Чиє «Обличчя війни»?

«Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду».

В’ячеслав Чорновіл

Цієї п’ятниці, 1 листопада 2024 р., о 14:00 у дзеркальному залі Львівського оперного театру імені Соломії Крушельницької нагороджуватимуть переможців обласної премії в галузі культури. Нагороду імені В’ячеслава Чорновола вручать і в номінації «журналістика та публіцистика». За фільм «Обличчя війни» премію отримає невідомий для мене чоловік – 62-річний Іван Іванович Рибак. За 30 років моєї журналістської роботи та 20 років викладацької діяльності ані серед моїх колег, ані серед випускників факультету журналістики – я такого прізвища не чула. З медіа довідалася, що переможець у номінації «журналістика і публіцистика» – колишній міліціонер.

Мабуть, нагородження відбуватиметься, як звично, у стилі таких подій. Переможця покличуть на сцену, йому потиснуть руку, вручать премію. Присутні у залі, наймовірніше, аплодуватимуть, а потім може ще хтось привітає його в кулуарах. І, очевидно, ніхто не згадає справжніх авторів фільму «Обличчя війни» – Діану Мосору (авторку ідеї та сценарію) та Вадима Пшесмецького (оператора та фахівця з монтажу).

Діана – випускниця кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету імені Івана Франка, яку я очолюю. Відзнятий документальний фільм як творчий проєкт студентка презентувала під час захисту магістерської роботи і отримала найвищий бал.

Покази фільму відбулися у «Будинку офіцерів» і у «Будинку воїна», де Діана та Вадим презентували його як автори. Про презентації фільму писали львівські ЗМІ, фільм розміщений на платформі YouTube, на перших секундах у титрах зазначено авторку сценарію та оператора-монтажера проєкту.

Довідавшись, що їхній фільм визнали переможцем обласної премії, а їх немає серед авторів, Діана та Вадим одразу ж звернулися до голови журі Івана Собка, голови ЛОВА Максима Козицького, в.о. голови обласної ради Юрія Холода. У своїх зверненнях Діана Мосора та Вадим Пшесмецький пропонували зазначити їхні прізвища як авторів фільму, що став переможцем.

Від себе листа написав і герой фільму – Роман Дзівінський, доброволець, волонтер, військовий журналіст, який втратив на війні кисть лівої та кілька пальців правої руки. У листі-зверненні боєць пише: «Це велике приниження автора й оператора, а також неповага до нас – героїв фільму, військовослужбовців… Прошу переглянути рішення й довести справедливість, адже саме за неї я боровся на полі бою з ворогом і продовжую сьогодні це робити. Виборювати краще майбутнє для молоді, будувати совісну країну. Я вважаю, що переможцем є уся творча команда, а не лише пан Рибак».

Мабуть, і автори фільму, і боєць Роман отримають відповіді на свої листи-звернення, але вже після нагородження Івана Івановича Рибака. Хоча депутатська комісія з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради запропонувала обраному переможцю відмовитись від премії.

Складно мені уявити, про що буде говорити колишній міліціонер на сцені, отримуючи обласну премію імені В’ячеслава Чорновола у номінації «журналістика та публіцистика» – за фільм «Обличчя війни», сценарію до якого він не писав і якого він не знімав!

Парасковія Дворянин, завідувачка кафедри радіомовлення і телебачення ЛНУ ім. І. Франка, доцентка, заслужений журналіст України