ДБР завершило слідство щодо втручання екс-голови КСУ у систему Казначейства
На вимогу Олександра Тупицького, головна бухгалтерка суд здійснила 207 несанкціонованих втручань у роботу системи
Державне бюро розслідувань завершило розслідування у справі щодо втручання у систему «Клієнт Казнайчества - Казначейство» стосовно колишнього голови Конституційного суду Олександра Тупицького, якого Верховний Суд поновив на посаді.
«Указом президента від 29 грудня минулого року Тупицького було відсторонено від посади, і він, ознайомившись із цим рішенням, вирішив самовільно присвоїти владні повноваження і продовжити керувати Конституційним Судом України. Для цього колишній голова Суду дав керівнику Бухгалтерської служби КСУ – головному бухгалтеру незаконну вказівку щодо використання його особистого ключа з кваліфікованим електронним підписом для несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи «Клієнт Казначейства – Казначейство» з метою підписання бухгалтерських документів в електронній формі від його імені, також він передав їй захищений носій із власним електронним підписом», — йдеться у повідомленні прес-служби ДБР.
У відомстві уточнили, що у період з 29 грудня минулого року до 9 лютого 2021 року головна бухгалтерка КС здійснила 207 несанкціонованих втручань у роботу автоматизованої системи та підписала із використанням електронного цифрового підпису відстороненого на той час від посади голови КСУ бухгалтерські документи.
«Крім іншого, для створення враження у співробітників суду щодо продовження виконання ним обов’язків голови КСУ незаконно були підписані електронні платіжні доручення на виплату винагороди судді, заробітної плати співробітникам Секретаріату КСУ разом із преміями, грошовими та матеріальними допомогами, надбавками за інтенсивність праці та іншими виплатами», — поінформували у ДБР.
Дії Тупицького та головної бухгалтерки КСУ кваліфікуються за статтями про «підбурення та пособництво» (ст. 27 Кримінального кодексу України) та «несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи за попередньою змовою групою осіб, що призвело до підробки інформації» (ч. 2 ст. 361 ККУ). Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.
На сьогодні Державна казначейська служба України заблокувала електронний підпис Тупицького на підставі листа ДБР.
Наразі відбувається стадія ознайомлення підозрюваних з матеріалами справи, після чого вона буде передана до суду. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснює Офіс генпрокурора, оперативний супровід – ДБР.
Нагадаємо, 16 липня в Офісі генпрокурора Тупицькому вручили повідомлення про підозру у кримінальному провадженні за незаконне втручання в автоматизовану систему «Клієнт казначейства - Казначейство» після його відсторонення з посади судді КСУ указом президента наприкінці грудня минулого року.