Ходорковський вирішив всидіти на двох стільцях
IQ

Ходорковський вирішив всидіти на двох стільцях

Екс-олігарх агітував Європарламент за вигідніший для Путіна варіант санкцій

Олександр Косвінцев, 14 грудня 2014 10705 7

 

Ні для кого не таємниця, що в Європі існує потужне пропутінське лобі, яке за всяку ціну намагається послабити західні санкції проти Росії як країни-агресора. У число прихованих і явних прихильників ватажка кремлівської банди входять насамперед ділки Німеччини, котрі пов'язані з російською сировиною, неонацисти Франції та Італії, одіозні політики низки країн. Нещодавно в цю різношерсту компанію свідомо чи мимоволі потрапив колишній російський олігарх Михайло Ходорковський.

Свого часу цей чоловік, нагадаємо, створив одну з найпотужніших нафтових компаній у світі – «Юкос». Але цим діяльність Ходорковського не обмежувалася: він фінансував в Росії низку політсил і проектів, які в перспективі могли послабити владу силовиків на чолі з Путіним. У норовливого бізнесмена відібрали компанію, а самого його запроторили до «виправного» табору на десять з гаком років. За цей час опальний олігарх не раз передавав у ЗМІ свої роздуми з приводу економіки, права та політичного устрою Росії.

Наприкінці 2013 року Ходорковський був достроково випущений на свободу за особистим рішенням Путіна, яке той ухвалив на прохання впливових німців. Вийшовши з тюрми, екс-олігарх заявив, що більше не має наміру займатися політикою, а зосередиться на громадських проектах. Думка людини, ім'я якої все ще не сходить зі сторінок світових видань, може становити інтерес для тих, хто в Євросоюзі вирішує долю антиросійських санкцій.

Варто також згадати, що цієї весни лідери ЄС довго вагалися, чи карати Росію за анексію Криму, а пізніше мляво реагували на розв'язання Путіним війни на сході України. Євросоюз і зараз явно недостатньо допомагає країні, що перегороджує шлях до Європи російській вояччині. Це – результат роботи європейських путіністів. Вони прагнули нав'язати лідерам своїх країн, і не завжди безуспішно, що санкції проти Росії – «контрпродуктивні». Вони, мовляв, більше зашкодять самій Європі, але ніяк не Російській Федерації з її резервами. До такої величезної держави, переконували прокремлівські лобісти, потрібно підходити з особливими мірками: без згоди Росії в світі робити нічого не можна. Приблизно так ділки типу екс-канцлера Шредера, який після своєї відставки пішов на служіння до Кремля, європейські націоналісти всіх мастей і ортодоксальні прихильники «традиційних цінностей» (частина нової зовнішньої доктрини Кремля) пояснювали свою примирливу позицію перед обличчям знахабнілого агресора.

Будучи людиною непересічною, Ходорковський, звісно, не міг повторювати сумнівні аргументи. Виступаючи 2 грудня перед комітетом з міжнародних справ Європарламенту з промовою, під заголовком «Доктрина Путіна і європейська безпека», екс-глава «Юкоса» також не забув заявити, що вважає «великою політичною помилкою санкції проти Росії як країни». Але пояснив свою позицію Ходорковський зовсім інакше і досить витончено. Він, зокрема, заявив: «Короткостроковий (і вельми сумнівний) ефект (від санкцій, – авт.), якого можна досягнути найближчим часом, може бути з горою компенсований стратегічними мінусами у віддаленому майбутньому».

Можна подумати, що екс-олігарх навчався у кремлівських ідеологів. Ті теж часто застосовують схожий прийом: якщо неможливо спростувати якісь факти, що свідчать про їхні прорахунки, вони тут же відсилають до майбутнього. Що далі – то краще. Достовірно перевірити далеке майбутнє практично неможливо, але за деякої вправності ним чудово можна захоплювати або лякати людей.

По суті, заява Ходорковського – приблизно з того ж ряду. Напевно, непогано розбираючись у питаннях економіки, він повинен розуміти, що західні санкції вже подіяли, і це тільки початок. Все ж так очевидно. Золотовалютні резерви Росії помітно зменшуються. Невблаганно наближається термін розплати корпорацій за зовнішніми позиками, а перекредитуватися у закордонних банках у них тепер немає можливості. Виручка від продажу здешевілої нафти різко впала. Брак коштів на соціальні програми намагаються компенсувати знеціненим рублем, але інфляція на очах з'їдає нібито «зрослі» доходи громадян.

У міру зростання цін і податків протверезіння росіян, очевидно, буде прогресувати. Ймовірність заворушень на соціальному ґрунті в Росії дуже велика, питання лише у термінах. Але Заходу нікуди поспішати: низькі ціни на нафту сприяють піднесенню економіки багатьох країн світу. У німецьких землях та інших куточках Європи впали ціни на споживчі товари. В ЄС обговорюють питання про посилення антиросійських санкцій...

Сповзанню Росії у затяжну і хворобливу рецесію, окрім політичних реформ всередині країни, може запобігти тільки скасування обмежувальних заходів Заходу. Не випадково Путін 14 листопада, напередодні своєї безславної поїздки в Австралію на саміт «двадцятки», буквально заскиглив, як шкідливий хлопчисько: «Звичайно, це (введення санкцій, – авт.) суперечить самому принципу та діяльності "двадцятки", але й не тільки діяльності "двадцятки" і принципам роботи "двадцятки", це суперечить і міжнародним правом». Про грубе нехтування міжнародних норм під час нападу на Україну російський фюрер мовчить, залишаючись прихильником подвійних стандартів.

Під час виступу в Європарламенті Ходорковський фактично підіграв палієві війни, спробувавши спростувати ефективність введених санкцій. І, що характерно, потребу їх скасування він аргументував точно так само, як завжди це роблять кремлівські ідеологи: турботою про народ, простих росіян. На його думку, «логіка, яка полягає в тому, що, якщо російський народ почне жити гірше, він швидше зрозуміє, яких же поганих правителів він обрав», абсолютно неприйнятна. «Не можна відштовхувати російський народ від Європи», – переконував екс-олігарх.

Забув він, однак, сказати, що нині тільки з січня по серпень з Росії емігрувало понад 203 тисяч осіб – майже вдвічі більше, ніж торік. Їдуть кваліфіковані фахівці. При цьому на перших місцях у рейтингу країн, куди прагнуть росіяни на постійне проживання, стоїть Німеччина та інші європейські країни. Тож щодо «відштовхування» Ходорковський трохи помиляється.

Однак що ж колишній мільярдер пропонує замість економічних санкцій проти Росії як країни-агресора? Він вважає, що їх потрібно замінити адресними санкціями проти російських «корумпованих чиновників, правоохоронців та їхніх бізнес-партнерів».

Начебто розумно. Але тільки не для Росії, у якої навіть у такій незавидній справі є «особливий шлях». Полягає він у тому, що Путін вже продемонстрував готовність компенсувати з державного бюджету втрати своїх поплічників за кордоном внаслідок штрафних заходів. Відповідний закон у жовтні вже розглянула у першому читанні ручна Держдума.

Пропозиція Ходорковського у впливі на країну-агресора обмежитися лише заходами проти конкретних осіб, але не карати всю Росію, напевно, сподобається путіністам. Адже можна не сумніватися, Путін і Ко зуміють перекласти тягар міжнародних санкцій, винуватцями яких вони є, на плечі народу. Для цього, як уже оголошено, на 2015 рік заморозили пенсійні накопичення громадян. Для порятунку бізнесів дружків «царя» задіють стратегічні резервні фонди країни. Путіністи для збереження накраденого не зупиняються ні перед чим. Навіть з фонду обов'язкового медстрахування, збори в який помітно збільшили, планують вилучати до двох третин коштів ...

На мить уявімо, що пропозицію Ходорковського схвалять лідери ЄС. Економіка Росії, звичайно, зітхне значно вільніше і, швидше за все, уникне хворобливого спаду, тієї самої рецесії. У режиму з'явиться ще більше можливостей компенсувати поплічникам Путіна втрати за кордоном. Дивакуватий вождь буде, як колись, відчувати свою невразливість, а російський народ ще довго не навчиться відповідати за дії свого правителя. Досягти основну мету західних санкцій – припинити агресію проти України – таким шляхом навряд чи вдасться.

Слід бути реалістами. Путінське розмахування зброєю навіть з введеними ембарго зупинити буде непросто. Для цього напевно будуть потрібні додаткові кроки ЄС і США. Якби Ходорковський подумав краще, він міг би запропонувати, як помножити зусилля у цьому напрямі. Зокрема, як підсилити вже вжиті заходи новими адресними ударами по знахабнілих путіністах. Це були б слова не хлопчика, а мужа.

Але Ходорковський, як пишуть у ці дні в соцмережах, виступаючи перед європарламентарями, вирішив всидіти на двох стільцях. З одного боку, він проявив бажання зберегти імідж борця з одіозним режимом, який став небезпечним для всього світу. З іншого – екс-олігарху, очевидно, хотілося якимось чином сподобатися російським обивателям, тим більше, що раніше він заявляв, що в разі обрання його президентом Росії не поверне Україні анексований Крим. «У Європарламенті Ходорковський включив «ватника», – пишуть у Твіттері. – Вистава розрахована на російського глядача, щоб зняти ореол нацзрадника».

Справді, багато росіян, одурманені кремлівською пропагандою, яка не поступається геббельсівській, напевно сприймуть автора зазначеного «спектаклю» своєю людиною, таким собі «душкою» а-ля «кримнаш». А от українці до шанувальника такої розчепіреної позиції навряд чи поставляться з надмірною теплотою.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів

Дискусія 7

Для того, щоб залишити коментар, необхідно увійти
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук