Як встояти перед тероризмом
IQ

Як встояти перед тероризмом

Боротися з тероризмом на громадських засадах неможливо

Анатолій Рубльов, 28 січня 2015 675 0

Уже котрий місяць поспіль Україна потерпає від терактів. 20 січня у Запорізькій області внаслідок підриву залізничного мосту зійшов з рейок потяг. 19 січня у Харкові спрацювала вибухівка, постраждали 14 осіб. 10 січня в Одесі підірвали офіс волонтерської організації. Обстріли, підпали, вибухи – ще минулого року лік терактів пішов на десятки. І це – не рахуючи жахіття, що відбувається на окупованих територіях і в зоні досяжності російської артилерії. Однак масштаб загрози набагато більший, ніж ми собі уявляємо.

«Росія продовжує війну проти України, однією із складових якої є сприяння активній терористичній діяльності на нашій території», – заявляють в РНБО. Справді, якби не пряме військове втручання РФ, самопроголошені «республіки» зникли б ще восени. Для ведення масштабних бойових дій потрібні ресурси, яких у сепаратистів немає. Бронетехніка, артилерія, снаряди, стрілецька зброя і спорядження – такого у воєнторзі не купиш. Тому, коли світова спільнота змусить Кремль капітулювати, на ДНР та ЛНР чекатиме доля Сербської Країни або незалежної Ічкерії.

Але це не значить, що з терористичною загрозою в Україні буде покінчено. Як свідчить світовий досвід, для терористичної діяльності достатньо мінімальних матеріальних та людських ресурсів. У 1920-х чисельність Ірландської республіканської армії сягала 100 тисяч, а сьогодні – лише кількасот бойовиків. Але попри жорстокі антитерористичні заходи і політичні поступки уряду приборкати IRA досі не вдалося. Хоча проти них – потужний силовий апарат та розвинена економіка Великої Британії.

«Приморських партизан», які полювали на російських міліціонерів цілих півроку, було лише шестеро. Терорист взагалі може бути одинаком. Згадаймо Андерса Брейвіка, який самотужки підготував і здійснив найстрашніший теракт в історії Норвегії (його жертвами стали 77 осіб). Терористи можуть обходитися і без зброї. Наприклад, днями палестинець напав на пасажирів тель-авівського автобусу просто з ножем. Поки вишколена ізраїльська поліція встигла зреагувати, він поранив 13 осіб.

Найважливішим ресурсом для тероризму є мотивація – без усього іншого можна обійтись. Нині в Україні поширена думка, що вибухи у Харкові чи Одесі влаштовують на замовлення ФСБ, а всі прибічники «Новоросії» – найманці та кадрові російські військові. Частина «ополченців» займається тероризмом з ідейних міркувань. І коли постане потреба підпільної боротьби з «хунтою», добровольців знайдеться чимало. До цього сепаратистів уже давно готують їхні лідери.

А з мотивацією у терористів проблем нема. Зусиллями кремлівських політтехнологів, сепаратизм інтерпретується не лише в економічних та політичних, але й у духовних категоріях. Підривати паби, аби Донецьк не перераховував податки в Київ, ніхто не буде. Інша справа – вести священну війну проти сатанинського Заходу і мститися за розп’ятих хлопчиків. Тим більше, ненависть місцевого населення до України сепаратисти провокують дуже майстерно.

Також поруч є Росія, переповнена ідейними «антифашистами» і просто любителями гострих вражень. Та й не лише вона – у зону АТО, як на сафарі, приїздять іноземці з усього світу. Лише на нашому боці їх воює близько тисячі. Скільки «гастролерів» на боці сепаратистів, можна лише здогадуватися. До того ж, тероризм завжди пов’язаний із кримінальними оборудками, які значно розширюють коло зацікавлених осіб. Наприклад, бойовики IRA, окрім боротьби за незалежність Ірландії, ще займаються грабіжництвом, «кришуванням» наркоторгівлі та бізнесу. Тож із кадрами у потенційних терористів проблем не буде.

Якщо війну можна закінчити перемогою або капітуляцією, то покінчити з тероризмом раз і назавжди неможливо. Терористи рідко досягають задекларованих цілей, але здатні безперервно дошкуляти країні-жертві – погляньмо на Британію або Ізраїль. Терористичну війну може вести будь-хто, будь-де і будь-якими засобами. Через це повністю убезпечити себе від тероризму не може жодна країна. Путін обіцяв «мочити» чеченських бойовиків в сортирах, але вони досі здійснюють атаку за атакою: стрілянина у Грозному, вибух на вокзалі у Волгограді.

Інший приклад – Британія. Лише протягом минулого року бойовики IRA здійснили з десяток підпалів, мінувань та обстрілів. Недавні теракти в Парижі також говорять самі за себе. Незважаючи на розвинене антитерористичне законодавство і широкі повноваження силових відомств, атаку ісламістів не вдалося ані передбачити, ані відбити. Американці, які задля безпеки пожертвували частиною громадянських свобод, теж не почуваються захищеними. Наприклад, минулого тижня ФБР затримало зловмисника, який планував теракт біля Капітолію.

Загрозу тероризму можна зменшити лише завдяки постійній готовності відбивати терористичні атаки. Йдеться не лише про пильність населення та вдосконалене законодавство. Головним інструментом боротьби з терористами є спецслужби та правоохоронні органи. Їхнє завдання – постійно викривати і зривати плани терористичних угруповань. Коефіцієнт корисної дії таких структур визначає рівень безпеки життя громадян. Але для того, щоб реформувати силовий блок, слід реформувати всю державу загалом.

Як ослаблений організм не здатен чинити спротив інфекції, так корумпована і неефективна держава не здатна протистояти терористам. Погляньмо на Україну. Першим «народним губернатором» Луганської області став місцевий активіст ПСПУ Олександр Харітонов. Співробітникам СБУ вдалося його затримати, але суд дав сепаратисту лише умовний термін. Його Харітонов відбуває у лавах армії ЛНР. А про те, як СБУ ловила антимайданівця Ігната Кромського на прізвисько «Топаз», можна взагалі знімати комедію. Не дивно, що по всій країні лунають вибухи.

Останнім часом політики та урядовці гучно декларують свої реформаторські наміри. Але якщо реформи знову залишаться на папері, на Україну чекають катастрофічні наслідки. Дірки на фронті можна затикати добровольцями, а дірки в оборонному бюджеті – волонтерською допомогою. Але боротися з тероризмом на громадських засадах неможливо. Тому за неспроможність держави громадянам доведеться розплачуватися власним життям. Або владі доведеться йти на поступки терористам, розпалюючи їхні апетити.

Судячи з усього, нам варто готуватися до найгіршого сценарію, за якого частина Донбасу перетвориться в український Сектор Гази. Тому вибір невеликий: або Україна стане європейським Ізраїлем, або перетвориться на failed state на зразок Нігерії або Йемену, які не змогли протистояти терору.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук