Білоруська місія Вагнера

Після незавершеного путчу «Вагнера» багато хто поспішив списати з рахунків цю приватну російську військово-терористичну компанію та пророкував, що «музиканти» вже зіграли свій останній великий концерт. Однак нещодавні події змушують поставити під сумнів таку гіпотезу. Схоже, «Вагнер» ще може взяти участь у нових злочинних авантюрах. І, ймовірно, вже отримав від Кремля благословення на їх проведення.

Коли путч «вагнерівців» завершився так само раптово, як і почався, припускалося, що Путін зробить усе, аби розформувати бунтівну приватну армію та покарати всіх її керманичів. Деякі кроки в цьому напрямку російський диктатор дійсно зробив. У «Вагнера» забрали частину важкої техніки та озброєння. Ходили чутки і про кримінальні переслідування окремих її членів. Але до кінця справа ліквідації приватної армії доведена не була. Головних керівників приватної військової компанії Євгєнія Прігожина та Дмітрія Уткіна так і не заарештували. Мало того, після 24 червня Прігожин вільно пересувався Росією і навіть залюбки сфотографувався з учасниками саміту «Росія-Африка», який наприкінці липня відбувся в Санкт-Петербурзі. Щодо його підлеглих, то тисячі «музикантів» отримали можливість вільно переміститися на територію Білорусі і багато хто вже перебуває там. Напевно, їх кількість ще буде зростати. Але білоруська місія «Вагнера» поки що не зовсім зрозуміла. Та деякі її ймовірні перспективи уже вимальовуються.

Президент Білорусі Алєксандр Лукашенко, який зіграв роль посередника в переговорах між Прігожиним і Кремлем, висловлював різні думки про те, що «Вагнер» буде робити в його країні. Спочатку білоруський диктатор заявляв, що «вагнерівці» тренуватимуть білоруську армію. Проте наприкінці липня його риторика змінилася. Тепер Лукашенко публічно нарікає на те, що «вагнерівці» рвуться до західних кордонів. Нібито хочуть поквитатися з Польщею. І стримувати їх стає все важче. Такі тези не озвучуються просто так. Очевидно, що Лукашенко кидає пробні камені, спостерігаючи за реакцією. Це можуть бути і пусті погрози. Але за ними також може стояти і щось більше. Сумнівно, що «вагнерівці» прибули в Білорусь, щоб просто жити в таборі і займатися просвітницькою діяльністю. А що як у них є інша таємна гібридна місія? Західні сусіди Білорусі вже починають тривожитися з цього приводу.

29 липня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що володіє інформацією про переміщення групи з понад сотні найманців «Вагнера» в бік Сувальського коридору. Це територія Литви і Польщі, яка відокремлює Калінінградську область РФ від Білорусі.

«У нас є інформація, що понад 100 найманців групи Вагнера рушили в бік Сувальського перешийка біля Гродно в Білорусі. Це крок до подальшої гібридної атаки на польську територію», – переконаний польський прем'єр.

За припущенням Моравецького, «вагнерівці» спочатку спробують замаскуватися під білоруських прикордонників, а потім допомагатимуть нелегальним мігрантам проникати в Польщу. Імовірно, що й самі вони проявлять бажання перетнути кордони країн НАТО. Якщо це їм таки вдасться, ці професійні вбивці-головорізи можуть створити певні проблеми.

Віцемаршалок Сенату Польщі Міхал Камінський 30 липня висловився більш чітко. Польський посадовець визнав, що провокації з боку «вагнерівців» можливі. І назвав це варіантом тестування НАТО на міцність.

«Ніхто в Польщі не виключає, щоб з метою, так би мовити, тестування НАТО, тестування солідарності Альянсу з Польщею, зі Східною Європою, вони (“вагнерівці”) можуть спробувати зайти на польські терени. Швидше за все це буде начебто терористична операція ПВК “Вагнер”, ніж повномасштабне вторгнення, як у випадку з Україною», – зазначив Камінський. З іншого боку, він запевнив, що польська сторона готова до різного розвитку подій і російських найманців зустрінуть належним чином, щоб відправити назад їхні домовини.

Гібридна тактика – улюблений прийом Путіна. І «Вагнер» якраз чудово підходить для реалізації гібридних місій. З одного боку, Кремль не хоче прямого військового зіткнення з країнами НАТО. З іншого, – у Москві також бачать надмірну обережність блоку і політичних лідерів Заходу. Виглядає так, що Захід віддав ініціативу і просто реагує на виклики. Але сам остерігається створювати нові виклики для Росії і нав’язувати правила гри. Невизначені результати Вільнюського саміту щодо перспектив членства України в Альянсі загалом досить позитивно були сприйняті в Москві. Через деякий час Кремль оголосив про свій вихід із зернової угоди та почав завдавати ударів по українській портовій інфраструктурі. Пропозиція України до держав НАТО супроводжувати кораблі із зерном у міжнародних територіальних водах не знайшла підтримки і розуміння. У Вашингтоні традиційно заговорили про ризики неприпустимої ескалації. І цим лише підбадьорили Кремль.

Створення напруги на кордоні Польщі та Литви – не нова тактика Москви. Але зараз вона може отримати творче продовження. І допоможуть у цьому «вагнерівці». Перед вторгненням в Україну режим Лукашенка люб’язно надав російським агресорам свою територію для нападу на нашу країну з півночі. Зараз він може повторити таку ж авантюру, надавши «вагнерівцям» простір для вчинення провокацій, але вже в західному напрямку.

На перший погляд, шанси на те, що приватна військова компанія зможе прорвати кордон країн НАТО і захопити територію суверенних держав, незначні. Та будь-які дії військового характеру на кордоні Польщі чи Литви вже є великим викликом. І обрати оптимальний варіант реагування буде непросто.

Припустимо, «вагнерівці» з території Білорусі почали обстріли прикордонних районів країн НАТО. Як мають реагувати на це у Варшаві чи Вільнюсі? Завдати удару у відповідь по позиціям «Вагнера», які розташовані на території Білорусі? Тоді в Москві і Мінську відразу зарепетують про збройну агресію. А частина західних еліт як вогню боїться будь-якої ескалації. Якщо ж у Варшаві звинуватять Лукашенка у збройних провокаціях, то можуть отримати передбачувану відповідь: білоруська армія не бере жодної участі у збройних сутичках. Мовляв, це все приватна військова компанія. Вона не контролюється державою. От з нею і вирішуйте питання. Аналогічну відповідь дасть Кремль. Але попередить: військові удари по Білорусі вважатимуть актом прямої агресії. Чи наважиться в такому разі Польща самостійно завдати удари по території Білорусі? І що на це скажуть в обережній адміністрації Джо Байдена?

Також незрозуміло, чи спричинить військова інтервенція «Вагнера» в Сувальському коридорі активацію п’ятої статті НАТО. Згідно з цією статтею у разі, якщо будь-яка з держав-членів Альянсу стає жертвою збройного нападу, усі інші без винятку члени Альянсу вважатимуть цей акт насильства збройним нападам на них усіх і вживуть усіх заходів, які вважатимуть за доцільне, щоб допомогти члену Альянсу, який зазнав нападу. Та приватна військова компанія – це не держава. Чи можна буде трактувати гібридні військові дії «вагнерівців» достатньою підставою для застосування п’ятої статті НАТО? Очевидно, що з цього приводу виникне багато дискусій і суперечок. А саме це й потрібно Кремлю. Крім того, це чудовий спосіб випробувати Альянс на міць і згуртованість, не надто ризикуючи прямим військовим протистоянням.

Якщо в Москві наважаться використати «вагнерівців» як інструмент для гібридної війни і провокацій, виникне нове джерело напруги в Європі. Більше точок протистояння і менша увага до України – те, що потрібно російському диктатору. Путіна спокушає невизначеність, слабкість і нерішучість. А «Вагнер» – це той підрозділ вбивць-головорізів, який не шкода задіяти для вчинення найбрудніших провокацій. Можливо, скоро ми дізнаємось справжню мету перебування «вагнерівців» у Білорусі.