема кадрових).

З урахуванням вкрай тяжкого економічного стану країни не дивує, що нинішня влада залежить від фінансової та політичної допомоги Заходу. Останній, здається, розуміє серйозність виклику путінської політики, але таки недостатньо готовий (особливо з огляду на структури прийняття рішень в ЄС) до швидкої та рішучої реакції на дії Росії, які щоразу звужують його поле маневру. Дещо спрощуючи, Кремль ніби каже Заходові: «Або рятуйте Україну, або відмовтеся від неї», розуміючи, що той не зовсім готовий, або й зовсім не готовий давати однозначну відповідь на таке запитання. Припускаю, що Путін прекрасно розуміє і властиві, наприклад, німецькій політичній культурі підвищену обережність у зовнішній політиці та прив’язаність до логіки невтручання (особливо військового).

Що стосується Росії, то приєднання Криму неминуче матиме комплексні наслідки для її внутрішнього розвитку. Доповненням «збирання земель» та переможних зовнішніх воєн зазвичай стає війна внутрішня – проти «зрадників» та тих, хто сумнівається. Приклад – 50-тисячний Марш миру в Москві, який виглядав особливо переконливо на тлі карикатурної ходи прихильників Путіна в однакових червоно-чорних (себто «бЕндерівських») одностроях. Припускаю, що чимало москвичів, які відкрито висловили неприйняття війни, керувалися не просто емпатією до України, але й розумінням того, що в Росії відбувається зміна режиму без зміни влади.

Виклик російської агресії проти України, зрозуміло, стосується далеко не двох країн, й навіть не самого лише пострадянського простору чи Східної Європи. Дотепер найвагоміші міжнародні гравці часто намагаються відповідати на принципово нові виклики старими, а отже, не надто дієвими, методами. За повідомленнями з різних джерел, Кремль пообіцяв США та ЄС «поки що» не продовжувати воєнну операцію у материковій Україні. Хоча достатньо очевидно, що вже запущену логіку війни за Україну зупинити буде непросто, навіть якщо таке бажання справді виникне. Основним же питаннями залишаються президентські вибори (на які досі не зареєструвалися основні кандидати) та рішучість світової спільноти перед обличчям виклику, що його кинув Путін.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 16

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
  • Вова 29 березня 2014, 22:31

    А разве автора не разыскивают новые киевские власти?

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • дончанка 29 березня 2014, 21:07

    Путин сидит перед телевизором и не переставая названивает Шойгу и начальнику разведки/контрразведки:
    — Орден Тягнибоку за отмену русского языка!.. Как так — не наш агент?!
    - Орден Ярошу за идею подрыва газопровода! Что значит — это не мы, это он сам?! А этот придурок — Ляшко? А эти кретины из Свободы — Мирошниченко и прочие? Там вообще наши агенты есть?!!
    - Что значит — закупили вагон попкорна и цистерну пива и смотрят на происходящее как кино????!!!! Раздраженно повесил трубку и щелкнул селектором:
    — Пива мне. И попкорна. И прямую трансляцию с Украины. Посмотрел. Снова набирает номер:
    — Почему Музычко не уберегли?..

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • liza8888 28 березня 2014, 12:42

    Сочувствую. С детства интересует-волнует-вопрос, а спросить-то и не у кого. Все сходу посылают. Рассея однако.
    Ладно, не поленюсь:
    ГЛИНСКИЙ Богдан Федорович (Набеги на Крымское ханство) ?г. - 1509г.
    ДАШКЕВИЧ Евстафий (Остап) (Литовско-русская война. Набеги на русские города. Набеги на турецкие города. Битва при Ведроше) 1470г. - 1536г.
    ЛЯНЦКОРОНСКИЙ Предслав (Набеги на русские города. Набеги на турецкие города. Вторжение в Крым.) 1489г. - 1531г.
    ХМЕЛЬНИЦКИЙ Венжик (Война с Крымским ханством.) ?г. - ?г.
    КОСИНСКИЙ Криштоф (Освободительное восстание. Взятие Черкасс. Село Пятка) 1545г. - 1593г.
    НАЛИВАЙКО Северин (Казацкие восстания. Близ Острого камня) ?г. - 1597г.
    САГАЙДАЧНЫЙ Петр (Походы на турок и татар. Московский поход. Турецко-польская война.Взятие Синопа. Взятие Кафы. Самарская битва. Захват Ливена и Ельца. Осада Москвы. Хотинская битва) 1582г. - 1622г.
    ХМЕЛЬНИЦКИЙ Богдан (Зиновий) Михайлович (Польско-турецкая война (1620—1621 ). Русско-польская война. Война Франции с Испанией. Украино-польская война. Битва при Жёлтых Водах. Битва при Корсуне. Битва при Пилявцах. Осада Львова. Битва при Зборове. Битва под Берестечком) 1595г. - 1657г.
    ЖМАЙЛО Марк (Антипольское восстание. Медвежьи Лозы) ?г. - ?г.
    КРИВОНОС Максим (Восстание Хмельницкого. Война за независимость Украины. Корсунь. Желтые воды. Высокий замок. Битва под Пилявцами) ?г. - 1648г.
    СИРКО Иван (Тридцатилетняя война. Войны с турками.) 1610г. - 1680г.
    БОГУН Иван (Освободительная война. Поход в Молдавию. Войны с татарами. Оборона Азова. Зборовское сражение. Берестецкая битва) 1618г. - 1664г.
    ДОРОШЕНКО Петр (Восстание Хмельницкого. Война за независимость Украины. Хмельник. Поход к Чигирину) 1627г. - 1698г.
    МАЗЕПА Иван (Северная война. Полтавская битва) ?г. - 1709г.
    ПАЛЕЙ (ПАЛИЙ) СЕМЕН (Набеги в Польшу. Набеги на русские территории. Набеги на турецкие территории. Набеги в Крым. Полтавская битва) 1640г. - 1710г.
    ХМЕЛЬНИЦКИЙ Юрий Богданович (Польско-русская война. Война с Русью. Казацкие войны. Чигиринские походы. Сражения под Котомлею, под Ираклеевым, на берегах Днепра, под Канево, под Стебловом) 1641г. - 1685г.
    Список украинских полководцев: гетманы, атаманы, полковники Украинского казачества
    Подробнее: http://all-generals.ru/index.php?id=113
    Потом уже Российская империя, где украинцы=инородцы.
    Потом СССР, где украины почти инородцы, но все равно:
    Черняховский
    Тимошенко
    Кулик
    Малиновский
    Еременко
    Бастицкий
    Кошевой
    Это маршалы Советского Союза.
    Если волнует вопрос КТО?, то легко можно найти ответ. Если, конечно, интересно.
    А если интересует-волнует-вопрос МОГУТ ЛИ БЫТЬ В УКРАИНЕ СТРАТЕГИ, то это уже ХАРАКТЕРИЗУЕТ самого ВОЛНУЮЩЕГОСЯ-ИНТЕРЕСУЮЩЕГОСЯ.

    відповісти цитувати поскаржитись

  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Набридло вводити код – увійдіть через профіль у соцмережі
    Оновити
  • Більше коментарів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук