З королівської кам’яниці у Львові демонтували скульптури короля та лицарів

На фасаді Королівської кам’яниці (інша назва – палац Корнякта) на площі Ринок, 6 у Львові почали реставраційні роботи. Фахівці відчищають фасад, а з аттику 3 жовтня демонтували скульптури короля і лицарів. Їх відновлюватиме група польських і українських фахівців. У цьому будинку король Речі Посполитої Ян III Собеський підписав Вічний мир з Московським царством.

На аттику триповерхової кам’яниці XVI ст. стояли 7 ренесансних скульптур – короля і шістьох лицарів, а також дельфіни. Їх відновлюватимуть в лабораторних умовах на кераміко-скульптурній фабриці у Львові.

Вигляд аттику з лицарями (історичне фото з книжки Ірини Свєшнікової «Будинок Корнякта»)

«Мур і скульптури на аттику були в аварійному стані, вони могли у будь-який час впасти на голови перехожим. Це поки найбільший проєкт Інституту і тішимося, що нам вдалося його розпочати. Спільно з польськими і українськими фахівцями разом бережемо спільну спадщину», – розповіла ZAXID.NET спеціалістка програми охорони культурної спадщини Інституту Polonika Марта Кручинська.

Скульптури з даху будинку демонтували і доставили у майстерню (відео ZAXID.NET)

Кам’яницю збудували у XVI ст., хоча, як стверджують фахівці, в її нижній частині є залишки ще готичних елементів. Також є пізніші нашарування. Архітектор, який здійснює авторський нагляд у цьому проєкті, Остап Василина наголошує, що всі кам’яниці площі Ринок є ренесансні, але впродовж століть їх багато разів перебудовували, змінювали їхній вигляд, додавали стилістику пізніших періодів – бароко, класицизм.

«Ми верифікували ті елементи, які були зазначені в документації. Але окрім того, виявили ще багато нових, які нам вдалося відкрити. Наприклад, ми знайшли елементи з попередніх етапів оздоблення фасаду. Відкриваючи шари одні під одним, ми добралися до тих давніших, досі прихованих елементів – наприклад, карнизу, вікна. Це допоможе історикам архітектури докладніше з’ясувати, як змінювалася історія цього будинку і його декор», – пояснює представниця фірми Restauro Малгожата Добжинська-Мусєля.

Елемент давнішого вікна, знайдений під штукатуркою (фото ZAXID.NET)

Однією із знахідок є кутик давнішого вікна, яке було заштукатурене. Нові вікна мають круглу рустовану арку. Фахівцям доведеться приймати рішення, які з тих слідів залишити відкритими і експонувати.

«При таких нашаруваннях найскладніше – правильно прийняти рішення, до якого століття повернутися при реставрації. Але якщо, наприклад, вертаємося до XVI ст, то тоді доведеться розібрати пів будинку», – жартує Остап Василина.

Кам’яниця у 1911 році

Архітектор зазначив, що фахівці виявили сліди неякісної реставрації минулих століть, коли тодішні майстри покривали фасад оліфою, зараз її відчищають. Остаточний відтінок фасаду підберуть після відчищення кам’яних елементів: він має пасувати до них.

«Камінь має бути відкритим, гарно законсервованим. Тоді він мерехтить, переливається. Колір фасаду буде переливатися по рустах», – пояснює фахівець.

Фігури дельфінів вже розчищають у майстерні (фото Олексія Лозинського)

Нагадаємо, на відновлення фасаду палацу Корнякта (Королівської кам’яниці) XVI ст. на площі Ринок, 6 у Львові польський інститут Polonika виділив майже 30 млн грн. Реставрація триватиме до кінця 2025 року. Назва будинку пов’язана з її власниками. Кам’яницю збудували у XVI ст. для міського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Свою другу назву будинок отримав через те, що згодом його власником був король Речі Посполитої Ян III Собеський. У ній він 1686 року підписав мирний договір з Росією в присутності російського посланця Шеремєтьєва. За цим трактатом Гримултовського (Вічний мир) Річ Посполита та Московське царство фактично розділили між собою українські землі.

Табличка музею Muzeum Narodowe im. Jana III, який відкрили 1908 року (фото ZAXID.NET)

На початку XX століття у кам’яниці влаштували музей Яна III. Італійський дворик всередині облаштували після реконструкції будинку 1930-х років. Зараз у пам’ятці працює Львівський історичний музей.