Археологи виявили тисячолітні пам’ятки у зруйнованих війною історичних регіонах
Науковці обстежують стан пам’яток археології у визволених містах і селах
Українські вчені обстежують пам’ятки археології в історичних регіонах, які сильно постраждали від воєнних дій. Під час досліджень науковці натрапили на нові об’єкти, раніше невідомі історикам. Серед них – пам’ятка трипільської культури та тисячолітні артефакти давньоруських поселень. Роботу Моніторингової археологічної експедиції профінансував грант Німецького археологічного інституту (Берлін).
Інститут археології НАН України створив два загони для археологічної експедиції у двох областях – Київській і Чернігівській. Науковці наголошують, що раніше паспортизацію археологічної спадщини не було впорядковано, об’єкти недостатньо досліджені. А внаслідок воєнних дій сильно руйнується ландшафт історичних місць, що може завдати шкоди пам’яткам. Тому археологи виїжджають на місця, оглядають рівень пошкоджень об’єктів, фіксують результати досліджень. Пошкоджені снарядами і копанням окопів ділянки, багаті на археологічний матеріал, намагаються вберегти від недобросовісних «чорних копачів» і від подальшого руйнування. Варто відзначити, що військові ЗСУ відповідально ставляться до культурної спадщини і у випадку виявлення таких об’єктів повідомляють про них науковцям.
В Інституті археології розповіли, які пам’ятки вже вдалося дослідити на Київщині і навіть виявити нові.
На території Києва військові виявили раніше невідому пам’ятку археології. Андрій Оленич визначив її як поселення софіївського типу трипільської культури (третє тисячоліття до н.е.). Археологічні матеріали та польову документацію передали співробітникам Інституту археології.
«Бійці 241-ої окремої бригади Сил територіальної оборони України у Києві виявили раніше невідому пам’ятку археології, визначену археологом Андрієм Оленичем як поселення софіївського типу трипільської культури. Софіївська група – археологічна культура українського лісостепу мідної доби, яка входить до культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля, що існувала в останній чверті ІІІ тис. до н.е», – повідомляє моніторингова група.
У с. Віта-Поштова Фастівського району на запит військових археологи дослідили пам’ятку археології – городище давньоруської доби, збудоване наприкінці X ст. як опорний пункт у оборонній лінії «Змієвого валу» на північному березі річки Віти – найближчій лінії від Києва, яка захищала столицю Русі від кочовиків з півдня. До слова, нагадаємо, що у березні 2022 року командування Сухопутних військ ЗСУ повідомляло, що російська армія не змогла форсувати Змієві вали під Білогородкою, коли штурмувала Київщину. Давньоруські оборонні укріплення пригодилися і через тисячу років.
Вчені працювали у Віті-Поштовій в дуже швидкому темпі, однак вони уточнили влаштування оборонних споруд городища, дослідили п’ять об’єктів давньоруського часу та два об’єкти часів Другої світової війни, зібрали колекцію археологічного матеріалу.
«Важливими постають фіксація не лише матеріалу ранньозалізного часу середини I тис. до н. е. на зайнятому давньоруським укріпленим пунктом пагорбі, а й виділення горизонту, що передував створенню тут фортеці часів Київської Русі, до того ж – з матеріалами I тис., яких не було виділено під час попередніх робіт», – пише Інститут археології.
Археологічні дослідження у селі Віта-Поштова (фото Інституту археології)
У с. Бишів Фастівського району науковці дослідили городище XI-ХІІІ ст., а пізніше замчище ХVІ-ХVІІ ст. Неподалік від городища виявили та дослідили середньовічне поховання, яке, найімовірніше, є некрополем давньоруського поселення. Також давні поховання виявили під час оборонних земляних робіт у Києві бійці ТРО. Вони звернулись до археологів, які встановили, що це поховальний комплекс біля цвинтаря церкви Апостолів Петра і Павла на Куренівці, яка існує там з середини XVIII ст.
Під час розвідки археологічного об’єкту у с. Ніжиловичі Бучанського району зафіксована багатошарова пам’ятка з матеріалами доби пізнього бронзового – раннього залізного віку, епохи Київської Русі та козацьких часів.
Також науковці обстежили городища XI-ХІІІ ст. у Макарові та Мотижині Бучанського району і встановили, що археологічний шар городища у Макарові пошкоджено в результаті обстрілу градами.
У жовтні Моніторингова археологічна експедиція розпочала дослідження пам’яток Чернігівщини. Зафіксовані численні пошкодження поховальних комплексів курганного могильника в урочищі Болдина Гора, виявлено руйнації культурних нашарувань на міському дитинці.
Фіксація пошкодження поховальних комплексів курганного могильника в урочищі Болдина Гора у Чернігові (фото Інституту археології)
«В результаті робіт МАЕ навесні-восени 2022 року отримані важливі матеріали щодо життя і господарської діяльності давнього населення України у різні культурно-хронологічні епохи, специфіки його матеріальної та духовної культури. Тим не менше, головним підсумком слід вважати досвід організації взаємодії зі структурами ЗСУ та місцевою владою, що дуже важливо в умовах особливої вразливості археологічного надбання у пов’язаних з війною ситуаціях, а також опрацювання науково-методичної бази досліджень», – підсумовує Інститут археології НАН України.
Дослідження пам’яток триватимуть далі. Вчені сподіваються на нові сенсаційні результати.