Як розвивається книговидавництво в Україні

БлогиЮлія Орлова , 26 серпня 487
Юлія Орлова
генеральна директорка видавництва Vivat

День Незалежності – особливе свято для українців: в ньому відчувається єднання поколінь та цінностей. Мені щиро хочеться вірити, що книговидавці України також роблять свій, хоч і невеликий, внесок у формування української ідентичності.

За п’ять років існування видавництва Vivat, яке я очолюю, я спостерігала, як розвивається ринок книговидання в Україні. І знаєте, нам є чим пишатися.

Українська мова

Сьогодні український книжковий ринок, українські переклади світової класики та сучасних бестселерів переживають відродження. Проте, так було не завжди: приблизно п’ять років тому на ринку переважала російськомовна продукція – її купували та читали більше людей, тож ринок складався з експорту. Конкурувати з РФ було складно, і лише деякі видавництва бачили в цьому сенс.

Ситуація змінилася у 2014 році: саме тоді почало активно розвиватися україномовне книговидавництво. Окрім створення нових книжок (пошук нових українських авторів, переклад відомих бестселерів сучасної літератури), видавництва ще почати займатися перевиданням класичної літератури. Проблема з україномовним перекладом до 2014 року полягала в тому, що здебільшого це був переклад з англійської російською, а потім вже українською.

До 2014 перекладали не з оригіналу, а з російської: саме тому багато творів класичної літератури отримали (і продовжують отримувати) друге, повноцінне життя українською мовою.

«Сірий» ринок російських книжок продовжує шкодити розвитку українського книговидавництва, проте, ситуація з попитом на книжки українською мовою покращується щороку. Якщо раніше російською мовою читала більшість українців, то тепер прихильників книг лише певної мови – однакова кількість: приблизно 25%.

З позитивного – десь 45% людей не принципово, читати російською чи українською (або взагалі – мовою оригіналу. Дані: дослідження Читомо та Центру Разумкова). Саме ці 45% і є зоною росту для українських видавництв: чим більше цікавих та корисних книг буде саме державною мовою, тим більше прихильників в такої літератури буде. Що нам залишається? Сподіватися на нові санкції проти РФ та продовжувати невпинно працювати!

Кількість книжок

Так, згідно з різними статистичними даними, Україна все ще далеко не лідер книговидання в Європі. Проте, кількість книжок, виданих українською мовою не така вже і мала: в 2018 році було видано 38,1 млн україномовних книжок. Так, до 2014 року всього в Україні видавалося близько 70 млн: всіма мовами (згідно з даними Книжкової палати України). Але якщо ми говоримо про популяризацію саме української книги та зміну смаків певної групи читачів, на мою думку, такі цифри – привід для оптимізму.

Звісно, цей процес можна пришвидшити, якби держава була більш зацікавлена в популяризації сучасної україномовної літератури. Справа в тому, що в різних країнах держава по-різному допомагає книговидавцям: закуповує певну кількість книг, монетизує вартість оренди приміщень для книгарень, надає можливість соціальної реклами по ТБ чи на бігбордах, сітілайтах. Таким чином формується менталітет: що читати – модно. В Україні популяризації читання немає взагалі. І це приносить свої негативні результати Наприклад, зараз чисельність тиражів книжок все-таки падає.

Книговидавці, як ентузіасти власної справи, намагаємося не зменшувати кількість найменувань, але тиражі все-таки падають. На сьогодні середній тираж в Україні – це 2000 книжок. Через це зростає вартість книги – адже треба купити ті самі авторські права, оплатити роботу перекладача, дизайнера. Ці та інші видатки тепер лягають на менші тиражі, через що і зростає вартість книги. За умови популяризації читання, і видавцям, і книгоманам було б значно комфортніше.

Розвиток

Дуже важливо, що україномовна література є якісною. Так само, як і український переклад фільмів глядачам (та і фахівцям) часто видається більш творчим та професійним, порівняно з тим же російськомовним перекладом, з книжками складається та сама ситуація.

Переклади якісні, їх багато; і що не менш важливо – вже починає формуватися пул перекладачів з гарним портфоліо. Думаю, чи також не пропустили повз, що українські сучасні твори екранізуються. Певно, найбільш відомий приклад – «Дике поле» за романом Сергія Жадана «Ворошиловград». Він – про події сучасності, де багато українців змогли впізнати себе та розділити переживання героїв.

Серед відомих фільмів – також однойменна екранізація роману Андрія Кокотюхи «Червоний», «Позивний "Бандерас"» Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова; ще до Революції Гідності була екранізована «Неймовірні пригоди Івана Сили» Олександра Гавроша. Як на мене, це також важливий показник: сучасна, некласична, література стає доступна більш широкому колу читачів. Далі – більше: цього року на екранізацію короткого метру від Держкіно виграли сценарії за творами сучасних українських авторів (в тому числі, і книга «Сіль для моря, або Білий кит» авторки Vivat Анастасії Нікуліної).

Цього року українську книгу було визнано однією з кращих інклюзивних книг для дітей в світі, а Мистецький Арсенал переміг на International Excellence Award у номінації The Literary Festival на 48-му Лондонському книжковому ярмарку. Кожного року українське книговидання стає все більш помітне в світі, і це не може не тішити.

Чи могли ми це все уявити якихось п’ять років тому? Навряд. Кількість видавництв продовжує зростати, накладів україномовних книжок – також. Тож в День Незалежності України хотілося б поговорити і про ринок україномовних книг, який так само, як і наша держава, міцнішає та стає більш незалежним.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук