Зручний теракт
IQ

Зручний теракт

Як Путін може стати монархом

Анатолій Рубльов, 4 квітня22842

3 квітня у петербурзькому метрополітені пролунав вибух. На перегоні між станціями у вагоні спрацював вибуховий пристрій, внаслідок чого загинули 14 осіб і ще півсотні отримали поранення. За наявними даними, теракт вчинив смертник, особу якого наразі встановлюють. На іншій станції метро виявили вибуховий пристрій потужністю до кілограма у тротиловому еквіваленті. На щастя, бомба не спрацювала, і її вдалося вчасно знешкодити. Як заявляють російські силовики, теракти могли мати сирійський, кавказький або український слід. Тимчасом у суспільстві розглядають і альтернативну версію, за якої вибух у метро – це провокація Кремля у відповідь на березневі антикорупційні мітинги. Хоч би якими були здогадки і гіпотези, Володимир Путін може подякувати невідомому смертнику: кращого старту для президентської кампанії годі було шукати.

Неконституційна монархія

До президентських виборів в Росії залишилося менше року, і перед Кремлем постало питання, як вберегти від перезавантаження путінську вертикаль. Проблема в тому, що потенціал демократичних механізмів уже вичерпаний – вже поточний третій термін Путіна має вельми сумнівну легітимність (навіть без урахування імовірних електоральних підтасовок та очевидного придушення опозиції). Подальший рух у цьому напрямі остаточно перетворить Путіна на чорну вівцю. Судячи з того, в якому становищі знаходиться Олександр Лукашенко, в сучасній Європі готові толерувати маніпуляторів і популістів, але не явних диктаторів. Продовження терміну президентських повноважень також не буде сприйняте Заходом. Шестирічне правління, введене у Росії у 2008-му, ще вписується в рамки європейського демократичного етикету, але вже відгонить азійською деспотією.

Зробити чергову рокировку «президент-прем’єр» Путін також не наважиться, побоюючись палацового перевороту. Кампанія з дискредитації Дмитра Мєдвєдєва яскраво свідчить, що Путін тепер бачить загрозу навіть у своїй безвольній маріонетці. Ну а варіант передачі влади Путіну тим більше не підходить – невдячний спадкоємець запросто може видати йому квиток до Гааги в обмін на покращення стосунків із Заходом. Здавалося б, становище Путіна безвихідне: або стати диктатором-вигнанцем, або втратити все. Але, схоже, заради самопорятунку Путін готовий остаточно порвати з демократією. І розрив з цивілізованим світом його аніскільки не лякає.

У російських ЗМІ циркулють інсайдерські дані, за якими Кремль хоче замінити майбутні вибори референдумом про довіру національному лідеру. Про це буцімто йшлося на закритій зустрічі очільника адміністрації президента Сергія Кірієнка з консультантами. Можливо, такі «зливи» організують для зондування громадської думки, але хід думок кремлівських політтехнологів цілком зрозумілий. Навіщо сушити собі голову, якщо замість складних маніпуляцій з європейськими нормами можна просто переключитись на азійські моделі, котрі безвідмовно працюють у Туркменії, Казахстані чи Узбекистані? Наприклад, Сапармурата Ніязова після референдуму у 1994-му проголосили президентом пожиттєво.

Вагомі аргументи

Світове співтовариство аж ніяк не вітатиме перетворення Путіна на самопроголошеного диктатора. Проте в Кремлі навряд чи аж так переймаються реакцією Заходу. Принаймні за збереження своєї влади Путін готовий розплатитися економічними втратами від нових санкцій, а можливо – навіть розпадом Російської Федерації. Тим більше, його влаштує північнокорейський сценарій, в якому він автоматично перетвориться на пожиттєвого правителя, котрому загрожує хіба що змова придворних. Але запускати такий сценарій без попередньої підготовки небезпечно. Наляканий українським Майданом, Путін приділяє величезну увагу протестним настроям у російському суспільстві, про що свідчить вкрай нервова реакція на березневі мітинги. І хоч який слабкий російський протестний рух, Кремль зробить все, аби мінімізувати всі можливі і неможливі ризики до 2018 року.

Момент для перетворення з президента на монарха не надто сприятливий. Погіршення економічного становища внаслідок санкцій підриває підтримку Путіна, а закручування гайок у політичній сфері радикалізує невдоволених. Придворна соціологія «малює» Путіну захмарні рейтинги, але це просто хороша міна, яку всі диктатори зберігають до самого кінця. Патріотичний ефект від кримської авантюри виявився скороминущим: холодильник, як завжди, сильніший за телевізор. Але за відсутності інших засобів суспільство можна легко заспокоїти зовнішньою загрозою: сучасна людина легко віддає свою свободу і добробут в обмін на безпеку. Так вчасно підірваний пояс шахіда перетворюється на рятувальне коло для Путіна.

Серія терактів, які супроводжували прихід Путіна до влади, породили масу теорій про те, що Росію підривало ФСБ. Хай там як, Путін майстерно скористався панічними настроями і подав себе в якості рятівника країни. Можливо, на повторення успіху Кремль розраховує і зараз. У такому випадку 2017 рік буде для росіян дуже страшним. Зовнішні та внутрішні вороги почнуть атакувати Росію, як за помахом чарівної палички, і що більше буде вибухів, то ріднішим для обивателя ставатиме ФСБ. І важливішою буде здатність Путіна «мочити в сортирі» ворогів, за що йому простяться і корупція, і згортання демократії. Ну а особливо впертих можна буде приборкати в рамках придушення терористичної загрози. Питання у тому, хто виконуватиме для Путіна брудну роботу: реальні ісламісти чи штатні фахівці. Втім, для їхніх майбутніх жертв це не матиме жодного значення.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини