1902-й. Міські хроніки від Mankurta

1902-й рік у Львові був позначений страйками, бунтами та кривавими селянськими сутичками. Вони не хотіли працювати за копійчану оплату. Завершивши будівництво Опери, львів’яни заповзято взялися за будівництво нашого Національного музею.

 

А князі заповідали свої будинки під наш Історичний музей.

Німці, де і як могли, притискали поляків, які боролися за свою незалежність і приглядалися до німецьких методів гноблення - готувалися гнобити українців. Жінки виборювали свої право не носити корсетів, що Манкурт рішучо підтримав - тільки морока з тими корсетами.

Головне, що з водою у 1902 році у Львові був повний порядок. Газета «Kurjer Lwowski» трохи суха і помірковано цікава, з великою кількістю ефектної зовні і шарлатанською по суті рекламою.

 

1 січня

Програма нового маршалка

З великим зацікавленням всі в краї чекали на інаугураційний виступ нового маршалка кн. Анджея Потоцького. Великі політичні події, які починають будити суспільство в країні, суворе переслідування нашого народу чужими загарбниками та глухі вісті про відновлення альянсу проти польської справи, про які загадав світ і які занепокоїли загарбницькі уряди, одним словом, поважна загальна ситуація дозволяє сподіватися, що з уст нового маршалка почуємо значущі слова, якісь вищи погляди, оцінку подій та завдань з національної, а не провінційної позиції.

Таке довге, таке плутане речення - і так мало сказано. Ситуація дозволяла сподіватися...

 

9 січня

Зі всіх культурних народів Австрії наш край має менше всіх народних шкіл. Якщо німці нараховують біля 40% публічних шкіл, а 62% - приватних, якщо чехи мають їх до 26%, то відсоток польських шкіл тільки 10%. Навіть у Шльонску, де національним шкільництвом керує ворожа до нас чужа влада, забезпечення національними школами є не до порівняння краще, аніж в Галичині, «опікунчі» влади якої є в польських руках.

У німецьких краях, навіть так невигідно розташованих, як гористий Тироль, або Форарльберг, одна народна школа припадає на 549 мешканців, а в нас тільки  одна на 1 818 мешканців (тобто у відсотках Тироль - 18%, Галичина - 5%). Навіть бідна Далмація і Узбережжя випереджують нас з цього погляду, і тільки Буковина дорівнює.

 

7 лютого

Хроніка

Міський Промисловий музей

П.Яновський запропонував магістрату детально опрацьований кошторис подальшої будови. На повне викінчення будинку потрібно ще 363.000 корон.

Вартість матеріалів та предметів, які знаходяться на будівельному майданчику, складає 12.826 кор., після врахування цієї частки ще залишається на викінчення будівництва 350.174 кор. Запропонований кошторис буде предметом розгляду міської музейної комісії, яка по завершенні справи запропонує міській раді відповідні підсумки.

На всякий випадок, якщо хтось не знає, мова про  головний корпус Національного музею ім. митрополита Андрея Шептицького у Львові на проспекті Свободи. І ось дивно - ні державності тоді поляки не мали, ні свободи, а такі великі гроші знаходили на будівництво то Опери, то Промислового музею, а ми зараз все маємо, але ні театрів, ні музеїв справжніх не будуємо. Аби тільки наявні не розвалилися без ремонту.

Дивно...

 

25 лютого

Львівський водопровід

(згідно з описом інж. Александровича)

На відстані майже 30 км від львівського Ринку, над воліцьким ставом між Шклом, Городком, Яновом та Львовом, лежить село Воля Добростанська, де має джерело вода, яку сьогодні у Львові всі використовують. Кількість води, яку можна качати машинами до Львова, складає на добу 20.000 кубічних метрів, що повністю Львів задовольняє.

 Отже, це означає, що все ж таки були у Львові часи, коли львів'яни були повністю задоволені водою. І не так вже давно - якісь жалюгідні 106 років тому.

 

3 березня

Про права польської мови в Галичині

Міністерство торгівлі видало офіційний підручник для використання в поштових та телеграфних закладах, який містить список назв всіх цих установ в австрійській та угорській монархії. І в цьому офіційному списку ганебно перекручені польські назви,  винятково зрозумілі населенню та силоміць перекладені на німецьку мову. Так, наприклад, Александровичі переробили на Александрфельд, Освенцим на Аушвіц, Блендовичі на Блудевич, Богумін на Одерберг,  Ольшавку на Охліш і т.д.

Що Освенцим, що Аушвіц - зараз всі знають. Принаймні, повинні. Подивився вчора новий американський фільм «Читач» («Reader», «Чтец»), знятий англійцем та німцем про долю жінки-капо з Освенцима і позаздрив - і стрічка напрочуд талановита, і вміють люди якось про минуле знімати пронизливі і філософські  фільми. А ми чомусь про історію виключно брехливі агітки. Причому політичні уподобання того, хто дає гроші, не мають значення - чи з цього боку, чи з тамтого - все одно дурня і брехня.

Перепрошую.

 

21 березня

До питання відокремлення Галичини

Наївним є політик, який, не беручи до уваги взаємостосунків політичних сил, що проявляються в даній державі, майже з кожного висновку, оголошеного в парламенті, витягує далекоглядні висновки. Маленькою спробою подібної політичної наївності є кореспонденція «Польського слова» під назвою «Німецька державна мова в Австрії»...

Питання відокремлення Галичини все ще актуальне і має численних прихильників на Заході України. Як один мій знайомий  їхав зі Львова на Східну Україну у відрядження і перші півдня захоплювався  - яка все ж велика моя Батьківщина! А потім ще майже добу сумнівався  - і нафіг вона мені така велика?

 

23 березня

Проблема корсетів

На жіночий мітингах, в приватних розмовах, журналістських статтях і навіть побутових інтерв'ю, так само, як і в анкетах, випливає вже невідомо в який раз проблема шнуровок і корсетів. Направду революційний дух охопив помисли деяких дам, зокрема, віднедавна і у Відні.

Манкурт замислився, чи він є прихильником, чи супротивником корсетів і рішучо сказав: корсетам - ні!  Якщо вже за свободу, то в усьому, в тому числі жіночого тіла. Тільки 8 березня признавався в любові до жінок. Ви нам і без шнурів подобаєтесь.

 

6 квітня

ЯН  ІГНАТОВИЧ

У Львові на вул. Сікстуській, 25, вул. Галицькій, 11

Незрівняні у своїх наслідках

Лікарські мила:

Мило камфарне, усуває недоліки та червоність носа, обличчя і рук.

Мило камфарно-сірчане, усуває червоність носа і обличчя, сонячні опіки і веснянки.

Мило карболово-піскове для миття рук панами лікарями та акушерками.

Мило креолінове, чудово відчищує шкіру, усуває прищі, лішаї, свербіння, відсвіжає і виделікатнює стать (?).

Мило сірчане, з великим успіхом використовується для знищення прищів та вугрів на обличчі, а також різноманітних вад шкіри.

Мило тимолове, чудово очищує шкіру від вад та усуває лупу з голови

Мило танинове з глицеріном є незрівняним засобом проти потіння голови, рук та  ніг.

Геть ці штучні хедендшолдерси та дезодоранти! Мрію про тимолове, танинове і особливо креолінове - стать відсвіжити. Півцарства!

 

19 квітня

Особисте

Маршалек крайовий граб'я Потоцький бавиться в Кракові.

 

26 квітня

Лист з Одесси

(кореспонденція «Кур'єра Львовськего»)

Одесса в квітні

Розташована над морем, тобто безпосередньо торкається закордону, тому Одесса є таким самим «вікном в Європу», як і «Петербург», і цей вплив Європи відчувається в чистоті вулиць, тротуарів,  утримуваних в красі бульварах, парках та садах. Але окрім цього зовнішнього блиску, життя міста є цілком російське, тобто: дрімота мислення, апатія, брак політичного сенсу, будь-якої відпорності та почуття гідності.

Я це давно підозрював...

 

6 травня

Парова лісопилка (тартак) в Белжці візьме на роботу ще п'ятьох робітників, а то двох т.зв. Бреттшнейдерів, двох т.зв. Крайсзегерів і одного шліфувальника, тільки солідних, вправних робітників.

Прийом негайно!

Все життя знав тільки одного Бреттшнейдера - поліцейського агента, який арештував пана Паливця за мух, які спаскудили портрет цісаря. Отже, були ще якісь...

 

13 травня

Бальзамом A.THIERRY

Зволожується зубна щіточка, щоби потім добре вичистити зуби і в такий спосіб уникнути будь якого псування їх, а в даному випадку - викликати також обезболюючу дію. Дістати можна в аптеках. Вважати на зелений охоронний знак,  зареєстрований у всіх цивілізованих країнах, та на кришечки зі витиснутими словами: Jedynie prawdziwy.

Аптекар Thierry (Adolf) LIMITED, аптека Під Ангелом-хранителем в Преграді біля Робіч-Зауербрунна.

Втім, на картинці, яка супроводжувала цю чудову рекламу, були зображені дві руки, які наливали з чвертки якусь рідину не на щіточку, а на шмат вати або ганчірку. Напевно, з лашки бальзам був ще більш помічним. Даю, як характерний зразок реклами тих часів.

 

4 червня

Надзвичайний додаток до № 153 «Кур'єра Львовського»

Криваві сутички у Львові.

В місті панує відносний спокій. На ринку групами стоять страйкуючі робітники, серед яких досить багато жінок. Біля них посилені наряди поліції та поліцейські агенти. Один із поранених вчора вже помирає - то п'ятий труп. Десятеро поранених почувають себе середньо, є надія, що виживуть.

Страйкують будівельники. Мало платять за 10-12-годинний робочий день.

 

26 червня

Селянські сутички під Львовом

В селі Глуховичі, на неповну милю віддаленому від Винник, в понеділок мало не дійшло до розливу крові, нагодою для чого грізне становище, зайняте селянами з метою одержання вищої платні за сільськогосподарські роботи.

Місцевий орендар  фільварку, єврей, а також деякі місцеві орендарі, платили робітникам за роботу від раннього ранку до пізнього вечора по 20-30 центів у день.

Арештовано 8 чол. Арештованих зкуто, але коли їх вели через село,  зібралося майже все населення, займаючи загрозливе щодо жандармів становище. З натовпу лунали викрики: «Їх не можна арештовувати, вони не винні, що не хочуть задурно працювати на панів, відпустити їх».  Війт відмовився прийти на допомогу жандармам.

Також в Куровичах під Перемишлянами, в маєтку Романа кн. Потоцького, вибухнув 20 ч. ц. місяця страйк сільськогосподарських робітників.

Сусідні гміни підтримують страйкуючих і не висилають до Куровичів людей на дворову роботу. Страйкарі поводять себе спокійно.

 

1 липня

Час відновити передплату на друге півріччя!

КУР'ЄР ЛЬВОВСКІ

Під редакцією Генріка Реваковича виходить не тільки в звичайні дні, але  також в неділі та свята. 363 номери в рік.

Місячна ціна у Львові - 90 цт., в провінції з пересилкою поштовою 1 зл. 35 цт, квартал - 4 зл., за кордоном місяць - 3 кор.

Кожного тижня виходить безкоштовний літературний (повешчьови) додаток у книжковому форматі. Щонеділі «Кур'єр Львовскі» дає відтепер значно збагачений ще один літературний додаток під назвою «Тиждень». Передплатники можуть по значно зниженій ціні набувати «Загальну енциклопедію» С.Оргельбранда та Нові Моди.

Нові передплатники безкоштовно одержать початок друкованих в «Кур'єрі Львовскім» повістей «В Розтоках» В.Оркана, «Меч і лікоть» В.Гомуліцького і «Суддя-слідчий» Хельдрунгена.

Отак, панове. Сам би передплатив...

 

8 липня

Американська кав'ярня

На вул. Третього Травня, №11

Кожного дня концерти військової музики, початок о 9 год. вечора.

 

18 липня

Кривава страйкова бійка під Львовом

У селах, що належать кн. Марії Сапежині, а саме в Білці, Сухорі, Гаях, Германові (перепрошую, але назви міг перекрутити - Манкурт), триває, як відомо, страйк, викликаний безсоромним притисканням бідних селян. Стосунки, які панують в цих селах внаслідок недобросовісного управління заступників магнатки, довели селян до великого роздратування. Окрім вісьмох арештованих з Гаїв, які знаходяться у винниківській в'язниці, багато інших жандарми записали, як «бунтівників». З попередніх бунтів сім селян перебувають у львівській карній в'язниці.

Як свідчить стаття, «ксенжна» Сапежина особисто торгувалася з селянами відчайдушно і за кожен цент. У Гаях за копання торфу - дуже тяжку роботу - платила по 20-35 цт щоденно, мусила погодитись на 60, за велику скирту сіна платила 35 цт, «вибили» з неї аж 70. І так далі.

 

5 серпня

Хроніка. З краю

Мостиська

Місцева молодь влаштувала тут шкільний вечір, який тривав 3 години. Дуже численна публіка приймала оплесками кожний виступ дітвори. Після промови вчителя Ясевича, розпочалися декламації та співи молоді. Вечір закінчився представленням образу з живих осіб: «Польща, Русь та Литва в оковах».

Зворушливо...

Брюховичі

Мали ми в Брюховичах двох різників, католицького та єврейського, і було нам з ними дуже добре. Мала місце конкуренція в гатунках та цінах. Мали ми поменше фляків та помірні ціни. Зараз ця ідеальна ситуація помінялася. Продали нас на ласку єврейського різника, подібно, що конкурент його дістав на лапу пару сот корон, щоби вступитися - і вступився. Зараз єврейський різник продає м'ясо, яке йому подобається, а ціни виросли до небувалих розмірів. Що, вже нема гідних різників?

Отак «ненав'язливо» готувалися майбутні погроми у 1920-30 роки.

 

8 серпня

Селянські страйки

Матеріал майже на сторінку. Згадуються Бучач, Камєнополь, Кам'янка Струмілова, Копичинці окремо, а вже потім десятки назв з різних повітів: Кам'янецького. Гусятинського, Чортківського, Бережанського, Перемишльського та інших.

Перекинув відразу багато сторінок підшивки і знову, тільки вже за 21 серпня - «Статистика страйкув рольних». Зрештою, таким був рік.

 

31 серпня

Дилетантизм в галицькій промисловості

У нашому бідному краї не проходить і місяця, щоби ми не записали якогось нового банкруцтва промислового підприємства. Наше суспільство, яке з великими піднесення підтримує вітчизняну промисловість, сприймає ці випадки з великою прикрістю і вплив їх є фатальним.

За останній час ми записали дві катастрофи у Львові, а саме на паровому млину Марія Хелена та на фабриці машин «Перкун» від фірми Печа. В обох випадках страти дуже великі - фабрика Печа, напевно, вже не піднесеться, існування млина під сумнівом. Причини ті самі: дилетантизм, брак фахового та здібного керівництва...

Якби я знав про це в Хроніках 1990-х, коли ми заповзято нищили електронну та машинобудівну промисловість... Я ж не знав! А то спадкове...

 

14 вересня

Санітарна ситуація у Львові

За останні два тижні зафіксовано:

Скарлатини 15 випадків, в тому 2 смертельні;

Тиф брюшний - 5 випадків, 3 випадки коклюша (1 смертельний), 5 випадків дифтерії, 3 вітряної оспи, один випадок червонки (краснухи?) та чотири смертельні випадки дитячої холери.

 

9 жовтня

Листи з краю

Бучач. Страйк кравців. Тут страйкують кравці. Це виключно євреї. Про стосунки цих людей дасть нам представлення то, що вони б'ються за те, щоби робочий час тривав до 9-ї вечора. Бучач лежить в Європі, а люди там воюють за 13 1/2 годинний робочий день!  Інспектор зі Станіслава приїхав та поїхав, а не подивився, що в майстерні такого собі Хехта працює 22 працівники в коморі, до якої порядний господар би картоплі не всипав. Робітники страйкують з бідності і тільки допомога робітничих організацій ще утримує цих страшно притисканих бідаків, позбавлених навіть тої опіки, яка передбачена законом.

 

17 жовтня

Для колекціонерів листівок!

Найновіші видання С.Немойовського зі Львова: «Шедеври Гроттгера» - 83 картки, «Наші звичаї» - 6 карток, «Пісня легіонів» - 7 карт., «З історії мучеництва» - 20 карт., «Панорама Рацлавіцка» - 12 карт., і т.д. Кожних два тижні нові видання.

Чомусь згадав про нинішніх львівських колекціонерів, зокрема шановного п. Котлобулатова. От би їм на пару днів туди!

 

21 жовтня

Ювілей Марії Конопницької

Адрес Ягеллонського Університету

Достойна Ювілярко!

У хвилину, коли зі всіх боків, де тільки звучить польська мова, простягують до Тебе долоні, щоби нести Тобі прояви честі, визнання і подяки за Твою довгорічну, тривалу, вірну і знамениту поетичну службу, дозволь, щоби і найстарший віком на землях польських Університет, народжений П'ястівською думкою, а вигодований ласкою Ягеллонів, встав в ювілейному хорі та склав Тобі пам'ятний дар подяки...

Манкурт колись був великим фахівцем із написання вітальних адрес нашим відомим діячам культури. Принесеш начальнику на підпис, а він незадоволений, каже:

- Надо было теплее, я же вам говорил! Переделайте!

Перероблю. Несу:

- Слушайте, я же вам сказал - теплее! И не надо писать «міцного здоров'я», напишите «доброго здоров'я». И вообще плохо. Теплее! Переделайте!

Перероблю. Несу:

- Послушайте, я же вам три раза говорю, товарищ... (мене тоді ще Манкуртом не називали, то були неправильні часи) - теплее надо, а до вас не доходит. Предупреждаю - мы с вами расстанемся, и не по-доброму расстанемся, понимаешь... Простого дела поручить нельзя! Теплее, что непонятного?!

Ну, не вмів я, як Ягеллонський Університет, не вмів. Зрештою, писав не для Конопницьких...

 

2 листопада

Будинок Собєських на Ринку

На старовинній, ще Корняктів, а потім Собєських кам'яниці на Ринку звисає чорний прапор, знак смерті, яка знайшла 92-річного старця власне тоді, коли він був сповнений різноманітних планів на майбутнє.

Кн. Каліст Понінський все своє довге життя був зайнятий виключно собою і не був відомою у Львові особистістю. Тільки було відомо, що він є власником дорогої для львів'ян кам'яниці короля Яна ІІІ, а також, що пам'ятку цю ретельно консервував, що давало певний привід для симпатії, зокрема тому, що неодноразово обіцяв після смерті подарувати місту для влаштування музею пам'яток по королю Яну ІІІ.

Задумка була непогана. Чому і згадуємо тут кн. Каліста Понінського.

 

26 листопада

Молоді вчительки запрошують сьогодні своїх колежанок до спільного підписання петиції до Міської Ради:

«Жодна з нас не виступає ні проти заміжніх вчительок, ані проти старших по службі колежанок. Навпаки, всі стоїмо на позиціях, що в нинішніх умовах не можна просто відмовити заміжнім вчителькам в праві залишитися на своїх посадах і, що  цього випливає, - ці колежанки повинні мати ті самі права, що і незаміжні. Єдине, що ми ставили питання про наш спільний загальний сумний стан, а також відрегулювання службових стосунків, яке би поклало край стану непевності, від якої страждають молодші вчительки. Бо у відповідності до Положення, яке вимагає 40 років стажу для пенсії, жодна з нас не могла би бути настільки брутальною, щоби вимагати усунення з місць праці старших на нашу користь».

Це була вся інформація з рубрики, і я не дуже зрозумів деталі ситуації. Але все одно текст достатньо красномовний.

 

21 грудня

Реклама на більшу половину сторінки:

ПЕТЕРБУРЗЬКІ КАЛЬОШІ І STORM SCHLIPPERS

Визнаний найкращим в світі фабрикант

Т.Р.А.Р.М  С.ПЕТЕРБУРГЪ 1860

Там ще були аж чотири двоголових орли з короною і повідомлення про численні нагороди міжнародних виставок. Що таке storm schlippers, я і сам не знаю. Втім, не впевнений, що молоді люди знають, що таке калоші. Це такі гумові чохли на взуття для дощової погоди. Носив у дитинстві. Зате тепер знаю, з яких часів старі львів'яни використовують вислів «Але ж це зовсім інша пара кальош!»

І на цих москальских кальошах з гербами завершимо рік.

 

Згадки про Львів, які знайшов наш читач Andrij в газеті «Нью-Йорк Таймс» за 1902 рік.

 

14 квітня   

Скандал навколо престижного поста консула у Варшаві. Царський уряд відмовився прийняти грамоти нового американського консула у Варшаві, Ангуса Кемпбелла, внаслідок чуток, що справжнє ім'я Кемпбелла - Фінкельштейн, і що він був народжений у Лемберзі. Кемпбелл оспорював чутки, але врешті-решт вимушений був відмовитися від поста.

 

12 червня

Протести у Лемберзі з приводу антипольської промови німецького імператора Вільгельма.

 

19 червня

Полковник російської армії у Лемберзі Грімм був заарештований, відданий під військовий трибунал і засуджений до смерті за шпигунство на користь Німеччини і Австрії. Грімм забезпечував Німеччину і Австрію  планами російських фортець і схем мобілізації. Грімм отримав 300.000 рублів (або $154.500) за свої «послуги». Він витратив майже всі гроші - тільки 25 000 рублів було знайдено при арешті. Шпигунство Грімма продовжувалося 10 років, до тих пір, поки дружина не видала його за його любовні пригоди. Цар замінив смертний вирок 12 роками  каторги.

 

14 липня

Галицький парламент закрився раніше запланованого через небажання депутатів брати офіційну участь в святкуванні перемоги поляків над тевтонами в Грюндвальдській битві в 15 столітті. Святкування в Лемберзі є противагою антипольській риториці імператора Вільгельма. Граф Потоцький закликав всіх депутатів до спокою і стриманості. Відповідаючи на питання, чи буде він брати участь в святкуванні в Лемберзі, граф Потоцкий відповів, що він вже запланував участь у такому ж фестивалі в Кракові. Тим часом газети Лемберга, що закликали населення брати участь в святкуванні розгрому тевтонів, були конфісковані. Німецькі газети Лемберга закликають уряд подавити фестиваль силою і полегшити громадянам процедуру зміни польського прізвища на німецьке.

 

21 липня

Священик з Бразильської провінції Парана проводить конференції у Лемберзі, закликаючи німців і поляків іммігрувати до Бразилії, де вже достатньо поляків.

 

29 липня

100 000 селян, в основному «русини», бастують проти землевласників в Галичині. Селяни отримали підтримку від «русинських» студентів Лемберга. Декілька магазинів біля Лемберга було спалено. Землевласники звернулися до уряду з проханням ввести війська, проте уряд відповів, що землевласники повинні вступити в переговори і підвищити зарплату селянам.

 

29 липня

Ескалація страйку 100 000 селян біля Лемберга привела до зіткнень із жандармами. Декілька селян поранено, інші були арештовані. Продукти на фермах знищені.