«Якщо у контактних осіб брати по 120 проб, то нормальної статистики не буде»
Суспільство

«Якщо у контактних осіб брати по 120 проб, то нормальної статистики не буде»

Експертка ВООЗ про особливості пандемії на Львівщині

Олександра Баландюх, 25 червня 29983 6
фото Гал-інфо

Захворюваність на коронавірус в Україні не іде на спад, радше, навпаки. Уже тиждень фіксують зростання кількості хворих, учора зафіксували майже 1000 нових випадків. І найбільше інфікованих фіксують на Львівщині, яка за кількістю хворих уже обігнала Чернівецьку область і навіть Київ.

Чому так відбувається? Де криються причини швидкого зростання кількості хворих? Коли в Україні може з’явитися вакцина від цієї недуги? Ці та інші запитання ZAXID.NET адресував докторці медичних наук, професорці, експертці ВООЗ з реагування на біологічні загрози, завідувачці кафедри епідеміології Львівського національного медуніверситету ім. Данила Галицького Наталії Виноград.

На Львівщині у червні вже який день поспіль фіксують найбільшу кількість хворих в Україні. Вже чотири дні виявляють понад 200 інфікованих, тоді як в інших областях – до 100. Чому, на вашу думку, це відбувається і як цьому зарадити?

Давайте подивимося на зростання захворюваності на коронавірус не лише в розрізі України, а в розрізі всіх держав, які ввели адаптивний карантин. У всіх державах спостерігається подібна тенденція.

Загальною закономірністю є погіршення епідемічної ситуації після запровадження адаптивного карантину там, де більша кількість і щільність населення. Там знову розпочалися епідускладнення. А вони здебільшого пов’язані з тим, що люди не дотримуються маскового режиму, соціального дистанціювання. І це є проблема не лише Львівщини.

Є і другий момент: у нас не контролюють належним чином дотримання вимог карантину. Люди розслабилися, під час спілкування не дотримують рекомендованих вимог захисту. А це закон епідеміології: що більше людей буде піддаватися ризику інфікування, то швидше буде зростати показник захворюваності.

Люди занадто розслабилися, нехтують правилами безпеки не лише на Львівщині, а й в інших областях, але найбільше зростання захворюваності фіксують чомусь саме в нашій області?

Є декілька складових, що формують таку ситуацію.

На Львівщині фіксують найбільшу кількість хворих в абсолютних числах, але не у відносних показниках у перерахунку на 100 тисяч населення. А саме за відносними показниками захворюваності коректно порівнювати інтенсивність епідемічного процесу на різних територіях.

Для нас, звісно, важливі абсолютні показники для розуміння динаміки розвитку епідемічного процесу, адже треба розуміти зростає захворюваність чи спадає. Але якщо ми хочемо порівняти рівень захворюваності, яка, для прикладу, є у Солонці та у Львові, то мусимо зробити підрахунки захворюваності відносно 100 000 населення, яке там проживає.

Дуже важливо правильно подавати інформацію. І це мене дуже турбує, бо з того може бути неправильне тлумачення ситуації.

Дійсно, був період, коли у наших лабораторіях назбиралося багато зразків на дослідження, які для прискорення роботи передали в лабораторії інших міст. А коли отримали результати, то все звели докупи і вийшла чимала цифра. Треба було ті проби, які відправляли на дослідження, аналізувати по датах забору біоматеріалу, бо значення має не дата, коли отримано результат, а коли забирали біоматеріал. Тоді б статистика виглядала по-іншому.

І ще одна вагома обставина. Ймовірність захворіти корелює зі щільністю популяції і вона у великих містах є вищою, ніж у селах. А у Львові вона є найвищою у порівнянні з іншими містами західного регіону країни. Місцями ризику зараження є переповнені автобуси чи тролейбуси, магазини, де багато відвідувачів, інші багатолюдні місця, цього достатньо для інфікування, навіть якщо там буде один хворий чи носій вірусу.

У Львові є шість лабораторій, у яких проводять ПЛР-дослідження на коронавірус. У них роблять до 600 досліджень за добу, але не справляються. Люди до двох тижнів, інколи й довше чекають на результат. Чому?

Так, дійсно, був період, коли у черзі на дослідження було багато проб. Зараз цього вже нема. Чому так вийшо? Не все просто було на початку відлагодити: у кого, що, коли і як зробити.

Був випадок, коли захворіла на коронавірус одна людина і мали відібрати зразки на дослідження у всіх, хто з нею контактував. Надійшло 120 проб. Але такого бути не може. Коли почали з’ясовувати, чому так багато, виявилося, що контактних було тільки шість. Навіщо забрали стільки зразків? Хотіли перестрахуватися? А їх треба було дослідити…

Є лабораторії, є персонал, який здатний провести відповідну кількість досліджень по апаратурних параметрах. Якщо від контактних осіб кожного хворого будуть забирати по 120 проб, бо хтось собі так надумав, ми ніколи не вийдемо на нормальну статистику. Є чітко визначено: як і кого з контактних досліджувати і треба цих правил чітко дотримуватися.

Я говорю про професійну відповідальність. Не можна допускати, щоб державні гроші викидали на непотрібні дослідження, і щоб люди, які дійсно є у групі ризику, довго очікували на результат.

Але слід зрозуміти, що ми вперше потрапили у таку ситуацію. І щоб відразу бути досвідченим, розумним і правильно приймати рішення, такого не буває. Вчимося на своїх помилках. Треба вчасно виявляти, що зроблено не так, і виправляти. Усі ми: і лікарі, і пацієнти – в одному човні. Ми або разом виживемо, або усім нам буде реально зле.

ЛОДА посіла останнє місце в урядовому рейтингу боротьби з Covid-19. Що з того, що треба було зробити в першу чергу, влада Львівщини, Львова не зробила?

Вважаю, що і обласна, і міська влада робить все можливе. Думаєте, це легко зробити, коли життя продовжується і є купа інших невирішених проблем? Ми не маємо у резерві тих здоровенних лабораторних ресурсів, щоб взяти і враз розвернути їх на боротьбу з коронавірусом. Там специфічні апаратура, реагенти, які коштують великих грошей. І проблема не стільки у грошах, їх знайшли, а у тому, де купити це обладнання. Хтось сьогодні може забезпечити швидку доставку необхідного обладнання? А де взяти фахівців, які вміють проводити непрості дослідження? Будь-який лаборант такі дослідження проводити не може, там має бути відповідний вишкіл. Ми ведемо боротьбу з коронавірусом і паралельно самі організовуємося на цю боротьбу. Ми не можемо бути на все в житті готові.

Певний рівень готовності є, це однозначно. Але не все так просто, бо багато чого залежить від наших реальних можливостей. Хочу сказати, що ті працівники лабораторій, що на вул. Круп’ярській проводять дослідження, це особливі люди. Я була в цих лабораторіях. Працівників небагато, вони працюють у дві зміни, вже третій місяць без вихідних. Це супер-команда, але є межа.

На Львівщині станом на сьогодні є 4623 хворих, що інфікувалися коронавірусом, з них наразі одужало лише 712 пацієнтів. Чому так повільно іде процес одужання?

У всьому світі є закономірність для цього захворювання: одужання від коронавірусу – дуже тривалий процес, адже цей збудник належить до групи особливо небезпечних інфекцій. Лікування складне і тривале, оскільки полісистемні ураження при цьому захворювання потребують тривалої терапії та відновлення. Кожний організм має свої можливості на відновлення: у когось це відбувається швидше, у когось довше. Процесом керує збудник і саме він визначає всі прояви хвороби і період відновлення. І цей процес не можна пришвидшити. Є речі, які не можна стимулювати, має працювати природа.

Що нас чекає у найближчому майбутньому: ще не завершилася перша хвиля захворюваності на Covid-19, як вже говорять про другу. До чого готуватися?

Щоб робити прогнози, треба знати нашого ворога: який потенціал патогенності, вірулентність, які штами, підтипи циркулюють тощо. Якщо ми не будемо мати результатів вірусологічного та епідеміологічного моніторингу, не зможемо передбачити, що буде далі.

Перше, що треба знати, так це варіанти коронавірусу, які зайшли на нашу територію. На сьогодні відомо п’ять генотипів і три підгрупи SARS-Cov-2 (збудник Covid-19), від яких залежать прояви захворювання, тенденції розвитку епідемічного процесу. Бо те, як розвивається епідемія Covid-19 в Америці, Європі та у нас – це різні речі, адже ми маємо абсолютно інші генотипи цього вірусу.

Коли ми будемо мати дані вірусологічного моніторингу, тоді ми будемо мати право прогнозувати. Без цього будь-які прогнози недоречні.

Методами математичного прогнозування створені моделі розвитку другої та третьої хвиль епідемії для різних територій з урахуванням адекватності дотримання рекомендованих протиепідемічних заходів на першій хвилі. Спільним для більшості держав, у тому числі України, є те, що наступні хвилі будуть меншими від першої. Ймовірно, друга хвиля розпочнеться восени.

Пандемія коронавірусу завершиться тоді, коли буде вакцина від цього захворювання. Ще довго чекати на її появу в Україні?

Вакцини вже є і зараз вони проходять різні фази випробування. Навіть під час прискореного випробування слід дотримуватися відповідних стандартів, аби перевірити її безпечність для людини. У країнах ЄС вакцини вже навіть розподілені: скільки буде закуплено, в яку державу направлено тощо. Темпи розробок цих вакцин значно вищі, ніж прогнозувалося на початку. Деякі країни світу, які раніше не розробляли вакцин, скажімо, Фінляндія, зараз розробляють, бо розуміють, що буде їх дефіцит, а своє населення треба якось захистити. У них дозволяють це робити потужності, наукова база. Буде їхня вакцина краща чи гірша за інші, життя покаже. Але наукові дослідження у різних країнах ведуться дуже потужно і ті результати, які вже з’явилися, дають надію, що це буде гарний результат.

ВООЗ буде мати резерв препаратів, які планують скеровувати у найбільш уражені держави. Україна також направила заявку і є в переліку держав на отримання вакцин, але наразі це віддалена перспектива – хіба початок 2021 року.

Серед людей є чимало скептиків, які не вірять, що є хворі на коронавірус, вважають це вигадкою. Вони піддають ризику не лише своє життя, своїх рідних, а й оточуючих людей, бо можуть і самі інфікуватися, і заразити інших. Як достукатися до таких людей?

Як вірусолог і епідеміолог хочу сказати: вірус є і він дуже непрогнозований щодо багатьох медично значимих характеристик, зокрема епідемічного потенціалу, вірулентності, стратегії вірусного геному тощо. У нас такого ще не було.

Кожна людина має право на своє бачення. Переконувати когось у тому, що коронавірус не вигадка, вважаю марною справою. Не хотілось би, аби ці люди переконалися в його існуванні у практичному варіанті. Буде дуже прикро, коли все закінчиться трагічно.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук