Грузія – політичний сезон у розпалі
IQ

Грузія – політичний сезон у розпалі

Урядова партія проштовхує конституційну реформу

Войцех Войтасевич, 13 липня5820

Грузинська політика зараз перебуває у підвішеному стані, що важко не відчути. Цей стан може перетворитися на поважну політичну кризу. Владний табір намагається дати собі раду з проблемою реформи Конституції, викраденням азербайджанського опозиційного журналіста й арештом непокірних реперів, а також майбутнім виборчим тестом під час виборів органів місцевого самоврядування.

Після місячного періоду консультацій з громадськістю парламент почав роботу над внесенням змін до Конституції. Реформа Основного закону породжує низку суперечок, спротив президента, опозиції та грузинських неурядових організацій. Свою думку (у багатьох пунктах критичну) щодо змін Конституції видала Венеціанська комісія Ради Європи. Окрім того, правляча партія має відбивати атаки щодо порушення прав людини. Серйозні проблеми також очікують «Грузинську мрію – демократичну Грузію» («ГМ-ДГ») у столичному Тбілісі під час боротьби за крісло мера. Колишній міський голова не боротиметься за переобрання через невтішні результати своєї праці.

Конституційна битва

Після чотиримісячної роботи конституційної комісії та щомісячних консультацій з громадськістю щодо проекту поправок до Конституції парламент розпочав формальну процедуру зміни Основного закону. Процедура проводилася поспіхом, щоб третє читання проекту відбулося на початку осені. Єдиним чинником, який уповільнював роботу грузинського законодавчого органу влади, було очікування на юридичний висновок щодо проекту від консультативного органу Ради Європи – Венеціанської комісії, який було отримано в другій половині червня. Поправка передбачає непрямі президентські вибори, ліквідацію консультативного органу при президентові – Ради національної безпеки, пропорційну виборчу систему з п’ятивідсотковим виборчим бар’єром і заборону створювати виборчі блоки («втрачені голоси», які падають на партії, що не входять до парламенту, автоматично переходитимуть на групу переможців), визначення шлюбу як союзу чоловіка і жінки, заборону на купівлю сільськогосподарської землі іноземцями, подовження терміну повноважень Народного захисника Грузії (омбудсмена – ZAXID.NET) від п'яти до шести років, а також викреслення пункту про те, що будь-яке збільшення податків може відбуватися тільки шляхом всенародного референдуму.

Венеціанська комісія загалом позитивно оцінила запропоновані поправки, підкресливши, що вони завершують трансформацію політичної системи Грузії з президентської на парламентську, розпочату реформами 2010 року. Тим не менш, вона вказала на низку помилок авторів змін, які узгоджуються зі закидами президента Георгія Маргвелашвілі та опозиції. Президент виступає рішуче проти скасування прямих виборів глави держави, ліквідації Ради національної безпеки, запису щодо шлюбів, а також деяких елементів виборчого закону (за винятком пропорційного характеру). Спікер грузинського парламенту і колишній голова конституційної комісії Іраклій Кобахідзе закликав президента до дискусії на тему поправок до Конституції. Маргвелашвілі позитивно відреагував на цю пропозицію, але підкреслив, що в дискусії повинні також брати участь лідери основних політичних партій та представники неурядових організацій. У другій половині червня парламент одноголосно (за бойкоту опозиційних депутатів) схвалив поправки до Конституції в першому і другому читаннях. Кілька днів тому президент відмовився скликати позачергову сесію парламенту за пропозицією його голови, аби схвалити реформу Конституції в другому читанні до літніх канікул (відповідно до законодавства, через 48 годин після відмови президента парламент збирається автоматично). Він звернувся до депутатів, щоб вони знову переглянули запропонований проект і випрацювали з усіма політичними силами компроміс, щоб Основний закон міг функціонувати протягом наступних двадцяти-тридцяти років. Натомість лідер партії «Європейська Грузія» Давид Бакрадзе заявив, що його партія подала уряду понад 150 тисяч підписів громадян з вимогою організації референдуму щодо способу обрання глави держави і нової виборчої системи. Про ймовірний плебісцит вирішуватиме голова уряду, а його результати не матимуть обов'язкового характеру.

Нещодавно стало відомо про ще один запит щодо проведення референдуму. Патріарх Грузії Ілія II знову висловився за ідею відновлення монархії в країні, підкресливши її переваги. Один із лідерів правлячої партії не відкидає підтримки цієї ідеї. Проте сама ідея видається курйозною, а її підтримку загалом можна трактувати хіба що як жест поваги до авторитетного глави Грузинської Православної Церкви.

Конституційна суперечка може перерости найближчими місяцями в досить поважну кризу. Попри те, що «ГМ-ДГ» має конституційну більшість, щоб прискорено проголосувати конституційну реформу, непоступливість урядової партії може стимулювати додаткову суспільну підтримку для опозиційних груп і президента, котрий перебуває практично у відкритому конфлікті з правлячим табором. Проте урядова партія не особливо зважає на застереження зусібіч. Іраклій Кобахідзе пригрозив, що непрямі вибори президента будуть запроваджені вже 2018 року, а не так, як спочатку планувалося, у 2023 році, що мало б стати жестом доброї волі з боку правлячої партії. Але врешті-решт партія відмовилася від цієї концепції, і за рік грузини востаннє обиратимуть главу держави безпосередньо, причому на шість, а не на п'ять років. Водночас пропорційну систему виборів до парламенту буде відкладено до 2024 року, а не до 2020 року. У 2020 році ж виборчий поріг за збереженої чинної змішаної системи, буде понижено до трьох відсотків. 2024 року зійдуться в часі парламентські вибори за пропорційною системою і непрямі вибори глави держави.

Репери з-над Кури

Крім того, уряд «ГМ-ДГ» потрапив під серйозну критику у зв'язку з арештом опозиційного азербайджанського журналіста Афгана Мухтарли, котрий бореться за права людини у своїй країні і вже кілька років мешкає в Грузії. Його викрали «невідомі зловмисники» в Тбілісі і перевезли до Азербайджану, де згодом заарештували і звинуватили у незаконному перетині грузинсько-азербайджанського кордону і спробі контрабанди грошей. Виглядає, що справа шита білими нитками. Грузинські спецслужби безпеки звинуватили у співпраці з азербайджанськими у справі затримання бунтівного журналіста, котрий псував кров владі в Баку. Грузинська прокуратура почала розслідування у цій справі, однак воно проходить мляво. Звинувачення у причетності грузинських спецслужб до викрадення категорично спростував прем'єр-міністр Гіоргій Квірікашвілі. У справу втрутилися міжнародні правозахисні організації та Європейський Парламент, які зажадали негайних пояснень. Цей скандал може стати політичною бомбою уповільненої дії, яка підірве грузинський уряд.

Не менш контроверсійним став інцидент з двома грузинськими реперами з дуету Birja Mafia. Вони були заарештовані за звинуваченням у нібито незаконному зберіганні наркотиків, що спровокувало низку громадських протестів у Тбілісі й Батумі. Проте багато хто вважає, що психотропні речовини їм підкинула поліція, щоб помститися музикантам, котрі у своєму останньому ролику кпинили зі зразкового функціонера поліції, зображуючи його собакою. Спроби розправлятися з різними незручними для влади людьми були досить поширеною практикою під час правління Михайла Саакашвілі. Правоохоронці, окрім наркотиків, підкидали громадянам також зброю.

Господар столиці

Щораз більше емоцій провокують майбутні місцеві вибори, заплановані на осінь цього року. Їхнім найважливішим елементом буде боротьба за місце господаря столичного Тбілісі. Правляча партія не виставлятиме чинного мера Давида Норманію, котрий походить з її лав. Критика на його адресу лунає не тільки від опозиції, а й від «ГМ-ДГ». Урядовий табір, імовірно, робитиме ставку на чинного віце-прем'єр-міністра та міністра енергетики Каху Каладзе. «Європейські демократи» оголосили своїм кандидатом Олену Хоштарію – колишню заступницю міністра у справах європейської інтеграції. Водночас партія Михеїла Саакашвілі закликає взяти участь у виборах журналіста і заступника директора телеканалу «Руставі 2» Заала Удумашвілі. Він сам ще не підтвердив, що стане кандидатом від Національного руху, але за два тижні до оголошення про своє рішення гостював у Саакашвілі в Київі. Можливість своєї участі у виборах розглядає також незалежний кандидат Александр Елісашвілі, депутат міської ради й еколог. Елісашвілі нібито шукав підтримку двох ліберальних опозиційних партій – «Наша Грузія – Вільні демократи» і Республіканської партії, яка оголосила про спільну участь у виборах. Своїх кандидатів досі не оголосили інші опозиційні партії: Альянс патріотів Грузії, Партія праці, Рух Демократична Об’єднана Грузія і «Держава для народу».

Свого кандидата, швидше за все, виставить нова політична сила, створення якої оголосив недавно колишній лідер Республіканської партії і голова парламенту Грузії. Давид Усупашвілі повідомив, що в «Русі будівництва» буде багато нових облич, а також досвідчених політиків з його колишньої партії (Вахтанг Хмаладзе, Тенгіз Шергелашвілі) та з групи Національний форум (Реваз Шавішвілі, Каха Шартава), яка була частиною коаліції «Грузинська мрія» у минулій каденції парламенту. Метою партії буде зміцнення державних інститутів і перемога на парламентських виборах в 2020 році.

Все вказує на те, що явка на осінніх виборах буде низькою. Грузини втомилися від всього політичного класу, вони не вірять і правлячій партії, і опозиції. У зв’язку з цим результати виборів є непевними і залежатимуть від здатності окремих політичних сил мобілізувати електорат.

***

Грузія вже упродовж кількох місяців перебуває у млявому русі. Бракує нових інвестицій, нових робочих місць, економічне зростання є значно нижчим за очікуваний рівень, а інфляція зростає. Поки що залишається непомітним позитивний ефект від підписаних у Тбілісі угод про вільну торгівлю з Європейською Унією і Китаєм. А безвізовий в'їзд до Європи залишається доступним тільки для багатшої частини грузинського суспільства.

На все це накладаються політичні проблеми. Чергові поправки до Конституції, які замість того, щоб створити збалансовану політичну систему, слугують інтересам правлячої партії та збільшенню її шансів на наступних парламентських виборах. Влада, незважаючи на численні декларації про поважання права людини, заплуталася в гучних медійних скандалах, де йдеться про порушення прав особи. Зрештою, неминуче наближається час виборчої конфронтації. Правляча партія може втратити владу у багатьох регіонах і містах країни. Її поразка в Тбілісі стане серйозним ударом по реноме. Багато що залежить від здатності опозиційних партій об'єднати свої зусилля. Літо в Грузії обіцяє бути гарячим.

Текст опубліковано у межах проекту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia. Попередні статті проекту: Україна – ЄС: гарячий фініш переговорів,Україна – втеча від вибору, Східне партнерство після арабських революцій, У кривому дзеркалі, Зневажені, Лукашенко йде на війну з Путіним, Між Москвою й Києвом,Ковбаса є ковбаса, Мій Львів, Путін на галерах, Півострів страху, Україну придумали на Сході,Нове старе відкриття, А мало бути так красиво, Новорічний подарунок для Росії, Чи дискутувати про історію, Мінський глухий кут.

Оригінальна назва статті: Gruzja – sezon polityczny w pełni („Nowa Europa Wschodnia”)

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук