Навіщо розмальовують яйця та які є різновиди писанок

У Страсний тиждень всі готуються до Великодня. Однією з традицій є розписування писанок. Окрім традиційного воску та писачка, існує набагато більше технік оздоблень пасхальних яєць. ZAXID.NET розповідає про їхні різновиди, а також про те, чому розмальовували саме яйця.

Чому розмальовували саме яйце?

Яйце як зародок життя багато культур вважали першоосновою творення. Згідно з древніми легендами, світ виник з велетенського яйця, що плаває у морській безодні. У Стародавньому Єгипті та Персії відомий міф про «космічне яйце», з якого утворився весь світ: верхня половина – небо, нижня – земля, а із вмісту яйця виникли небесні тіла, гори, ріки та все живе. Воно є джерелом життя та добробуту. У Давньому Римі був звичай урочисту трапезу починати з яйця – символу започаткування життя. Вислів «Аb ovo» (від яйця) означав «Спочатку».

«У слов’янських народів також існують міфологічні твердження про виникнення всесвіту із яйця: лупа – це небо, плівка – хмари, білок – вода, а жовток – земля. Ще на ранніх стадіях розвитку людства людину дивував феномен яйця: породження живою матерією видимо неживої і постання із видимо неживої матерії живого організму», – пояснює Тамара Дуда з Музею народної архітектури та побуту у Львові.

Яйце як символ зародження Всесвіту (малюнок з Вікіпедії)

На думку сучасних дослідників, символіка великодніх писанок підтверджує зв’язок яйця із магією родючості. Саме яйце є уособленням життя, що зароджується; а рослинні та геометричні узори символізують родючість рослин. Етнографи зазначають, що яйце, а відповідно і писанка, досить тісно пов’язані з культом предків.

Вважалось, що яйце, освячене на Великдень, мало особливу магічну силу і відігравало функцію оберега. Деякі господарі освяченим яйцем торкалися голови худоби, «щоб плодилось і родилось». Шкаралупу свячених яєць кидали в грядку, щоб не заводилися шкідники. Писанки клали за ікони, щоб оберігати обійстя від нещастя. Люди закопували шкаралупу яєць біля дому, розкидали на полі під час оранки або сівби, клали на щастя у фундамент нової хати.

Водночас у народних повір’ях яйце часто пов’язують із зображенням нечистої сили. Пригадаймо Кощія Безсмертного з українських казок, смерть і життя якого захована в яйці. У Карпатах та на Львівщині з яйцем пов’язують зародження нечистої сили. Тому його треба освятити, щоб прогнати її (тут згадуємо такі ж легенди про вербу, в якій живе нечистий).

А щоб захисна дія яйця проявлялась сильніше, люди почали розмальовувати шкаралупу різноманітними символами. За технікою виготовлення великодні яйця можна поділити на дві групи: виготовлені за допомогою воску (писанки) та без нього. Про писанки ми писали тут, а тепер детальніше зупинимося на інших техніках оздоблювання яєць.

Крашанки

Крашанки з’явилися набагато пізніше від писанок. Сайт «Рідна країна» пише, що в християнських країнах пасхальні яйця довго не фарбували, бо білий колір шкаралупи символізував чистоту й довершеність.

«Звичай фарбувати крашанки, за християнськими віруваннями, походить від Марії Магдалини, яка повідомила римському імператору Тиберію про воскресіння Ісуса і дала йому в подарунок яйце. «Я повірю тобі, коли це яйце почервоніє», – сказав імператор. І просто на очах воно стало кольору крові, пролитої Ісусом на хресті. Вважається, що тоді народився звичай фарбувати яйця у червоний колір», – зазначає «Рідна країна».

Крашанки, на відміну від писанок, варять і не викорстовують віск (фото Ріхаbаy)

На початку ХІХ ст. виготовляли крашанки «в кірку» (червоні), «в бразолію» (темно-сині зі специфічним відблиском) і «в жовтило» (жовті). Однокольорові великодні яйця часто називали «галунками» (через додавання для закріплення фарби спеціальної речовини – галуну) або мальованками, сливками, галками, пише сайт Етнографія.

На крашанки яйця варять і одночасно фарбують природними барвниками. Чим довше воно настоюється у фарбі, тим насиченіший колір.

Крашанка «під мармур». На вимите яйце хаотично накладають шматочки сухих фарб різних кольорів або різнокольорового паперу чи тканин. Після цього його загортають у ганчірку, обв’язують ниткою та відварюють у киплячій воді. Таке оздоблення яєць було особливо популярним у кінці ХІХ ст., коли в продажу з’явився спеціальний мармуровий папір для фарбування яєць.

Крашанки з відбитками листочків і «під мармур»

Трав’янки. До яйця прикладають листя рослин, обмотують ганчіркою, обв’язують ниткою і відварюють у лушпинні цибулі або вже зварене яйце опускають у фарбу. Після цього ганчірку і листочок знімають, а на яйці залишається його відбиток.

Крапанки

Крапанки розмальовані різнокольоровими крапочками. За легендою, це зерно, що має прорости, а іншою версією – це сльози Божої Матері.

Щоб яйця вийшли в цяточку, потрібно намочити їх і обваляти в крупі (пшоно, рис тощо), а потім кожне щільно перев’язати марлею (або шматком капронової панчохи) і варити звичайним способом з цибульною лушпинням.

Крапанки (фото «Український інтерес»)

В іншому випадку крапочки робили воском. Вони були різного розміру, а тоді почергово занурювали яйця у фарбу (від світлої до темної). Після цього віск знімають, а з різнобарвних цяток на коричневому, чорному або синьому тлі утворюється специфічний мерехтливий ефект. Візерунки крапок можуть бути впорядкованими або хаотичними.

Дряпанки, мотанки та інші

Існують також дряпанки – пофарбовані у темний колір яйця, на яких видряпують малюнок. На зафарбованій поверхні яйця голкою, шпилькою чи цвяхом вишкрябують ажурний геометричний орнамент. У різних регіонах їх ще називали скрябанками, різьбянками, скробанками і рисованками.

Дряпанки (фото з сайту «Етнохата»)

Мальованки виготовляти в кінці ХІХ – початку ХХ ст. у містечках та приміських селах. Яйця розписували пензликом олійними, восковими, клейовими або акварельними фарбами. Іноді використовували золотисту й сріблясту фарби. Мальованки, на відміну, від всіх інших писанок, робили зазвичай чоловіки. На таких великодніх яйцях здебільшого зображали квіти.

Мальованка

Травлені кислотою. На пофарбованому в певний колір яйці кислотою витравлювали орнамент. Як пише «Етнографія», на початку ХХ ст. у с. Зеленинці Надвірнянського повіту дівчата кидали яйця в теплу червону фарбу і так виходили «галунки», далі їх клали в купину мурах, які обробляли яйце своєю кислотою, малюючи всякі «стежечки і кривульки».

Щоб зробити яйце-мотанку, яйце обмотують різнокольоровими нитками і приклеюють.

Яйця-мотанки (фото з блогу Things of beauty)

Як малювати яйця природними барвниками

Щоб яйце не трісло в киплячій воді, у неї потрібно додати столову ложку солі, пише «Рідна країна». Щоб фарба лягла рівно, а колір був інтенсивним, поверхню яєць потрібно знежирити – вимити з милом або обтерти спиртом чи оцтом.

Яйце легенько опустити в теплий, але не киплячий настій, довести до кипіння, варити 10 хвилин, вийняти і дати охолонути. Потім викласти на рушник, щоб вони обсохли.

Колір буде більш яскравим, якщо яйця залишити в барвнику на ніч та помістити в холодильник. Для блиску після фарбування можна змазати їх рослинною олією, а потім відполірувати м’якою тканиною.

Також можна опустити яйця у воду з додаванням 1 чайної ложки оцту і кип’ятити 15 хвилин з природним барвником.