Депутати Львівської облради відмовилися об'єднувати територіальні громади області

Депутати Львівської обласної ради сьогодні, 2 червня, під час пленарного засідання ради відмовились приймати "Перспективний план об'єднання територіальних громад Львівщини", що передбачає значне укрупнення місцевих рад області.

На сесійному засіданні ЛОР розроблений управлінцями ЛОДА план територіальної реформи на Львівщині прийняли за основу та відправили на доопрацювання. За відповідне рішення проголосували 78 обранців. 

Розроблений на виконання закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та постанови Кабміну від 8 квітня 2015 року про затвердження "Методики формування спроможних територіальних громад", перспективний план передбачає значне укрупнення місцевих рад на Львівщині. 

Зокрема, у ЛОДА запланували, що після територіальної реформи замість 710 чинних станом на сьогодні місцевих рад, в області буде створено 139 об'єднаних громад. 

Під час обговорення Плану у сесійній залі в.о. першого заступника голови ЛОДА Ростислав Замлинський зауважив, що після втілення територіальної реформи, об'єднані громади отримають понад 3 млрд грн надходжень до своїх бюджетів та право розпоряджатись великими площами земельних ресурсів, що знаходяться за межами населених пунктів.
 
За його словами, реформа назріла давно, альтернативи їй наразі немає, адже за нинішнього стану справ не уникнути вимирання цілих сіл на території області, а про розвиток громад мова навіть не йде. 

"На території Львівщини є найбільша кількість населених пунктів в Україні - 1928. Починаючи з 1991 року активно скорочувалась кількість населення у селах області, а кількість місцевих рад за цей час зросла на 150 одиниць. 90% всіх місцевих рад сьогодні дотаційні, вони ледь здатні утримувати себе, про який-небудь розвиток мова взагалі не йде", - пояснив чиновник. 
 
Замлинський повідомив, що згідно з перспективним планом об'єднання громад, над яким управлінці разом із представниками місцевих громад Львівщини працювали кілька місяців, центром нової громади має стати адміністративно-територіальна одиниця, яка є достатньо спроможною забезпечувати необхідними соціальними послугами відповідну кількість населення та має розміщуватись не більше, аніж на 20-кілометровій віддалі від громад, що ввійдуть в об'єднання. 

"Мовиться про адмінпослуги, за якими людям не треба буде їздити по 48 км до райцентру, мова про достойні дитячі садочки, медичні заклади, навчальні заклади і так далі. Це все має бути на значно вищому рівні, аніж є зараз, і доступ до цього має бути значно простішим для людей", - наголосив Замлинський.
 
Згідно з проектом перспективного плану, найбільше громад планували віднести до Дрогобицького (52 місцеві ради сьогодні) та Яворівського (37 місцевих рад сьогодні) районів - це 14 і 13 громад відповідно; найменше громад планують об'єднати у Буському (27 місцевих рад сьогодні) та Жидачівському (33 місцеві ради сьогодні) районах - по 3 громади. 

Окрім того, за словами Замлинського, за попередніми розрахунками, після втілення реформи громади отримають значне збільшення фінансового ресурсу за рахунок розширення податкової бази у вигляді земельних ресурсів, що були досі поза межами населених пунктів. Зокрема, після реформи громади додатково розпоряджатимуться понад 193 тис. га земель. 

"Фінансова спроможність об'єднаних громад передбачає додаткові податкові надходження до кожної з громад та пряме бюджетне фінансування. Зокрема, до ресурсної бази нових громад будуть віднесені такі види оподаткування: 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт). Громади матимуть можливість залучати інвестиції напряму, брати участь у національних програмах розвитку та міжнародних програмах", - повідомив чиновник.
 
За словами Ростислава Замлинського, чисельність адмінапаратів на місцях після реформи буде скорочено тільки на майже 1 тис. осіб: зі 7 тис. чиновників на сьогодні - до 6 тис. управлінців після втілення реформи. 

Більшість депутатів у сесійній залі сприйняли критично проект плану територіальної реформи та закликали чиновників доопрацювати його за активної участі представників територіальних громад. 

Зокрема, депутат Ганна Костюк заявила, що представлений управлінцями перспективний план не передбачає пропорційного укрупнення районів. 

"Деякі райони з приблизно однаковою кількістю адміністративних одиниць та однаковими за площею територіями, непропорційно укрупнили - території за площею одинакові, а кількість громад чомусь різниться майже удвічі", - пояснила депутат.

Також, за її словами, представники територіальних громад не були залучені до обговорення плану реформи, і більшість із них не розуміють про що мова. 

Депутат облради Йосиф Ситник закликав колег-депутатів в цілому не приймати плану територіальної реформи, бо вона "підгинає" народ і змушує людей до вступу у  "нові колгоспи" радянськими методами. 

У відповідь на депутатське обговорення, голова ЛОДА Олег Синютка запропонував депутатському корпусу прийняти план реформи за основу та внести відповідні зміни після детального доопрацювання на одній із наступних сесій. 

"Пропонується скерувати перспективний план об'єднання територіальних громад Львівщини на доопрацювання. Звернутись до міських, селищних та сільських рад з проханням провести громадські слухання щодо територіальної реформи у запропонованому планом форматі та надати протоколи таких слухань не пізніше 12 червня 2015 року на розгляд ЛОР та ЛОДА. Після опрацювання депутатським корпусом та адміністрацією винести перспективний план об'єднання громад на розгляд на наступній сесії ЛОР", - заявив Синютка. 

Згідно з процедурою, зазначив голова ЛОДА, після прийняття перспективного плану об'єднання громад на сесії облради, проект його буде направлено на затвердження Кабміну. Після затвердження плану Кабміном розпочнеться робота над добровільним об'єднанням громад. У рамках реалізації реформи на Львівщині з державного бюджету планують виділити ще до кінця 2015 року 141 млн грн та 200 млн грн на наступний рік.