Зі Львова до Риги: тестуємо маршрут
Суспільство

Зі Львова до Риги: тестуємо маршрут

Що треба побачити, де поїсти і які сувеніри купити туристу у Латвії

Олег Дорожовець, 15 лютого 2017 2659 1

Навіть складні економічні часи не повинні гасити наш потяг до мандрівок і пізнання нових країв. Просто треба більш продумано підходити до підбору маршрутів і не втрачати нагод, які підкидає доля. Скажімо, три або чотириденну подорож зі Львова до будь-якої з держав Балтії можна втиснути у 100-150 євро на особу - з перельотом, без розкошів, але й без жорсткої ощадності. Перевірено на собі. Як це зробити і задля чого варто збиратися в дорогу розповімо на прикладі Риги. Вільнюс і Таллінн будуть далі.

Чому Рига?

Серед трьох балтійських столиць Рига, напевне, найцікавіша. Бо найрізноманітніша. Вільнюс - місто барокове, яке багато в чому перегукується зі Львовом. Таллінн - класичне ганзейське місто-фортеця. У Ризі ж є всього потрохи. І цим вона хапає. Отже, ділимося свіжими враженнями, паролями, явками :) тощо...

Що можна встигнути за 3 дні:

Провідати мавра. Пам’ятка, до якої передусім варто поспішити у Ризі, - це Кам'яниця Чорноголових (Ratslaukums 7). Параднішої будівлі у всьому балтійському регіоні годі знайти. Хтось, можливо, засперечається. Але що можна протиставити цьому розкішному кораловому фасаду з ажурною сизою облямівкою? У стриманому балтійському антуражі Дім Чорноголових разом зі своїм ординарцем – Швабським будиночком (стоїть поруч, але трішки менший і трішки бідніший в оздобі) виглядають навіть злегка крикливо – як хіпстери на сільському весіллі. Але очей все одно не відведеш. До чого тут маври? А ви гляньте на вхідну браму, яку прикрашає постать святого Маврикія. Саме його взяла собі за покровителя впливова купецька тусівка середньовічної Риги. Згодом усіх членів цього братства стали називати Чорноголовими.

До великого дому зараз не потрапите – там реконструкція, а до Швабського зайти необхідно. Всередині - туристичний інфоцентр, де можна безкоштовно запастися стосом мап та корисних буклетів. Розташована навпроти міська ратуша у порівнянні з двома цими архітектурними жевжиками нічим здивувати вас уже не зможе. Хіба що мелодіями Раймонда Паулса, які виграє годинник на вежі.

Два красені: Швабський попереду, Чорноголових - позаду

Скубнути золотого півня. Півень - один із символів Риги. У дворику Домського собору (Herdera laukums, 6) нам вдалося відшукати оригінальний флюгер з надраєної кованої міді, який майже 400 років прикрашав шпиль храму. З 1985 року на його місці встановили копію, а старий півень став вагомим музейним експонатом. В буквальному сенсі також: в оригіналі когутик сягає розмірів дорослого страуса і важить понад 80 кіло. Проте доторкнутися до його позеленілого від часу хвоста дозволяється кожному. Вважається, це на щастя. Особливо зараз – у рік Вогняного Півня. Закінчивши з півнем, можна вийти на Домську площу і передати онлайн-привіт усім знайомим в Україні. Тут цілодобово працює «жива камера». Тож нехай вас побачать усі.

А якщо кортить продовжити полювання за ризькими півнями, то є ще один доволі популярний серед туристів птах. Цей красень увінчує пам'ятник бременським музикам, встановлений з тильного боку церкви святого Петра (Skārņu iela 19). Але щоб ухопити ризько-бременського півня за хвіст, треба бути неабияким стрибуном. Інакше, доведеться потерти свиняче рильце, до якого дотягнутися найлегше. Зрештою, кажуть, також на фарт.

У дворику Домського

Скуштувати ризького бальзаму. А ще кілька пляшчин придбати додому на подарунки. Продається цей трунок на кожному кроці в тарі від 0,04 до 0,75 мл. Крихітна пляшечка коштує приблизно 1,7 євро, найбільші - понад 10. Як і в багатьох схожих випадках, бальзам спочатку задумувався, як ліки, але знайшов себе, як алкоголь. Сам по собі він не тягне на божественний напій, а от як складова коктейлів - саме те. Латвійці люблять розбавляти його зі соком чорної смородини у пропорції 1:2 чи з місцевими фруктовими винами і тоді вживати підігрітим - узимку такий напій вставить будь-який глінтвейн.

Обираємо бальзам

Перейти через Даугаву. Перебравшись зі старого міста на протилежний берег, можна зробити найкрасивіші панорамні фото Риги з дамби й Вантового мосту (Vansu Tilts). Потім зануритися на кілька кварталів углиб між вулицями Nometnu і Kalnciema, щоб відшукати там замшілі, але й досі симпатичні дерев'яні садибки ХІХ століття, які мужньо не здаються перед наступом забудовників. Дочекатися вечора, коли вогні великого міста переливаються у тремтячій воді, і кинути 5 копійок у хвилю, щоб колись іще повернутися.

Це не захід, це світанок

Поблукати по гігантському Центральному ринку Риги (Nēģu iela 7, поряд з автовокзалом), де у першу світову війну містилися ангари для німецьких військових дирижаблів. У мирні часи неосяжні павільйони (понад 20 метрів заввишки) пристосували під мирні потреби. Зараз тут точиться жвава торгівля. Кожен із п’яти павільйонів має свою спеціалізацію. В овочево-фруктовому ми скрушно поспівчували бідним латишам. Вибір гірший, ніж на Стрийському базарі, не кажучи вже про Шувар. Кволі огірочки - 1,20 євро за кілограм, за добірні просять навіть 5 євро. Але в рибному павільйоні жаба заздрощів почала дусити нас самих. Половини тої риби ми досі не бачили не тільки вживу, а й навіть на картинках. Щоб заспокоїти жабу, довелося купити пуделочко червоної ікри та умнути її увечері ложками, запиваючи темним латвійським пивом.

Мовчать, як риба об лід

Відшукати ризьких сфінксів. Вони сидять за адресою Alberta iela,2a. Ця та кілька довколишніх вулиць є справжнім музеєм під відкритим небом для поціновувачів модерної архітектури. На зламі ХІХ і ХХ століть у ризі виник феномен, який отримав назву югендстиль. Творцем його вважається російський архітектор Михайло Ейзенштейн, чий син Сергій згодом прославився фільмом «Броненосець «Потьомкін». За легендою, ескізи сфінксів, накидані власне 10-річним Сергієм. Батько ж утілив цю картинку в камінь.

Югендстилеві взагалі притаманна слабкість до бестіарію: в декорі споруд можна відшукати засмученого дракона, що кусає себе за хвіст; дистрофічних леопардів, які з голоднечі накинулися на сонце; гонорових левів, котрі споглядають на все згори, штивно задерши хвости. А ще оголені жінки, тесані обличчя й вигадливої форми вікна… Витвори Ейзенштейна і його послідовників розкидані по всій Ризі, але епіцентр югендстилю знаходиться в трикутнику між вулицями Alberta, Elizabetes та Strelnieku. Повертаючись у старе місто по Kalpaka bulvāris повз Верманський парк, зверніть увагу на горилоподібного пришельця, що зазирає у вікна українського посольства, розташованого навпроти.

Югенд-сфінкс

Пропахнути «Дзінтарсом». Уперше довелося побувати в Ризі на початку 90-х років і з тієї поїздки врізалося в пам’ять, як величезні універмаги в місті зяяли разючою порожнечею, а стелажі заповнювали лише флакончики з духами «Дзінтарс». Як фігові листки. Як остання гордість Риги. Нині достаток у вітрини повернувся, а знамениті парфуми надалі тримають марку. Брендові крамнички зустрічаються на кожному кроці. Ціна – більш, ніж прийнятна: в межах 2-10 євро за жіночі духи. На вибір – до 30 позицій різних ароматів.

Запах з ХІХ віку. Фото: Dzintars.lv

Побачити, звідки випав пастор Шлаг. Рига і Львів – міста-побратими радянського кінематографу. У нас знімали Д’Артаньяна і Джельсоміно, у них – Шерлока Холмса і Штірліца. Якщо сюжет фільму вимагав європейського антуражу, кіношники з радістю вирушали сюди або туди. Наприклад, у Ризі на вулиці Jauniela 25/27 стоїть будинок, з вікна якого випав пастор Шлаг у «17 миттєвостях весни». Вазону у вікні, до речі, не було – отже, знову провал. По сусідству на цій же вулиці квартирувався у місіс Хадсон і Шерлок Холмс -Ліванов.

Тут жив пастор Шлаг

Утеплитися рукавичками. Рукавички – це один з кращих сувенірів, які можна привезти з Латвії. Навіть якщо це літо. А взимку – й поготів. У багатьох випадках латвійські рукавички – це витвір мистецтва, який послужить чимало років і завжди нагадуватиме про приємну ризьку подорож. На базарах рукавички коштують від 15 євро, у спеціалізованих магазинах – від 20 і далі. Мабуть, найбільший із них - Senā klēts на розі Ратушної площі (Rātslaukums, 1). Його фундаторка – Маріта Грасмане вже понад 50 років вивчає латвійські народні строї і про самі тільки рукавички видала кілька книжок. Тому й у крамниці у неї, наче в музеї. Багатство орнаментів та кольорів у в’язці зовсім контрастують із балтійською стриманістю. А прихована символіка візерунку викликає стійкі асоціації з українськими писанками.

Теплі орнаменти

Як і за скільки

Панорама ризьких вокзалів. Фото: meeting.lv

Дорога. Ми скористалися з небаченої щедрості «Міжнародних авіаліній України», які у грудні продавали квитки на прямі перельоти зі Львова до Вільнюса за смішними цінами. Найбільш щастючим вдалося злітати туди-назад менш як за 700 гривень. Щоправда, із січня МАУ ці польоти призупинила, але з кінця березня планує відновити. Наприклад, на дати 3-7 квітня на сайті компанії продаються квитки за 351 гривню в один бік. Тому не ловіть гав.

Далі – пересадка на автобус і чотри години в дорозі. Сполучення між Вільнюсом і Ригою – цілодобове. На лінії конкурують два перевізники - Ecolines і Lux Express. Ціни в обох паритетні. Від 10 євро за квиток в один бік. Купити квитки можна онлайн. Бувають акційні розпродажі, коли ціна падає до 5 євро, але таких небагато, відповідно і шансів, що вам випаде нагода піймати дешевий квиток на потрібні дату і час, обмаль. Але спробуйте.

З Вільнюського аеропорту до автостанції можна добратися маршрутками (від 1 євро за поїздку) або на міні-поїзді з одного вагону (70 центів). Таксі – від 4 євро в Uber до 10 євро у традиційних сервісів. Розклади руху – на сайті аеропорту (http://www.vilnius-airport.lt). Час у дорозі – 10-15 хвилин. Коли їдеш поїздом, навіть яблуко не встигаєш з’їсти.

У Ризі автобус підвозить під самісіньке старе місто. Перейшов вулицю – і ти вже там. Пересуватися по Ризі краще пішки. Практично все з туристичних must sеe міститься в центрі чи поблизу. Тож на транспорті напевне зекономите.

Їжа і дах

Затишна алхімія Black Magic. Фото: smartriga.lv

Номер у недорогому ризькому готелі – в центрі, зі сніданком, на двох, можна знайти в межах 30 євро/доба. Ось кілька варіантів: Konventa Seta, Antik, Mosaic, щось із мережі Rixwell – помоніторте на Букінгу. Ще дешевше хостели. З тих, що виглядають більш-менш цивілізовано і добре рекомендовані в інтернет-громаді - Red Nose, Dome Pearl, Amber Rooms.

Можемо поділитися й кількома місцями в Ризі, де готують сито, смачно і недорого. Насамперед, мережа Lido – латвійський аналог «Пузатої хати». Заклади розкидані по всьому місту: є на вокзалі, біля Домської площі, на вулиці Elizabetes (через парк від Національної опери). Порції великі, вибір широкий. Перше з другим легко вписуються у 5 євро. Інколи навіть з компотом/квасом/соком.

Бістро Pipars, що на Audeju iela, 15 (навпроти торгової галереї Centrs), відзначається скромнішим інтер’єром, але такою ж м’якою ціновою політикою. Перевага: заклад не настільки розкручений, як Lido, тому народу тут значно менше. Середній чек за обід – 3-5 євро на брата.

Pelmeni XL: Пельмені, які об’єднують, - свідчить його гасло. Ще один демократичний фаст-фуд у самому центрі (Kalķu 7), на основну страву в якому прозоро натякає назва. Мисочка зупи – 1,6 євро, мисочка пельменів – стільки ж. Останніх - приблизно 5-6 різновидів, в т. ч. овочеві й зі сиром. До них – джентльменський набір приправ: аджика, сметана, солені огірочки тощо.
Закладів більш високої кухні у місті теж не бракує. Найбільші осередки - вулиці Kalķu, Torna й по периметру Домської площі. Інша річ, що латвійська національна кулінарна традиція не сильно дружить з високою кухнею. Сірий горох зі шкварками чи картопляний салат з оселедцем – оригінальні, але не вишукані спеціалітети. Якщо це вас не зупиняє, як і вартість обіду не менше 20 євро з особи, можна відвідати автентичний заклад Taverna на Torna,4. Щоправда, тут є ще одна небезпека – нарватися на групу російських туристів, яких у Ризі вистачає, а місцеві гіди часто спроваджують їх саме в «Таверну». Не автентична, але теж оригінальна, значно спокійніша та затишніша атмосфера в ресторані Lidojosa varde (Летюча жаба) на Elizabetes,31а - у самому серці югендстилю. Та й ціни теж достатньо розумні: з першим-другим можна вкластися в15 євро, а з туристичним меню – і в 7,20. Завершити мандрівку приємно буде в кав’ярні Riga Black Magic (Kaļķu iela, 10), яка облаштована під стародавню алхімічну лабораторію. Тут подають напої та солодощі, до переважної більшості яких входить ризький бальзам з його характерною гірчинкою. Крім того, можна замовити сливи, вимочені в бальзамі, чи шоколадні трюфелі ручної роботи. Дуже миле місце, щоб ще раз пригадати, що встигли побачити в Ризі, і розпочати планувати нову мандрівку.

Риска під бюджетом

Практика показує, що 3-денну мандрівку до Риги можна втиснути зі скрипом навіть у 100-євровий бюджет на одного, якщо усе розумно спланувати. Натомість 150 євро вистачить із запасом. Розрахунок такий: переліт – 25 євро, проживання – 45 євро за 3 доби (ділимо вартість двомісного номера на двох), хостел дозволить урізати ці видатки до 25-30 євро, харчування – 30 євро за весь термін (враховуючи, що сніданок уже входить в готельну ціну), переїзд Вільнюс-Рига-Вільнюс ще 20 євро. 20-30 євро – на дрібні витрати. Разом набігає 100 по мінімуму, 150 по максимуму. Це, звісно, базовий кошторис. Усе решта залежить винятково від ваших запитів і розмірів гаманця.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук